Справа № 185/7437/25
Провадження № 2/638/8085/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство комерційний банк «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуги «Monobank» від 02 листопада 2019 року у розмірі 22279,05 грн, з яких тіло кредиту - 22279,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 02 листопада 2019 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2019 року, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та у мобільному додатку отримав примірники зазначених документів отримав, які складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Також, в анкеті-заяві, яка підписана відповідачем, зазначено, що останній просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також, він визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 03 квітня 2025 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 22279,05 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 22279,05 грн.
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань за договором, чим порушує законні інтереси банку, АТ «Універсал Банк» звернулося за судовим захистом таких інтересів з цим позовом.
ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, позивач просив розглянути справу за його відсутністю, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, про що свідчить копія відповідної анкети-заяви.
АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 та видало банківську картку № НОМЕР_2 , тип «Картка Чорна», строк дії до 05/2029, що підтверджується довідкою про наявність рахунку від 03.04.2025.
Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту від 03.04.2025 розмір встановленого ліміту клієнта ОСОБА_1 за карткою № НОМЕР_2 складає: 02.11.2019 - 1000 грн, 14.05.2023 - 20000,00 грн, 12.01.2024 - 19900 грн, 29.02.2024 - 19700 грн.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.04.2025 складає 22279,05 грн, з яких тіло кредиту - 22279,05 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В тексті позовної заяви позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених у цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку та зазначається клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовились, що банк має право на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі.
До позовної заяви позивачем додано копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором № б/н від 02 листопада 2019 року станом на 03 квітня 2025 року, Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки), копія паспорта відповідача.
При цьому, ці витяги не підписані власноручним підписом, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки) розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2019 року, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування та умови щодо сплати пені та комісії.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач у мобільному додатку отримав примірники зазначених документів, як то зазначено у позовній заяві, або іншим способом отримав та ознайомився із цими документами.
У анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , не зазначено розмір процентної ставки за користування кредитом та не зазначені умови щодо сплати пені та комісії, тобто сторони у розумінні цивільного законодавства не погодили істотні умови ані договору позики, ані кредитного договору.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи з додатками (Тарифи за карткою Monobank), відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та комісії, надані банком Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.
Посилання Акціонерного товариства «Універсал Банк» в позовній заяві на те, що відповідач в анкеті-заяві від 02 листопада 2019 року просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором; він визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
В додатках до Умов обслуговування рахунків фізичної особи (Тарифи за карткою Monobank) друкованим текстом в графі «позичальник» зазначено, що ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису.
Проте, позивачем до позовної заяви не було надано суду доказів на підтвердження обставин того, що відповідачем вищезазначені документи підписані електронним цифровим підписом відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Отже, вимоги до електронних документів у цивільних відносинах повинні відповідати загальним вимогам вчинення правочинів, передбачених цивільним законодавством.
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Крім того, статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При цьому, за змістом частини третьої статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Як зазначалось вище, додані до позовної заяви Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки) не підписані ОСОБА_1 власноручним підписом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Позивачем до позовної заяви додано копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, яка підписана ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором № б/н від 02 листопада 2019 року станом на 03 квітня 2025 року, Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки), копія паспорта відповідача.
В позовній заяві відсутнє зазначення про неможливість надання будь-якого доказу під час подання позовної заяви.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, позивачем не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження обставин того, що саме ці Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до Договору про надання банківських послуг, як і не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про погодження сторонами договору пені та комісії.
Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Витяг з Тарифів за карткою Monobank (додатки), які містяться в матеріалах даної справи як не підписані відповідачем власноручно, так і не надано позивачем доказів підписання їх електронним цифровим підписом, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 02 листопада 2019 року між позивачем та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді сплату пені та комісії.
З урахуванням зазначених обставин, не заслуговують на увагу посилання в позовній заяві на те, що між позивачем та відповідачем укладено змішаний договір відповідно до статті 628 ЦК України.
Крім того, згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 739/1770/16-ц.
Однак, суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк», виходячи з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17) зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти на підставі анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 02 листопада 2019 року, які останнім не повернуто позивачу. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені у виписці про рух коштів по картці від 03.04.2025, доданому до позовної заяви, в якому зазначається про користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення кредиту.
З огляду на викладене та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку Акціонерному товариству «Універсал Банк»» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 22279,05 грн.
В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача на користь позивача, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню підтверджені понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 листопада 2019 року в сумі 22279,05 грн (двадцять дві тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень 05 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне заочне рішення складено 26 листопада 2025 року.
Суддя І.П. Латка