Справа № 624/903/25
Провадження № 2/639/2678/25
26 листопада 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Борисенка О.О.,
секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 624/903/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Кегичівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 101407482 від 02.06.2021 у розмірі 20007,50 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані керівником юридичної особи Романенком Михайлом Едуардовичем.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 02.06.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» Чабан А.П.. подав Заявку на отримання кредиту № 101407482. ТОВ «Мілоан» направило відповідачу електронним повідомленням (sms) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 101407482 від 02.06.2021. Отже, відповідач уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101407482 від 02.06.2021, за умовами якого відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000,00 грн. 14.09.2021 за договором відступлення права вимоги №08Т ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 101407482 від 02.06.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 20007,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 15007,50 грн, заборгованість за комісійними винагородами - 660,00 грн, заборгованість за пенею - 0 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Новобаварського районного суду міста Харкова головуючим у справі визначено суддю Борисенка О.О. (а.с.56).
30.10.2025 ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.69).
Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» в особі його керівника Романенка М.Е. у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
26.11.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 02.06.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) дистанційно в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, створеному в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на підставі Анкети-заяви на кредит № 101407482 від 02.06.2021, укладений договір про споживчий кредит № 101407482, який підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с.13-21).
За умовами цього договору кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сторони погодили, що сума кредиту становить 5000,00 грн (п.1.2), кредит надається строком на 15 днів з 02.06.2021 (строк кредитування) (п.1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісій за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 17.06.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7,50,00 грн в грошовому виразі та 4.00% річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5007,50 грн (п.1.5). Комісія за надання кредиту не паредбачена (п.1.5.1). Проценти за користування кредитом 7,50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1). Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування (п.2.2.2.). Пунктом 2.3 визначені умови пролонгації строку кредитування: на пільгових або стандартних (базових) умовах. Пролонгація на пільгових умовах відбувається за ініціативою позичальника (п.2.3.1.1.). Пролонгація на стандартних (базових) умовах визначена п.2.3.1.2 договору, а саме, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору. Договір містить реквізити сторін, зокрема прізвище, ім'я та по батькові позичальника, номер його паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, адресу місця реєстрації (проживання), електронну пошту.
Відповідно до Графіку платежів, що є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 101407482 від 02.06.2021, дата видачі кредиту - 02.06.2021, дата платежу - 17.06.2021, сума кредиту - 5000,00 грн, сума процентів за весь строк кредитування - 7,50 грн, загальна вартість кредиту - 5007,50 грн (а.с.20).
На підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів, відповідно до договору № 101407482 від 02.06.2021, у розмірі 5000,00, суду надана копія платіжного доручення № 28268104 від 02.06.2021, підписаного представником ТОВ «Мілоан» та скріплене його печаткою, про перерахування ТОВ «Мілоан» на картку НОМЕР_1 , отримувач - ОСОБА_1 коштів у розмірі 5000,00 грн (а.с.30).
Відповідно до складеної ТОВ «Мілоан» відомості про щоденні нарахування та погашення, за кредитним договором № 101407482 наявна заборгованість у розмірі 20007,50 грн, з яких: 5000,00 грн - борг по тілу, 15007,50 грн - борг по відсотках (а.с.14).
14.09.2021 ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) уклали договір факторингу № 08Т, згідно з умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору (а.с.22-24).
Згідно з Актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 14.09.2021 до договору факторингу № 08Т від 14.09.2021, складеним між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» та підписаним уповноваженими особами сторін, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимог від 14.09.2021, складений за формою згідно із Додатком № 1 до договору (а.с.25).
Відповідно до копій платіжних інструкцій, ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало на користь ТОВ «Мілоан» плату згідно з договором відступлення права вимог №08Т від 14.09.2021 (а.с.34-36).
Згідно з Витягом з Додатку до Договору факторингу № 08Т від 14.09.2021, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло від ТОВ «Мілоан» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101407482 від 02.06.2021 у розмірі 20007,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 15007,50 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.13).
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
За змістом частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За загальним правилом, належними та допустимими доказами на підтвердження обставини видачі кредитних коштів позичальнику є первинні бухгалтерські документи про видачу готівки або перерахування коштів.
Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Крім того, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 654/4006/14-ц (провадження № 61-2247св18), від 30 червня 2020 року в справі № 554/12083/15 (провадження № 61-2049св19) та від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21) суд касаційної інстанції виснував про те, що виписки із банківських рахунків також можуть бути належними і допустимими доказами надання кредитних коштів позичальнику.
У справі, що розглядається, за змістом пункту 2.1 кредитного договору кошти надаються позичальнику шляхом їх переказу на картковий рахунок.
Суд зауважує, що факт підписання відповідачем кредитного договору не свідчить про отримання ним коштів у кредит, які згідно з умовами договору мали бути перераховані на картковий рахунок.
У контексті справи, що розглядається, первинними документами на підтвердження обставин, викладених у позові, можуть бути платіжне доручення про перерахування коштів, проведене та виконане банківською установою, або виписка з поточного банківського рахунку ТОВ «Мілоан», з якого відповідачу мало б бути перераховано 5000,00 грн кредитних коштів.
Натомість до позовної заяви долучено лише копію платіжного доручення №28268104 від 02.06.2021, підписаного представником ТОВ «Мілоан» та скріплене його печаткою, про нібито перерахування коштів на картку НОМЕР_2 *76 отримувача Чабан Андрій Петрович, яке не містить відомостей про фактичне проведення фінансовою установою відповідного платежу.
Крім того, суд вбачає, що підписані відповідачем документи не містять жодної інформації про номер картки, на яку за умовами договору мають бути перераховані кредитні кошти.
Отже, позивач, який є правонаступником ТОВ «Мілоан», не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів на підтвердження перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.
Суд зазначає, що шаблон платіжного доручення за загальним правилом є документом інформаційного характеру, який покликаний підтверджувати певні обставини чи факти. Водночас зміст викладеної у платіжному дорученні (якщо вона не формується на підставі відомостей державного реєстру) зазвичай залежить від волевиявлення однієї особи (в даному випадку ТОВ «Мілоан»).
Оскільки кредитор, як зацікавлена особа може зазначити у платіжному дорученні будь-які відомості щодо обставин виконання кредитного договору і відповідач на це вплинути жодним чином не в змозі, то суд не може розцінити надане позивачем платіжне доручення як об'єктивний, належний та допустимий доказ на підтвердження факту переказу позичальнику кредитних коштів.
Наданий суду розрахунок заборгованості ТОВ «Мілоан» є відомістю про щоденні нарахування та погашення та не є первинним бухгалтерським документом, а тому сам по собі не підтверджує факт надання кредиту.
Позивач своїм правом на подання до суду клопотання про витребування доказів (виписки з банківського рахунку відповідача) не скористався, розпорядився наданими йому процесуальними правами на власний розсуд шляхом надання тих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, які він уважав за потрібне.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.8) та просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв'язку відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 101407482 від 02.06.2021 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 26.11.2025.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО