Справа № 347/2069/25
Провадження № 2/347/1093/25
26 листопада 2025 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючої-судді: Крилюк М.І.
секретаря : Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві зазначено, що 11.09.2022 року між фізичною особою - ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит №102005390, відповідно до якого Відповідач отримав 5000 грн зі сплатою процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, передбачених умовами договору. Згідно з графіком погашення, Відповідач у встановлений строк не виконав свого обов'язку щодо повернення кредитних коштів, а також не сплатив нараховані проценти та комісії.
Кредитодавець повністю виконав умови договору, надавши Відповідачу кредит, що підтверджується платіжним дорученням. Згідно з п. 7.1 кредитного договору він набирає чинності з моменту укладення в електронній формі та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У позові зазначається, що Відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця, створив особистий кабінет, додав банківську картку та пройшов верифікацію. Електронна ідентифікація здійснювалася через одноразові ідентифікатори. Проєкт кредитного договору був направлений Відповідачу в особистий кабінет, після чого останній підтвердив його підписання шляхом введення одноразового ідентифікатора. Електронна форма індивідуальної частини договору розміщена у його особистому кабінеті.
Позивач зазначає, що договір укладено належним чином відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а підписання договору одноразовим електронним ідентифікатором є допустимим та чинним способом засвідчення волевиявлення сторони.
Кредитні кошти були перераховані на картковий рахунок Відповідача згідно з п. 2.1 договору, що підтверджується платіжним дорученням.
Згідно з п. 3.2.6 договору, Кредитодавець мав право відступити право вимоги третім особам. На підставі цього 05.12.2022 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т. Позивач набув статусу нового кредитора за ст. 512 ЦК України, у тому числі щодо вимог за договором №102005390. До суду надано витяг з реєстру боржників, що містить дані щодо Відповідача; повний реєстр не надано з огляду на вимоги законодавства щодо захисту персональних даних інших осіб.
Заборгованість Відповідача становить 20300 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 14350 грн - прострочена заборгованість за процентами;
- 950 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту. Просить позов задоволити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач був повідомлений належним чином, а отже наявні підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.
Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи згідно зі ст. 281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та правові підстави для часткового задоволення позову.
Судом установлено, що 11.09.2022 року між Відповідачем - фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит №102005390 (а.с.9-19). Згідно з умовами договору та графіком погашення (Додаток №1) Відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн, з обов'язком сплачувати проценти, комісії та інші платежі. Відповідач не виконав умов договору та не сплатив кредит і нараховані платежі у строки, визначені договором, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника.
Факт видачі кредиту підтверджується платіжним дорученням, що засвідчує перерахування грошових коштів на картковий рахунок Відповідача відповідно до п. 2.1 договору. Відповідно до п. 7.1 договору, він набирає чинності з моменту укладення в електронній формі та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, створив особистий кабінет, додав банківську картку, пройшов верифікацію, а підписання договору було здійснено шляхом введення одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про електронну ідентифікацію. Електронна форма індивідуальної частини договору доступна в особистому кабінеті позичальника.
Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд вважає, що укладення та підписання договору здійснено належним чином, а одноразовий ідентифікатор є чинним електронним підписом у розумінні закону.
Згідно з п. 3.2.6 кредитного договору кредитодавець мав право відступати право вимоги третім особам. На підтвердження цього у справі наявний Договір відступлення прав вимоги №86-МЛ/Т від 05.12.2022 року, укладений між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Факт правонаступництва підтверджується також витягом з реєстру боржників, який містить дані саме щодо Відповідача.
З довідки про заборгованість та виписки з особового рахунку встановлено, що заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 20300 грн, а саме: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 14350 грн - прострочена заборгованість за процентами; 950 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
Матеріали справи також містять письмову претензію Позивача, направлену Відповідачу з вимогою погасити заборгованість, однак відповіді чи погашення боргу не відбулося.
Також Позивач просить відшкодувати 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи всебічно, повно та об'єктивно, суд установив фактичні обставини та правові підстави, що зумовлюють часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису, якщо сторони письмово погодили це.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Підписанням договору Відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма істотними умовами, передбаченими вимогами чинного законодавства.
Частинами першою та третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1048 ЦК України закріплює право позикодавця на отримання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Принцип строковості, повернення та платності означає, що кредит має бути поверненим у визначений строк із відповідною оплатою за користування ним.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики у строки та порядку, встановлені договором.
Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, визначений договором.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів, оцінює їхню належність, допустимість, достовірність і достатність.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, допустив прострочення платежів та не спростував наданий Позивачем розрахунок. Доказів на спростування розміру заборгованості Відповідачем не подано. Таким чином, утворена заборгованість у загальному розмірі 20300 грн (у тому числі: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 14350 грн - прострочені проценти; 950 грн - комісія за видачу кредиту) підлягає стягненню на користь Позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу - представник Позивача просить стягнути 8000,00 грн. Суд вважає такий розмір необґрунтованим, оскільки витрати мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони. З огляду на те, що справа є малозначною (ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України) та розглядається у спрощеному провадженні, заявлена сума є завищеною. Суд вважає обґрунтованим зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 2000 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з цим з Відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 638, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082, 1084 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», а також статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за Кредитним договором № 102005390 від 11.09.2022 року в сумі 20 300 грн (двадцять тисяч триста гривень 00 копійок) на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), а також: 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) - у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк