Справа №345/6143/25
Провадження № 2/345/2870/2025
25.11.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Стислий виклад позицій сторін:
адвокат Буй Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 18000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що позивачка та відповідач зареєстрували шлюб 20.06.2020. Від спільного проживання народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, основоположні цінності, визначення пріоритетів. Рішенням Калуського районного суду Івано-Франківської області від 02.09.2025 шлюб між подружжям розірвано. Позивач проживає разом з сином, а відповідач проживає окремо у Республіці Польща та працює у місцевому готелі прибиральником, хаустехніком (завгосп). Спілкування батька з дитиною також зведене до мінімуму і остання така розмова між ними відбулась пару місяців тому. Аналогічно відсутнє спілкування і між сторонами. Відповідач жодним чином не допомагає у вихованні та забезпеченні дитини. Через те, що батько належним чином не дбає про дитину та не надає будь-яких коштів на її утримання є необхідність стягувати аліменти в примусовому порядку. Згідно річної декларації про розмір отриманого прибутку за 2024 рік відповідач за рік отримав 71184,96 польських злотих, а після сплати податків його дохід становить 58551,04 польських злотих. Згідно офіційного курсу НБУ (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) на день подання позовної заяви, курс 1 польського злотого становить 11,4654 грн. Тобто, дохід відповідача за 2024 рік становить 671311,09 грн. (58551,04 х 11,4654), що складає 55942,59 грн. щомісячно (671311,09 : 12). Надати податкову декларацію про дохід відповідача за 2025 рік не має можливості, оскільки декларація за доходи у 2025 році буде подаватися на початку 2026 року. Крім того, просить врахувати, що відповідач іншої сім'ї та дітей немає, інших осіб, які перебували б на його утриманні також немає, за віком є працездатним, власне і працює, про що зазначено вище, дитина проживає разом з позивачем-матір'ю, на яку окрім матеріального забезпечення дитини покладено й обов'язок у постійному її вихованні та контролі, що потребує більше моральних витрат, вік дитини та у відповідності з її віком інші витрати, необхідні для всебічного розвитку дитини, витрати, пов'язані з відвідуванням дитиною шкільного навчального закладу затрат часу відповідача на участь у вихованні та житті сина, адже виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, з'являється певний дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва батьків для розвитку дитини, дитина елементарно потребує здорового харчування, відпочинку, лікування, бути належним чином одягнутою та доглянутою і т.д., що звичайно потребує фінансових затрат, які позивач несе самостійно. З огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, аліменти у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів на дитину можуть стягуватися навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні). Це є той мінімум, нижче якого призначити аліменти вже просто неможливо. Від так, відповідач спроможний сплачувати аліменти у розмірі 18000,00 грн. щомісячно, що навіть не становить 1/3 частки від доходів боржника (1/3 частка від доходи боржника становить 18 647,53 грн.).
Представник позивачки подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі, а розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 13). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 29.10.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 13.11.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідача викликати в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
21.11.2025 представник позивачки подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі, а розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 16).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі з 20.06.2020 перебували у шлюбі, який заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.09.2025 в цивільній справі № 345/3851/25 розірвано.
Від спільного проживання у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.08.2020.
ОСОБА_5 у 2024 році отримав дохід у розмірі 71184,96 польських злотих, витрати на отримання доходу становлять 12633,92 польських злотих, у зв'язку з чим його прибуток визначений у розмірі 58551,04 польських злотих, що підтверджується перекладом з польської мови на українську мову декларації про розмір отриманого прибутку (понесеного збитку) за 2024 рік.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні їх малолітньої дитини.
Оцінка суду:
дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами 1, 2 статті 27 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з нею. Відповідач проживає окремо та на сьогоднішній день в достатній мірі не надає коштів на утримання дитини.
Водночас суд враховує, що відповідач офіційно працевлаштований у Республіці Польща та за 2024 рік отримав прибуток у розмірі 58551,04 польських злотих, що з врахуванням офіційного курсу НБУ на дату подання позовної заяви (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) становить 672932,96 грн. (58551,04 польських злотих х 11,4931), у зв'язку з чим його середній прибуток у місяць складає 56077,75 грн. (672932,96 грн. / 12 місяців).
Крім того, від відповідача будь-яких заперечень чи спростувань з приводу викладених у позові обставин до суду не поступало, а тому суд бере до уваги доводи позивачки про те, що у ОСОБА_2 інші утриманці, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог закону, відсутні.
Обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати матеріальну допомогу на утримання сина, відповідачем не надано.
Позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі по 18000,00 грн. щомісячно, проте не обґрунтовує вказаний розмір, не надає доказів, які б підтверджували необхідність отримання аліментів саме в такому розмірі.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позов необхідно задоволити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 12000,00 гривень на дитину щомісяця до досягнення сином повноліття. Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток дитини та не буде непомірним тягарем для відповідача. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, і вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Розподіл судових витрат між сторонами:
згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,10 грн. стягнути з відповідача на користь держави.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 127 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, також належать витрати, пов'язані, зокрема із залученням перекладачів.
Згідно з частинами 6-9 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка здійснила оплату послуг за переклад у розмір 3050,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.10.2025.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 2033,33 грн. (12000,00 грн. х 3050,00 грн. / 18000,00 грн.) витрат пов'язаних з оплатою послуг перекладача.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289, 430 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень щомісячно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнення аліментів розпочати з 27.10.2025 і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2033 (дві тисячі тридцять три) гривні 33 копійки витрат пов'язаних з оплатою послуг перекладача.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: