Справа № 638/19338/25
Провадження № 2/638/7999/25
26 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - Позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №8616225 у розмірі 10881,00 грн.
У відповідь на запит суду надійшла інформація з реєстру територіальної громади міста Харкова надійшла інформація про останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі такого.
Відповідно до частини дев'ятої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Суд встановив, що останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання Відповідача є території, на яку не поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Харкова, у зв'язку з чим вважає за необхідне передати цивільну справу до Індустріального районного суду м. Харкова, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Суд враховує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням статті 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 28, 31, 187 ЦПК України, суд
Справу №638/19338/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Малахова