Справа № 630/715/23
Провадження № 1-кп/635/22/2025
26 листопада 2025 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання- ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника -адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області обвинувальні акти у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.125 КК України,-
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, посилаючись на те, що на теперішній час є необхідність продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримала підзахисного.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , виходячи з наступного.
Ухвалою Люботинського міського суду Харківської області від 12 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.10.2025.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 29 листопада 2025 року.
Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором у судовому засіданні, зазначено, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити спроби переховуватись від правоохоронних органів та суду.
Разом із тим, суд вважає недостатнім обґрунтування сторони обвинувачення наявності вказаного ризику.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 має на утриманні двох дітей, має зареєстроване місце проживання, проходить військову службу по мобілізації і обіймає посаду командира відділення у військовій частині, яка перебуває у бойовій обстановці. Отже у обвинуваченого наявні міцні соціальні зв'язки і постійне джерело прибутків.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Вирішуючи питання щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, суд вважає його актуальним, оскільки під незаконним впливом розуміється не тільки активний фізичний вплив, погрози тощо, а також прохання, вмовляння, підкуп тощо.
Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається прокурор у своєму клопотанні, суд вважає його актуальним, бо з огляду на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , не виключена можливість прояву ним агресії до сторонніх осіб без вагомих підстав, що може мати наслідком нанесення шкоди здоров'ю. Такий ризик підсилюється й через те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які мали наслідком завдання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, зокрема, вже в період розгляду Харківським районним судом Харківської області щодо нього кримінального провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України.
До того ж, слід взяти до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у завданні потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження в громадському місці - поряд з магазином по АДРЕСА_1 в той час, коли йому на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 09 серпня 2023 року було заборонено цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, інші обставини, що характеризують його особу, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а їх доведеність об'єктивно вбачається із системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними.
Отже, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.
Вирішуючи питання про визначення застави суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Приймаючи до уваги майновий стан обвинуваченого, тривалий час перебування останнього під вартою, що може свідчити про зменшення ризику переховування ОСОБА_4 , намір останнього продовжити військову службу та вживати заходи щодо відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України, листи командування військової частини про надання можливості ОСОБА_4 продовжити військову службу та брати участь в бойових діях, неможливість сплатити визначений розмір застави протягом тривалого часу, суд вважає за можливе визначити заставу, розмір якої становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 60560 гривень 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 177, 197, 199, 314, 331, 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити на шістдесят днів - до 24 січня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп., яку необхідно внести на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 3) утриматись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Суддя ОСОБА_1