Справа № 638/16294/25
Провадження № 2/638/6924/25
25 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач звернулась до суду, за допомогою системи «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_2 , яким вона просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, щомісячно з для звернення до суду до повноліття дитини. В обґрунтування позову зазначено, що з 30.09.2017 вона перебувала у шлюбі з відповідачем, якій розірвано рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 10 липня 2024 року, під час шлюбу у них народилась дитина, на утримання якої відповідач повинен надавати матеріальну допомогу. Однак після фактичного припинення шлюбних відносин відповідач не утримує дитину.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 26 серпня 2025 року заява була залишена без руху, на виконання якої представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2025року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 25листопада 2025 року вирішено про заочний розгляд справи.
В судове засідання позивач не з'явилась, подавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Згідно довідки голови 20 кварталу, засвідченої секретарем Ізюмської міської ради Харківської області, за адресою: Харківська обл., м.Ізюм, вул.Європейська, 33, як ВПО проживають ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 , 2018 р.н.
У відповідності до ст. 51, ст. 52 Конституції України - батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач та його представник не надали суду докази проживання сторін однією сім'єю, оскільки відповідач не зареєстрований за адресою місця проживання позивачки та дітей, а дані щодо права власності на квартиру за батьком відповідача не є доказом проживання, крім того суду не надано докази добровільного надання допомоги на утримання дітей, пояснення представника щодо участі відповідача в утриманні дітей суд оцінює критично, а тому аліменти підлягають стягненню з нього в примусовому порядку.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та приписи ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України зобов'язують суд при вирішенні будь - яких питань щодо дітей виходити із якнайкращого забезпечення їх інтересів.
Враховуючи потреби дитини, матеріальний стан позивача, соціально-економічні умови сьогодення, а також дані про особу відповідача, який є працездатною особою і у змозі заробляти гроші і надавати відповідну допомогу, суд вважає за необхідне в інтересах дитини стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у страві, що згідно ст. 186 СК України, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.
У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
На підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 4,13,18,141,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.180,182 Сімейного кодексу України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 / 4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 серпня 2025 року до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої, як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Теслікова І.І.