Справа № 570/1569/23
Номер провадження 8/570/1/2025
"24" листопада 2025 р. Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зражевської Я.О. у судовому засіданні 17.11.2025 р.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Твердого М.К. у судовому засіданні 17.11.2025 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 щодо перегляду та скасування ухвали про закриття провадження та перегляду справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук М.С. про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним, у зв'язку з нововиявленими обставинами , -
19.08.2025 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області та перегляду справи за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук М.С. про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування заяви позивач ОСОБА_1 зазначає, що у провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебувала на розгляді цивільна справа за її позовом до відповідачки ОСОБА_2 про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем ОСОБА_3 значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання спірного заповіту №760 від 10.08.2018 р., який вона просила визнати недійсним, через наявність у спадкодавця психічної хвороби, що було підтверджено рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26.07.2019 р., а у подальшому підтверджено рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09.12.2021 р.
10.04.2023 р. Рівненським районним судом Рівненської області було постановлено ухвалу про відкриття провадження за її вищевказаним позовом.
З моменту відкриття провадження у справі було витребувано необхідні докази, залучено належного відповідача ОСОБА_2 , якою було подано до суду відзив, у тому числі допитані свідки. Також було вирішено питання щодо задоволення клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_3
23.12.2024 р. Рівненським районним судом Рівненської області було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку з поданням позивачкою на адресу суду заяви про закриття провадження, у якій вона вказувала на те, що нею фактично було прийнято спадщину так як вийшли всі строки на прийняття спадщини іншими особами, в тому числі і відповідачкою ОСОБА_2 за спірним заповітом, за яким вона подавала позов, в межах якого відповідачка у своєму відзиві вказувала, що не порушувала прав позивачки на прийняття нею спадщини, не перешкоджає позивачці здійснити такі дії та прийняти спадщину. Додатково до відзиву, такі аргументи представник ОСОБА_2 раніше наводила в тому числі в судових засіданнях, при розгляді справи за її позовом, при обґрунтуванні нею питання, чому з ОСОБА_2 не повинні стягуватися понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати, при поданні позивачкою вищевказаного позову. У тому числі сторона відповідача сама підтримала перед вирішенням питання щодо закриття провадження у справі, клопотання позивачки щодо зняття арешту щодо спірного спадкового майна, для того, щоб позивачка мала змогу прийняти таке майно та успадкувати його.
Вищевказана ухвала від 23.12.2024 р. Рівненським районним судом Рівненської області була винесена, з огляду на позицію відповідачки ОСОБА_2 , яка вказувала через свого представника в суді, що не претендує на спадщину і не порушує її прав. В тому числі представник ОСОБА_2 , підтримала її клопотання щодо зняття арешту зі спірного спадкового майна, щоб позивачка мала змогу прийняти спадщину.
Однак після закриття провадження у справі, через три місяці, виникли нові нововиявлені обставини, яких не існувало на момент розгляду та закриття провадження у справі, за її позовом про який вказано вище.
Зокрема виникли такі нові обставини як те, що ОСОБА_2 через три місяці після закриття провадження у справі за її позовом подала до Рівненського районного суду Рівненської області позовну заяву щодо поновлення строків на прийняття нею спадщини на підставі спірного заповіту, який позивачка ОСОБА_1 оскаржувала в межах цивільної справи за її вищевказаним позовом.
У своєму позові, який подала ОСОБА_2 , остання навела абсолютно протилежні нові обставини та нові аргументи від тих, які вона висловлювала в межах цивільної справи за її позовом, де вона вказувала, що відсутній спір щодо спадкового майна, а тепер фактично вказує на наявність спору між ними щодо спадкового майна, намір прийняти спадщину на підставі спірного заповіту за її позовом, а тому ОСОБА_2 хоче поновити строки на його прийняття, в тому числі хоче скасувати отримане ОСОБА_1 у нотаріуса свідоцтво, на підставі якого вона прийняла у власність спадкове майно.
15.04.2025 р. Рівненським районним судом Рівненської області суддею Кушнір Н.В. було постановлено ухвалу про відкриття провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визнання додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
З огляду на наявність нових обставин, поданого позову ОСОБА_2 щодо спірного спадкового майна, у якому вона наводить нові обставини, які були відсутні на момент розгляду позову ОСОБА_1 , у позивачки ОСОБА_1 наявна потреба просити суд переглянути справу за новими нововиявленими обставинами.
Крім того, у заяві щодо поновлення строків на подання заяви про перегляд та скасування ухвали про закриття провадження та перегляд справи за нововиявленими обставинами, які були пропущені з важних причин, позивач ОСОБА_1 вказує, що 23.12.2024 р. Рівненським районним судом Рівненської області було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі у зв'язку із прийняттям позивачкою ОСОБА_1 спадщини, спірного майна та відсутністю на той час між сторонами спору.
15.04.2025 р. Рівненським районним судом Рівненської області в особі судді Кушнір Н.В. було постановлено ухвалу про відкриття провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 як відповідачки про визнання додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Після винесення даної ухвали ОСОБА_1 не одразу стало відомо про наявність у суді даної справи.
18.06.2025 р. було отримано примірник такого позову її представником, подано відповідний відзив, у тому числі в подальшому 15.07.2025 р., ОСОБА_1 було подано заяву до правоохоронних органів щодо протиправних дій ОСОБА_2 стосовно спірного спадкового майна. Відповіді на її звернення поки що не отримано.
З огляду на наведене єдиний спосіб захисту який на даний час для ОСОБА_1 є актуальним, це перегляд та скасування ухвали про закриття провадження від 23.12.2024 р. та перегляд справи за її ОСОБА_1 позовом, що був поданим раніше до ОСОБА_2 , за нововиявленими обставинами.
Перед подачею заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 була вимушена витратити час на витребовування доказів, СД-дисків, з аудіозаписами судових засідань позиції ОСОБА_2 на предмет того, чи є у справі нововиявлені обставини, тобто обставини, які не були враховані судом раніше і які виникли лише зараз, через подання ОСОБА_2 позову., які її представник отримала 31.07.2025 р.
Позивачка ОСОБА_1 наводить положення ч.1, п.1 ч.2 ст. 423, ст.259, п.1 ч.1 ст.424, ст.127, ч.1 ст.425, п.6 ч.3 ст.426 ЦПК України та просить поновити строки, що були пропущені з поважних причин, на подання заяви щодо перегляду та скасування ухвали про закриття провадження та перегляду справи за нововиявленими обставинами; прийняти та задовольнити її заяву щодо перегляду та скасування ухвали про закриття провадження та перегляду справи за нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 р. щодо закриття провадження у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 щодо встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем ОСОБА_3 значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання спірного заповіту №760 від 10.09.2018 р, визнання його недійсним, через наявність у спадкодавця психічної хвороби, та призначити справу до подальшого розгляду.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.10.2025 р. відкрито провадження у справі за заявою позивачки ОСОБА_4 щодо перегляду та скасування ухвали про закриття провадження та перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.
04.11.2025 р. до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Твердого М.К. надійшла заява вх. ЕП-6994, в якій він просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляд цієї справи за нововиявленими обставинами із підстав пропуску нею строку для звернення із такою та за відмовою відсутністю таких обставин.
В обґрунтування заяви вх. ЕП-6994, представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Твердий М.К. вказує, що відповідачка ОСОБА_2 заперечує наявність підстав для перегляду цієї справи як через пропуск ОСОБА_1 строку для звернення із такою заявою, так і через завідому відсутність обставин, які ОСОБА_1 вважає нововиявленими.
Відсутність підстав для поновлення процесуального строку для звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд цієї справи за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 обґрунтовує наступним. Наводить положення п.1 ч.1 ст.424 ЦПК України та вказує, що як визнає сама ОСОБА_1 : про існування обставин, які вона вважає нововиявленими, вона дізналася 18.06.2025 р. із позовної заяви ОСОБА_2 у справі №570/1547/25, після чого вже оцінила їх кримінально караним і 15.07.2025 р. звернулася до Рівненського РУП із заявою про відкриття щодо ОСОБА_2 кримінального провадження, а 17.07.2025 р. - із заявою про надання копій окремих матеріалів та СД-дисків із технічними записами судових засідань у цій справі, які були одержані нею у суді 31.07.2025 р.
ОСОБА_1 вважає, що нововиявленими є обставини позову ОСОБА_2 у справі №570/1547/25, що свідчать про зміну позиції останньої, якої вона дотримувалася раніше у цій справі, і якби про таку зміну позиції ОСОБА_2 . ОСОБА_1 знала раніше, то не подавала б суду заяву про відмову від позову і судове засідання рішення у цій справі могло б бути іншим.
Тому представник відповідача вважає, що факт звернення ОСОБА_1 із заявою про надання їй копій матеріалів справи, у якій вона та її представник брали участь, як доказів для надання їх тому ж суду, який цю справу і розглядав, не може бути поважною причиною пропуску позивачкою передбаченого законом процесуального строку.
В обґрунтування заяви про перегляд ухвали від 23.12.2024 р. у цій справі ОСОБА_1 зазначає, що нововиявленими обставинами, яких не існувало на момент розгляду та закриття провадження у цій справі є:
1)Подання ОСОБА_2 через три місяці після закриття провадження у цій справі) позовної заяви щодо поновлення строків на прийняття нею спадщини на підставі спірного заповіту, який ОСОБА_1 оскаржувала в межах цивільної справи №570/1569/23;
2)Мотивація ОСОБА_2 свого позову посиланням на абсолютно протилежні нові обставини та нові аргументи, відмінні від тих, які вона висловлювала в межах цивільної справи №570/1569/23, де вона вказувала, що відсутній спір щодо спадкового майна, а тепер фактично вказує на наявність спору між нею та ОСОБА_1 щодо спадкового майна, та на намір прийняти спадщину на підставі спірного заповіту.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зражевська Я.О. підтримала вимоги заяви про поновлення строків на подання заяви про перегляд справи та скасування ухвали суду, перегляд справи за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області про закриття провадження у справі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Твердий М.К. заперечив вимоги заяви позивача про перегляд справи за нововиявленими обставинами та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області про закриття провадження у справі. Пояснив, що відповідач ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталася.
Третя особа приватний нотаріус Мельничук М.С. в судове засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, заяв до суду не подано.
Вислухавши учасників справи, вивчивши заяву та долучені до неї докази, суд уважає, що заява про скасування ухвали про закриття провадження у справі та перегляд справи за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається зі змісту ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 р., постановленої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук М.С. про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним, 17.12.2024 року за вх.21692 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України за відмовою позивача від позову.
В обґрунтування заяви зазначається, що позивач відмовляється від позову, оскільки 13.12.2024 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький І.С. посвідчив, що на підставі ст.1265 ЦК України, спадкоємцем майна спадкодавця ОСОБА_3 , 1935 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , та видав у зв'язку з цим їй свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.12.2024 р.
Отже, судом, з огляду на положення ст.ст. 141, 142, 255, 256 ЦПК України, постановлено прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним - закрито.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Як на підставу для перегляду вказаної ухвали суду за нововиявленими обставинами, заявник посилається на нові обставини а саме, що ОСОБА_2 через три місяці після закриття провадження у справі за її позовом подала до Рівненського районного суду Рівненської області позовну заяву щодо поновлення строків на прийняття нею спадщини на підставі спірного заповіту, який позивачка ОСОБА_1 оскаржувала в межах цивільної справи за її вищевказаним позовом.
Також позивач ОСОБА_1 вказує, що у своєму позові, який подала ОСОБА_2 , остання навела абсолютно протилежні нові обставини та нові аргументи від тих, які вона висловлювала в межах цивільної справи за її позовом, де вона вказувала, що відсутній спір щодо спадкового майна, а тепер фактично вказує на наявність спору між ними щодо спадкового майна, намір прийняти спадщину на підставі спірного заповіту за її позовом, а тому ОСОБА_2 хоче поновити строки на його прийняття, в тому числі хоче скасувати отримане ОСОБА_1 у нотаріуса свідоцтво, на підставі якого вона прийняла у власність спадкове майно.
Суд уважає, що заява позивача ОСОБА_1 про перегляд справи за нововиявленими обставинами та скасування ухвали про закриття провадження не підлягає до задоволення. Суд виходить з того, що провадження у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним закрито на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у з'язку із відмовою позивача від позову, а подання ОСОБА_2 у квітні 2025 р. позову до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Рівненського РНО Рівненської області Сохацький І.С. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини померлого спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення недійсним свідоцтва про спадщину за законом від 13.12.2024 р., яке посвідчив приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Сохацький І.С. на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю її дядька, ОСОБА_3 - не є нововиявленими обставинами на час постановлення Рівненським районним судом Рівненської області ухвали від 23.12.2024 р. у цивільній справі №570/1569/23, тому наведені ОСОБА_1 доводи у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами, в розумінні статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами, оскільки не спростовують факти, що були покладені в основу ухвали суду від 23.12.2024 р. та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такій ухвалі.
Згідно з ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.423 ЦПК України).
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 (справа №303/3535/16).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №919/11027/18, провадження №12-7звг22, пункт 5.3).
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, провадження №14-549зц18, пункт 26).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №345/1362/20, провадження №61-8675св21).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, провадження №14-549зц18, пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18, провадження №11-430заі20, пункт 6.38).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2).
Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами ухвали про закриття провадження у справі дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час постановлення ухвали, є істотними для розгляду заяви відмову від позову, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини є також обставини, які виникли після набрання ухвалою суду законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду ухвали суду у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі №461/1229/20, провадження №61-15179св20).
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
Враховуючи викладене, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі №910/11027/18).
Так, у поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 вказує, що відповідачем ОСОБА_2 у своєму позові, який подала ОСОБА_2 , остання навела абсолютно протилежні нові обставини та нові аргументи від тих, які вона висловлювала в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , де вона вказувала, що відсутній спір щодо спадкового майна, а тепер фактично вказує на наявність спору між ними щодо спадкового майна, намір прийняти спадщину на підставі спірного заповіту за її позовом.
Отже, поданий ОСОБА_2 позов до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визначення недійсним свідоцтва про спадщину за законом, подано у квітні 2025 року, що не є нововиявленими обставинами, тому з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, наведені позивачем ОСОБА_5 у заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами доводи, в розумінні статті 423 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами, оскільки вони не спростовують факти, що були покладені в основу ухвали про закриття провадження у справі та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такій ухвалі.
В постанові від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловився щодо обставин, які не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Також суд, виходячи із досліджених матеріалів справи, та реалізуючи право доступу позивача ОСОБА_1 до правосуддя, уважає, що заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строків на подання заяви про перегляд та скасування ухвали про закриття провадження та перегляд справи за нововиявленими обставинами, які були пропущені з поважних причин, слід задовільнити та поновити строки, що були пропущені з поважних причин, на подання заяви щодо перегляду та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 р. щодо закриття провадження та перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 258-261, 353, 354, п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України, - суд,
Заяву ОСОБА_1 щодо поновлення строків на подання заяви про перегляд та скасування ухвали про закриття провадження та перегляд справи за нововиявленими обставинами, які були пропущені з поважних причин задовільнити.
Поновити строки, що були пропущені з поважних причин, на подання заяви щодо перегляду та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 р. щодо закриття провадження та перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд та скасування ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 р. щодо закриття провадження та перегляду справи за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мельничук М.С. про встановлення факту не усвідомлення спадкодавцем значення своїх дій (неможливості керувати своїми діями) на момент складання заповіту через наявність психічної хвороби та визнання заповіту недійсним та залишити відповідне судове рішення - ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23.12.2024 - в силі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358ЦПК України.
Суддя Гнатущенко Ю.В.