справа № 619/6383/25
провадження № 1-кс/619/1057/25
іменем України
12 листопада 2025 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024222080000039 від 21 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України,
встановив:
Прокурор Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024222080000039 від 21 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що невстановлені особи, використовуючи канал для обміну повідомленнями у одному з мобільних застосунків здійснюють незаконний збут підакцизних товарів з ознаками фальсифікації, без марок акцизного податку та інших спеціальних маркувальних знаків, а також дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23.10.2025 у справі № 619/6383/25 надано дозвіл учасникам слідчої групи у кримінальному провадженні на проведення обшуку транспортного засобу марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання незаконно виготовлених підакцизних товарів - цигарок та інших предметів та речей, які мають значення для кримінального провадження, 05.11.2025 слідчий СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_6 на підставі ухвали суду провів обшук транспортного засобу марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , за результатами якого вилучено, та опечатано з пояснювальними написами учасників обшуку: - транспортний засіб марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 .
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 05 листопада 2025 року, вилучений транспортний засіб було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 42024222080000039 від 21.03.2024.
Прокурором у кримінальному провадженні до слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області було подано клопотання про арешт вищевказаного майна.
В клопотанні прокурор зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення та є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Оскільки вищевказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведеннясудових експертиз та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.
Особа, майно, якої тимчасово вилучене ОСОБА_4 , її представник-адвокат ОСОБА_7 , у судове засідання не з'явились, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою SMS-повідомлення на номери телефонів, які зазначені в матеріалах справи та направленням повідомлення до електронного кабінету. Так, SMS-повідомлення на номер телефона ОСОБА_4 доставлені у додаток «Viber» 11.11.2025 о 09:16:20, на номер телефона адвоката ОСОБА_7 - 12.11.2025 о 11:44:01.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучено під час обшуку 05.11.2025, клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду 06 листопада 2025 року через поштовий сервіс «УКРПОШТА», тобто у строк, визначений п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України - протягом 48 годин після тимчасового вилучення майна під час обшуку, яке надійшло до Дергачівського районного суду Харківської області 10 листопада 2025 року, тобто слідчим процесуальні строки для звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не були порушені.
З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000039 від 21 березня 2024 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 ККУкраїни.
05 листопада 2025 року слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_6 проведено обшук, на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23.10.2025 (справа № 619/6383/25), транспортного засобу - автомобілямарки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обшук транспортного засобу проведено в присутності власника даного транспортного засобу та його фактичного користувача.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 05 листопада 2025 року, вилучений транспортний засіб було визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 42024222080000039 від 21.03.2024, місце зберігання якого визначено територію ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 106.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до п. 3 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За викладеного, майно вилучене під часобшуку вважається тимчасово вилученим майном.
Статтею 168 КПК України встановлено, що факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України - незаконний збут підакцизних товарів з ознаками фальсифікації, без марок акцизного податку та інших спеціальних маркувальних знаків, а також дії, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та для транспортування незаконно виготовленої тютюнової продукції, використовувався транспортний засіб марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , який виступав знаряддям вчиненням кримінального правопорушення, тобто вилучений автомобільможе мати певний зв'язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.
Із наданих на адресу слідчого судді матеріалів вбачається, що доставка замовленої продукції здійснювалась шляхом поштових відправлень з використанням оператора поштового зв'язку «Нова Пошта», грошові кошти за поставлену продукцію надсилаються ОСОБА_5 на картки фізичних осіб, номери яких надає постачальник, або у вигляді поштових відправлень з використанням оператора поштового зв'язку «Нова Пошта».
Після отримання підакцизних виробів у відділенні № 46 оператора поштового зв'язку «Нова Пошта», ОСОБА_5 , використовуючи транспортні засоби, в тому числі: автомобіль марки «TOYOTA HIGHLANDER», державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_2 , яким транспортує отриману продукцію до підвального приміщення будинку за адресою реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , де обладнаний склад для зберігання вищезазначеної продукції. Використовуючи номер телефону,? ОСОБА_5 приймає замовлення на поставку підакцизної продукції, обговорює асортимент та необхідну кількість продукції, згодом зустрічається з замовниками у заздалегідь обумовлених місцях, де і передає безакцизні тютюнові вироби.???
На теперішній час вилучений автомобіль відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що міг зберегти сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та ін.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КК).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, вилучене майно підлягає арешту, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК, а саме: є речовим доказом за ознаками того, що може бути знаряддям кримінальних правопорушень та є об'єктами, які можуть містити відомості розслідуваного злочину і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Досудове розслідування здійснюється за ознаками ч. 1 ст. 204 КК, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.
Таким чином, на даному етапі досудового розслідування існує достатньо підстав вважати, що вказаний автомобіль міг використовуватись як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, диспозиція якої охоплює і протиправні дії, які полягають у транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На відміну від інших підстав для накладення арешту на майно, визначених в пунктах 2, 3, 4 частини 2, частин 4, 5, 6 статті 170 КПК, у випадку накладення арешту на майно особи з метою забезпечення речових доказів, кримінальний процесуальний закону не містить умову набуття статусу "підозрюваного" такою особою.
Стандарт доказування під час розгляду слідчим суддею питання про арешт майна з метою збереження речових доказів є меншими ніж для повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення і тим більше доведеності обвинувачення в суді. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.
На даному етапі досудового розслідування дізнавач, слідчий або прокурор не зобов'язані мати докази, достатні для повідомлення про підозру або пред'явлення обвинувачення, оскільки це завдання наступних етапів досудового розслідування.
Слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучений під час обшуку транспортний засіб може бути використаний як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя зазначає, що у разі не накладення арешту на тимчасово вилучене майно, воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене або передано іншій особі, тому слід забезпечити наявність вилученого майна, так як відсутність майна, яке являється речовим доказом у справі, може перешкодити кримінальному провадженню, так як тільки у випадку накладення арешту на вказане майно може бути виконане завдання щодо забезпечення засобів кримінального правопорушення.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відтак, враховуючи, що зазначене у клопотанні майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, може містити інформацію щодо розслідуваного злочину, існує необхідність проведення низки слідчих та інших процесуальних дій, встановлення інших обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також, можливості проведення відповідних експертних досліджень, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді, оскільки вилучені дані предмети, можуть мати певний зв'язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.
Водночас, у випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК, власники або законні володільці цього майна наділені правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК, питання про скасування накладеного арешту.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 42024222080000039 від 21 березня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК Українина тимчасово вилучене майно 05 листопада 2025 року в ході обшуку,шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
- транспортний засіб марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.
Місцем зберігання арештованого транспортного засобу: - автомобіля марки «Toyota Highlander», д.н.з. НОМЕР_1 , визначити територію ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 106.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони не позбавлені можливості звернутись до суду у передбаченому законом порядку з клопотанням про скасування арешту майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали по визначенню місця зберігання арештованого майна покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, контроль за виконанням - на прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1