(заочне)
Справа №348/2465/25
Провадження № 2/348/1587/25
26 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді Бурдун Т.А.,
секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - Лисенко Олена Сергіївна,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр», інтереси якого представляє Лисенко О.С., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 419,99 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 23.06.2023 р. ТОВ «Споживчий центр» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір (оферти) № 17.06.2023-1000022166, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 70 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 000 гривень. Відповідач неналежним чином не виконував грошові зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 419,99 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 6 369,99 гривень та комісії у розмірі 1 050,00 грн. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 419,99 гривень та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також подала заяву, згідно якої не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та проживання, вказаним в позовній заяві, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав особисто під підпис 09.10.2025 року,про причини неявки до суду не повідомив, відзиву не подав. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Враховуючи наведене, зі згоди сторони позивача, згідно ухвали суду від 26.11.2025 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач не скористався процесуальними правами подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасником розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
23 червня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №17.06.2023-100002216 шляхом підписання пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), анкети та заявки на отримання споживчого кредиту.
Цим договором передбачені наступні умови кредитування: дата надання/видачі кредиту - 23.06.2023 року, сума кредиту - 7 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 31.08.2023; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"); продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - "комісія") - 15% від суми кредиту та дорівнює 1050 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. (а.с.15-20).
Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Т896.
Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 7 000,00 грн, шляхом перерахування цієї суми на платіжну картку, що підтверджується квитанцією ID платежу 2330918294 від 23 червня 2023 року, сформованою через систему платежів LiqPay (а.с.23).
За довідкою-розрахунком про стан заборгованості, заборгованість за кредитним договором №17.06.2023-100002216 від 23 червня 2023 року відповідача ОСОБА_1 становить 14 419,99 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7 000 гривень, заборгованості за відсотками, які нараховані за період з 23.06.2023 по 31.08.2023 року у розмірі 6 369,99 гривень та заборгованості за комісією у розмірі 1050,00 грн. (а.с.31).
З заявки на отримання споживчого кредиту вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав заявку на отримання кредиту, паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних ним умов кредитування, в тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, розміри комісії, відповідальність за порушення умов договору (а.с. 13, 18 зворот 19, 20 зворот - 22).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Як передбачено ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦПК України та ГПК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 вказаного Закону, є оригіналом такого документа (п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2023 відповідач підписав заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), поданої ТОВ «Споживчий центр».
Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та електронним підписом, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних позичальником умов кредитування, у тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, розміри комісії, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн на картковий рахунок, зазначений відповідачем у заявці на отримання кредиту.
Також судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за цим кредитним договором ТОВ «Споживчий центр» виконало своєчасно і повністю, надававши відповідачу кредиті кошти.
З наданої позивачем інформації за укладеним договором вбачається, що з 23 червня 2023 року відповідач користується кредитними коштами, прострочив виконання зобов'язання на погашення заборгованості та на момент подачі позову до суду має заборгованість за кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту та процентів за його користування відповідно до умов кредиту, оскільки кредит ним не повернуто, проценти за договором не сплачені.
Щодо доводів позивача про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що відповідно умов кредитного договору, розмір комісії за надання кредиту становить 1050,00 грн та нараховується одноразово при видачі кредиту. При цьому таблиця обчислення загальної вартості кредиту містить графік платежів, що включає погашення тіла кредиту, процентів та комісії за надання кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, серед іншого, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі, пов'язані з його наданням та обслуговуванням. Крім того, ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону прямо передбачає, що до загальних витрат включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, а також комісії, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту.
Таким чином, встановлення та стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 050,00 грн прямо передбачене умовами Кредитного договору, узгоджується із законодавством України.
Отже, сам факт підписання відповідачем кредитного договору свідчить про його вільне волевиявлення та згоду з умовами, у тому числі з положеннями щодо сплати комісії, що відповідає положенням законодавства.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування комісії є правомірним та обґрунтованим та погоджується з розміром нарахованої позивачем комісії в сумі 1050,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідач відзив на позов не подав, наведених у позові обставин укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не спростував, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав.
Відтак, оскільки умови кредитного договору № 17.06.2023-1000022166 від 23 червня 2023 року відповідачем не виконано належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422, 40 грн. сплаченого судового збору, згідно платіжної інструкції № СЦ00038817 від 15 вересня 2025 року (а.с.8).
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то представник позивача в позовній заяві зазначив, що позивачем понесені судові витрати по справі, докази чого будуть подані у визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України строки, тому питання щодо розподілу даних судових витрат буде вирішено судом в порядку ухвалення додаткового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10-13, 81- 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.06.2023-1000022166 від 23 червня 2023 року в розмірі 14419 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн 99 коп. з яких: основний борг - 7000,00 грн, проценти за користування кредитом - 6369,99 грн, комісія за надання кредиту - 1050,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повне найменування, ім'я сторін та інших учасників справи :
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.А.Бурдун