Справа № 638/23751/24
Провадження № 1-кп/638/1230/25
25 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002943 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, громадянина України, обіймав посаду механіка-водія мінометного взводу роти вогневої підтримки 3 парашутно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002943 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №66 від 01.04.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вимогами ст. ст. 20, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - зарахований до списків особового складу, та призначено на посаду механіка-водія мінометного взводу роти вогневої підтримки 3 парашутно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацію в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст. ст.17, 65 Конституції України, ст. ст.1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших, про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження зобов'язана доповідати безпосередньому начальникові.
Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Однак, солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби 09.07.2023 вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення без відповідних дозволів командирів та начальників за відсутності підстав та поважних причин 09.07.2023 самовільно залишив місце служби -тимчасове розташування ВЧ НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
08.11.2024 солдат ОСОБА_6 самостійно з'явився до Другого слідчого відділу з дислокацією у місті Харкові ТУ ДБР у місті Полтаві та наголосив на бажанні подальшого проходження військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судове засідання систематично, жодного разу, не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та клопотань від останнього не надходило, місцезнаходження останнього невідоме.
У судовому засіданні прокурор у зв'язку з повторною неявкою ОСОБА_6 вважав за необхідне застосувати привід стосовно ОСОБА_6 з метою встановлення місця знаходження останнього та забезпечення його явки до суду.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти застосування приводу стосовно ОСОБА_6 заперечував.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора та захисника, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч.2 ст.284 КПК України.
Так, відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст.285, ч. 3 ст.288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Отже, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України є вчинення злочину, передбаченого ст. 407 КК України під час дії воєнного стану вперше, та намір особи в добровільному порядку продовжити проходження військової служби у військовій частині.
Так, судом було встановлено, що ОСОБА_6 надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України.
Також командуванням ВЧ НОМЕР_2 Національної Гвардії України було надано рекомендаційний лист на проходження військової служби у вказаній військовій частині солдатом ОСОБА_6 .
При цьому письмової згоди командира військової частини матеріали справи не містять.
У свою чергу, згідно з листом представника ВЧ НОМЕР_3 Національної Гвардії України лейтенанта юстиції ОСОБА_7 від 21.11.2025 станом на дату надання відповіді на запит суду у вказаній військовій частині ОСОБА_6 військову службу не проходив та не проходить.
Окрім того, матеріали даного клопотання перебувають у провадженні суду з 11.12.2024, зважаючи на що, така процесуальна поведінка підозрюваного під час розгляду даного клопотання свідчить про відмову добровільно підтримати своє волевиявлення, відображене у клопотанні щодо звільнення від кримінальної відповідальності та відсутність бажання продовжити проходження військової служби, тобто обставини, за наявності яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, відсутні і підозрюваний не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення з підстав, передбачених ч.5 ст.401 КК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, та останнє підлягає поверненню прокурору для здійснення кримінального провадження у загальному порядку.
Разом з цим суд зазначає, що у разі усунення вищенаведених обставин прокурор не позбавлений права повторно звернутись до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 203, 284, 286, 314, 369, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002943 від 24 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити та повернути для здійснення кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 26 листопада 2025 року.
Суддя ОСОБА_1