26.11.2025
Справа № 646/ 2726 /25
н.п. 1-кп/644/ 605 /25
26 листопада 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62025170020002907 від 04.03.2025 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дальнє Мар'їнського району Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , військове звання солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170020002907 від 04.03.2025 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2025 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор» на строк до 09.05.2025 включно та визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 08.10.2025 на строк до 06.12.2025включно, з можливістю внесення застави в розмірі визначеному в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2025.
26.11.2025 року прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без зміни раніше визначеного розміру застави та покладених обов'язків.
Клопотання обґрунтовано тим, що 06.12.2025 закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, ризики, визначені раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли.
Прокурор зазначає, що метою продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 є запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме тому, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого зазначив, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад інкримінованого йому злочину. Обвинувачений та захисник у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити у зв'язку з недоведеністю зазначених у клопотанні ризиків та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положення, встановлені у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують на необхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою.
Суд, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки на цей час продовжують існувати ризики визначені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а строк обраного обвинуваченому запобіжного заходу спливає 06.12.2025і на даній стадії суд не вбачає підстав для зміни обраного слідчим суддею запобіжного заходу на більш м'який.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, майнового та сімейного стану обвинуваченого, суд вважає, що раніше визначений ухвалою суду розмір застави, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За наслідками розгляду питання, суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Суд приходить до висновку, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у раніше визначеному судом розмірі із покладенням на останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 Україниза який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з метою запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на свідків, можливості переховуватися від суду враховуючи тяжкість покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі визначеному слідчим суддею.
Визначаючи підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У зв'язку з наведеним вище, підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який відсутні.
На підставі викладеного, клопотання сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.
Разом з тим, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу, необхідного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою до 24 січня 2026 включно.
Керуючись ст. ст. 31, 176, 177, 178, 180, 183, 331, 369 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 24 січня 2026 включно з можливістю внесення застави у розмірі визначеному в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2025.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 покласти обов'язки визначені в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2025.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 24 січня 2026 включно.
Начальник державної установи «Харківський слідчий ізолятор» повинен виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою - звільнити ОСОБА_5 з-під варти, роз'яснивши порядок виконання запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб.
Роз'яснити обвинуваченому, або заставодавцю, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони - ОСОБА_3 та суддю Індустріального районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11.03.2025 року, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику для відома.
Копію ухвали направити на виконання до державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України та не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Повний текст ухвали складено - 26.11.2025.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1