Справа № 562/3062/25
"24" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 30 219 грн. 76 коп., понесених судових витрат по справі у вигляді судового збору 2422 грн. 40 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 , 10.11.2023 було укладено кредитний договір № 10.11.2023-100000307, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 13 000 грн., строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.
ОСОБА_1 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 13.09.2025 заборгованість становить всього 30 219 грн. 76 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн., по процентам в розмірі 16 249,94 грн., заборгованість за комісією 969,76 грн.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
24.11.2025 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив представника відповідача - адвоката Романчук І.І. на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову в частині стягнення комісії та завищених процентів. В обґрунтування зазначає, що положення Договору № 10.11.2023-100000307 від 10.11.2023 про сплату позичальником на користь Позивача комісії за надання кредиту (пункт 9 Договору) суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" і є нікчемними з моменту укладення цього правочину. За таких обставин, ТОВ "Споживчий центр" без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання та обслуговування кредиту на загальну суму 1950,00 гривень, а відтак, позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" про стягнення з Відповідача заборгованості за комісією та збільшення суми заборгованості з процентів на суму комісії є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають. Зазначає, що вартість правничої допомоги в сумі 6 000,00 грн. є явно завищеною та неспівмірною із затраченим часом адвоката та наданими ним послугами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Романчук І.І. подала до суду заяву, якою просила розглянути справу без участі відповідача та його представника, доводи викладені у відзиві підтримала.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10.11.2023-100000307, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Даний Договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Заявки та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) укладення кредитного договору. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 13000 грн., строком на 140 днів. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Дата видачі кредиту 10.11.2023, дата повернення кредиту 28.03.2024.
У п. 9 Заявки кредитного договору № 10.11.2023-100000307 (кредитної лінії) зазначено: «Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1950 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відтак, комісія пов'язана із наданням послуги, зокрема перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Таким чином включення до загальної суми заборгованості за кредитним договором відсотків за користування кредитними коштами та комісії є обґрунтованим і узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору.
Крім того, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка ідентифікації позичальника та Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в яких містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 13 000 грн., що підтверджується електронною квитанцією від 10.11.2023.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 10.11.2023-100000307 заборгованість ОСОБА_1 складає 30 219 грн. 76 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам в розмірі 16 249 грн. 94 коп., заборгованість за комісією 969 грн. 76 коп., нарахована за період з 10.11.2023 по 28.03.2024.
Частиною 3 ст. 10ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору № 10.11.2023-100000307 від 10.11.2023 на загальну суму 30 219 (тридцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 76 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентам в розмірі 16 249 (шістнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 94 коп., заборгованість за комісією 969 (дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 76 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп., а всього на загальну суму 32 642 (тридцять дві тисячі шістсот сорок два) грн. 16 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул.Саксаганського, 133А, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя: Ю.А. Ковалик