Справа № 569/20276/25
1-кп/569/2100/25
про продовження строку тримання під вартою
25 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 12025181010001659 про обвинувачення ОСОБА_5 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187КК України,
На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 подала до суду клопотання, яке підтримала в судовому засіданні, про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, майнового стану, характеризуючих даних обвинувачених, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, знищити або спотворити будь - яку із речей чи кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід його підзахисному з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотань довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останніми інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом не з'явлення за викликами до суду, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотаннях.
Враховуючи, що обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, не мають постійного джерела доходів, не мають стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали їх утриманню під вартою не страждають, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тому, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого ОСОБА_7 , який вчинив насильницький злочин, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184,197, 314-316 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задоволити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Авдіївка, Покровського району, Донецької області, громадянину України, українцю, неодруженому, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 25 листопада 2025 року до 23 січня 2026 року.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк до 23 січня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задоволити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Новокалиново, Ясинуватського району, Донецької області, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою АДРЕСА_4 , раніше не судимому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 25 листопада 2025 року до 23 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_11