Справа №345/5433/25
Провадження № 1-кп/345/327/2025
26.11.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091170000420 від 06.08.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
06.08.2025 ОСОБА_4 , перебував за місцем проживання, за адресою АДРЕСА_2 разом із батьком своєї дружини ОСОБА_6 , з яким він разом проживає.
06 серпня 2025 року, приблизно о 17:10 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 перебували у приміщення літньої кухні за вище вказаною адресою, де в цей час останній вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_6 на ґрунті тривалих неприязних відносин.
В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, на ґрунті тривалих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з порушенням вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар своєю лобною ділянкою голови в ділянку лобної ділянки голови ОСОБА_6 та один удар своєю лобною ділянкою голови в ділянку носа ОСОБА_6 .
Після вказаного, ОСОБА_4 взяв в руку ніж темно-сірого кольору, яким умисно наніс удар в область лівого передпліччя потерпілого та один цілеспрямований удар в ліву ділянку живота потерпілого ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_4 вийшов на подвір'я вказаного домоволодіння.
Внаслідок умисного нанесення ударів ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, різано-колотої рани передньої черевної стінки зліва, евентерації тонкого кишечника, різано-колотої рани лівого передпліччя, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995,є небезпечними для та життя та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що умислу на заподіяння будь-яких тяжких тілесних ушкоджень у нього не було. З його слів, між ним та батьком його дружини - ОСОБА_6 - уже тривалий час виникали напружені стосунки, часто траплялися конфлікти та сварки, які супроводжувалися взаємними образами та емоційними зривами. За словами обвинуваченого, 06.08.2025 року удари головою стали наслідком хаотичної боротьби, під час якої він намагався відштовхнути потерпілого. Щодо ножового поранення, ОСОБА_4 пояснив, що ніж опинився в його руці випадково під час сутички, і він не мав наміру використовувати його як знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень, а рухи, якими було завдано поранень, були несвідомими та хаотичними, здійсненими у стані сильного емоційного збудження.
Захисник в судовому засіданні наголосив на тому, що ОСОБА_4 раніше не судимий, є ветераном війни, має статус учасника бойових дій, нагороджений орденом ОСОБА_8 , є особою з інвалідністю ІІ групи та має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, що є обставинами, які пом'якшують відповідальність. З огляду на наведене, захисник просив суд застосувати до обвинуваченого положення статті 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті, вважаючи таке рішення справедливим і достатнім для його виправлення.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Строк відбуття покарання обвинуваченому рахувати з часу фактичного затримання. Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні просили суд визнати обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання на розсуд суду.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується наступними доказами.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що він є батьком дружини обвинуваченого ОСОБА_4 та проживав разом із ним в одному домогосподарстві. За його словами, між ним та обвинуваченим час від часу виникали конфлікти, проте раніше вони не набували настільки агресивного та небезпечного характеру. Потерпілий зазначив, що 06.08.2025 року конфлікт був спровокований саме обвинуваченим, який почав поводитися агресивно, висловлювати погрози та вступив у сварку без будь-яких видимих на те причин. На думку потерпілого, дії обвинуваченого не були випадковими чи хаотичними, а мали ознаки усвідомленої та цілеспрямованої агресії. ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_4 під час конфлікту підійшов до нього, навмисно наніс удари головою в лобну ділянку, після чого свідомо взяв у руки ніж і завдав ним три удари, один з яких - у живіт - явно був спрямований на те, щоб спричинити тяжкі наслідки. Потерпілий вказав, що не вважає подію випадковістю чи наслідком емоційного зриву, а переконаний, що обвинувачений хотів нашкодити йому та свідомо усвідомлював можливі наслідки своїх дій. Він підкреслив, що побоюється за свою безпеку та вважає, що обвинувачений становить реальну небезпеку для нього та його родини.
У судовому засіданні 12.08.2025 року з урахуванням вимог ст.ст. 225, 352 КПК України та правил проведення допиту малолітніх та неповнолітніх свідків, за участю психолога та законних представників, проведено допит малолітніх та неповнолітніх свідків: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час допиту малолітні свідки надали показання, що підтверджують обставини, встановлені у справі, зокрема наявність конфліктних відносин між обвинуваченим та потерпілим, а також момент виникнення сварки, під час якої сталися описані тілесні ушкодження. Свідки зазначили, що бачили або чули дії, які викликали у них страх і тривогу, однак не давали оцінку намірам обвинуваченого. Суд врахував, що допит проведено із дотриманням усіх вимог законодавства щодо допиту малолітніх свідків, із забезпеченням психологічного комфорту дітей та участю їх законних представників. Суд оцінює свідчення малолітніх з урахуванням їхнього віку, емоційного стану та можливості сприймати й передавати події, і визнає їх достовірними для встановлення загального ходу подій у справі.
У судовому засіданні Свідок ОСОБА_13 , студентка 4-го курсу музичного училища, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснила суду, що обвинувачений є її батьком, з яким у неї недружні відносини. Вона повідомила, що 06.08.2025 року після обіду, після повернення з церкви, відпочивала у будинку, коли до неї прибігла її сестра ОСОБА_14 (8 років) і кликала матір. Вона побачила, як мати намагалась розборонити батька від діда, і почала їй допомагати. Після цього, обвинувачений відштовхнув її на подвір'я. Вона зазначила, що на подвір'ї почула крики матері про те, щоб викликали швидку допомогу, і сама викликала швидку та поліцію. Вона бачила, як обвинувачений викинув ніж на порозі кухні, після чого вона підняла ніж і занесла його в кухню. Вона також бачила, що обвинувачений кілька разів ударив головою потерпілого ОСОБА_6 у лоб, при цьому мати тримала обвинуваченного за руки, намагаючись його зупинити. Вона додала, що конфлікти між батьком і дідом тривали постійно, а батько щодня вживав алкоголь після повернення з військової служби. Вона не бачила, щоб батько коли-небудь надавав допомогу дідусеві.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснила суду, що обвинувачений є її зятем. Вона повідомила, що 06.08.2025 року її чоловік ОСОБА_6 прийшов додому з церкви, сів у кухні та спершись на стіл задрімав. Зазначила, що обвинувачений почав кричати на її чоловіка, а далі вона бачила, що він наніс ножові поранення у руку та живіт ОСОБА_6 . Вона додала, що після цього обвинувачений зняв одяг і переодягнувся в інший, а ОСОБА_6 невідкладно забрали до лікарні. Крім цього, свідок зазначила, що конфлікти між обвинуваченим і її чоловіком траплялися і раніше, зокрема у присутності дітей обвинуваченого. Вона бачила обвинуваченого з ножем у руках, який він пізніше викинув на двір. Крым цього, обвинувачений погрожував їй та не надавав допомоги ОСОБА_6 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пояснила суду, що обвинувачений є її чоловіком, а потерпілий - її батьком. Вона зазначила, що разом із чоловіком виховує п'ятеро дітей, при цьому, за її словами, обвинувачений часто провокував сімейні конфлікти. Свідок повідомила, що 06.08.2025 року її батько ОСОБА_6 повернувся з церкви, сів за стіл у кухні та дрімав. З її слів, обвинувачений звернувся до батька з вимогою йти пасти корову, на що той відповів: «Що тебе обходить». Вона пояснила, що вийшла з хати на допомогу. Повернувшись, вона побачила, що між батьком і чоловіком виникла боротьба, і разом із дочкою ОСОБА_17 намагалася їх розборонити. За її словами, чоловік завдав її батькові удар головою в ділянку носа, а також ще кілька ударів головою. Свідок зазначила, що бачила, як обвинувачений узяв з печі ніж і промовив, що «зараз він їм покаже», після чого вона побачила, як він наніс батькові удар ножем у живіт, після чого на підлогу почала капати кров. Вона розповіла, що разом з дочкою ОСОБА_17 вивела батька надвір, де він самостійно ліг на траву, а ОСОБА_17 викликала швидку допомогу. Свідок стверджує, що на її думку, удар ножем не був випадковим, а мав цілеспрямований характер. Вона також зазначила, що бачила, як чоловік викинув ніж на подвір'я, а дочка ОСОБА_17 пізніше занесла його назад у кухню. Свідок додала, що конфлікти між обвинуваченим і її батьком виникали як до, так і після війни, і що, зі слів свідка, обвинувачений неодноразово погрожував її батькові.
Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 06.08.2025, фототаблиці до нього, згідно яких було оглянуто місце події та з якого вбачається, що при огляді домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , а саме в літній кухні та на подвір'ї були виявлені сліди речовини бурого кольору зовні схожі на кров , сліди РБК, ніж з руків'ям коричневого кольору та одяг, який належить обвинуваченому ОСОБА_4 (а.с. 70-72, 73-84);
- висновком експерта № 123 від 24.09.2025, у відповідності до якого у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виявлено тілесні ушкодження: проникаюча різано-колота рана живота зліва з ушкодженнями брижі тонкої кишки та травматичною евентеренцією, що викликало необхідність проведення операції (06.08.2025 р. «Лапаротомія, вправлення тонкого кишечника в черевну порожнину, ушивання брижі тонкого кишечника, ревізія ОЧП, дренування черевної порожнини.»; різана рана в ділянці лівого променевого-зап'ястного суглоба; синці в ділянці голови. Вказані вище тілесні ушкодження утворились від дії гострих ріжучо-колючих предметів, могли утворитись внаслідок нанесення ударів такими предметами в ділянку живота зліва та в ділянку лівої руки. Синці в ділянці голови спричинені дією тупих твердих предметів та могли утворитись внаслідок нанесення ударів такими предметами в ділянку голови. Проникаюча різано-колота рана живота зліва з ушкодженнями брижі тонкої кишки та травматичною евентеренцією, що викликало необхідність проведення операції (06.08.2025 р. «Лапаротомія, вправлення тонкого кишечника в черевну порожнину, ушивання брижі тонкого кишечника, ревізія ОЧП, дренування черевної порожнини.» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення; різана рана в ділянці лівого променево-зап'ястного суглоба відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таких, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а синці відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 85-88);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.09.2025, який проводився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за участю потерпілого ОСОБА_6 та флеш-носієм до нього, згідно якого потерпілий вказав на обставини при яких ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 ножем ряд ударів в ділянку живота зліва та лівого променево-зап'ястного суглоба, внаслідок яких останній отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 89-93, 94);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.08.2025, який проводився на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за участю свідка ОСОБА_18 та оптичним носієм інформації типу «DVD-R» марки «НР» до нього, згідно якого свідок вказала на обставини при яких ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 ножем ряд ударів в ділянку живота зліва та лівого променево-зап'ястного суглоба, внаслідок яких останній отримав тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 95-98, 99);
- протоколом огляду приміщення від 06.08.2025, який проводився у приміщенні Калуського РВП ГУ НП В Івано-Франківській області за адресою: м. Калуш, вул. Олекси Тихого, 10, за участю свідка ОСОБА_18 , та фото таблицею до нього, згідно якого були оглянуті сорочка сірого кольору із слідами речовини темно-бурого кольору ззовні схожі на кров та штани сірого кольору із слідами речовини темно-бурого кольору ззовні схожі на кров у які був одягнений ОСОБА_6 06.08.2025 близько 17:15 год., коли йому наніс тілесні ушкодження ножем ОСОБА_4 , який ОСОБА_16 добровільно видала, після чого його поміщено в спец пакет 008078651 та вилучено в ході огляду (а.с. 100-101,102);
- протоколом огляду речей від 06.08.2025 р., згідно якого були оглянуті футболка сірого кольору марки Leonidas із наявними на ній надписом «YOU AWESOME NEVER GIVE UP@ на якій на лицьовій частині (особливо біля коміра», а також по всій футболці наявні чітко виражені сліди речовини темно-бурого кольору; штани темно-синього кольору із наявним на них надписом «Shootel», на штанах присутні плями (забруднення); кросівки чорного кольору із наявними на них надписами «Navigator»; ножа із наявними позначками на клинку темно-сірого кольору «ANT ARIO KNIFE USA» та наявним надписом на зворотній стороні «OKS 3S COMBAT», а також наявним надписом на руків'ї оливкового кольору «USMC», на руків'ї ножа присутні деякі плями темно-бурого кольору. Після проведення огляду вищевказаний одяг та взуття разом із попередньою упаковкою поміщено до спец пакету № WAR 1866840, а вищевказаний ніж упаковано до паперового конверту, на який нанесено пояснювальний написи, разом із попередньою упаковкою. Вказані відомості є доказом обставин вчинення кримінального правопорушення (а.с. 103-105);
- протоколом огляду речей від 06.08.2025 р., згідно якого був оглянутий одяг, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жит. АДРЕСА_2 , який добровільно видала його дочка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та який поміщено у спец пакет 008078651, а саме: світло-сіра сорочка з квадратним візерунком із слідами темно-бурих плям, візуально схожих на кров, наявні видимі пошкодження і є розірваною (порваною); штани сірого кольору, на яких також наявний ремінь коричневого кольору із слідами темно-бурих плям, візуально схожих на кров, які після проведення огляду разом із попереднім спец пакетом поміщено у спец пакет 008077359 (а.с. 106-108);
- висновком експерта № 85 від 24.09.2025 року та фото таблицею до нього, у відповідності до якого на лівій полі сорочки виявлено одне колото-різане пошкодження, яке за розташуванням відповідає ділянці розташування рани передньої черевної стінки зліва і були заподіяні плоским колючо-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа. Окрім того, від пере розтягнення тканини тупим твердим предметом міг утворитися розрив шва виточки задньої поверхні штанів зліва. На задній поверхні штанів зліва є сліди ковзання у вигляді деформації та сплощення пучків волокон, поодиноких накладень напівпрозорих частинок піску та непрозорих частинок глини, які утворились від ковзання їх по травмуючій поверхні, яка місить дані частки. На лівій штанині штанів є накладення напівпрозорих частко піску та непрозорих часток глини, які могли утворитись внаслідок контактування із поверхнями, які містять такі частинки. На задній поверхні правої штанини є накладення речовин чорного кольору, які могли утворитися внаслідок контактування їх із поверхнею, яка містить таку речовину. Результати експериментально-порівняльного дослідження (відповідають дослідженого на лівій полі сорочки та експериментальних, заподіяних ножем поданим на експертизу колото-різаних пошкоджень, відповідно на спинці сорочки за формою, довжиною основного розрізу, характером країв і кінців (-я) може свідчити про те, що досліджене на сорочці колото-різане пошкодження та відповідна їм рана на тілі потерпілого могла бути заподіяна клинком ножа, поданого на експертизу або іншим клинком з аналогічними конструктивними особливостями. Слід вважати, що в момент утворення слідів речовини, схожої на кров на представленому одязі гр. ОСОБА_6 міг перебувати у вертикальному чи наближеному до такого положення. Слід вважати, що гр. ОСОБА_6 міг бути обернений до знаряддя передньо-лівою поверхнями тіла (а.с. 109-111, 112113)
Згідно ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки, ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» вирішуючи питання про те, з яким (прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з'ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після кримінального правопорушення, його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів), заподіяних потерпілому, причин припинення злочинних дій, а й спосіб вчинення кримінального правопорушення, засоби і знаряддя злочину.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між указаним діянням та наслідками, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК України).
Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність умислу на заподіяння будь-яких тяжких тілесних ушкоджень є надуманими та спростовуються показами потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , а також фактичними обставинами, зокрема локалізацією, характером і кількістю тілесних ушкоджень, що виникли внаслідок умисного нанесення ним ударів потерпілому, серед яких, згідно з висновком експерта № 123 від 24.09.2025, удар у ділянку живота, що спричинив проникаючу різано-колоту рану зліва з ушкодженням брижі тонкої кишки та травматичною евентеренцією і потребував оперативного втручання (06.08.2025 р. проведено лапаротомію, вправлення тонкого кишечника, ушивання брижі, ревізію та дренування черевної порожнини), удар у ділянку лівого передпліччя та лівої руки, внаслідок чого утворилася різана рана в зоні лівого променево-зап'ястного суглоба, а також удари в лобну ділянку та ділянку носа, що спричинили синці на голові; зазначені ушкодження виникли від дії гострих ріжучо-колючих предметів, які могли бути застосовані при завданні ударів у ділянку живота та лівої руки, а також тупих твердих предметів, використаних для нанесення ударів у ділянку голови, й призвели до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.
Тобто про наявність в обвинуваченого ОСОБА_4 умислу на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому свідчать зокрема, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, характер та локалізація тілесних ушкоджень, спрямованість ударів в ділянку живота, лівого передпліччя та лівої руки, а тому суд вважає, що наносячи потерпілому ОСОБА_6 вище зазначені тілесні ушкодження обвинувачений усвідомлював суспільну небезпеку своїх дій, передбачав їх наслідки.
Суд критично оцінює позицію обвинуваченого про відсутність у нього умислу на заподіяння потерпілому будь-яких тяжких тілесних ушкоджень, оскільки стороною захисту в ході судового розгляду не подано жодних переконливих доводів чи допустимих доказів на підтвердження таких тверджень, тоді як судом установлено протилежне: навіть якщо ОСОБА_4 не бажав настання відповідних наслідків, він передбачав їх можливість за обставин, які сам створив.
Зважаючи на характер дій обвинуваченого та локалізацію тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 , які вказують на те, що ОСОБА_19 не діяв випадково, а навпаки в ситуації, що склалася міг та повинен був передбачати наслідки, що виключає можливість кваліфікувати його дії по іншому.
Слід звернути увагу і на той факт, що до настання події вчиненого, передував конфлікт між потерпілим та обвинуваченим з наступною його агресією, що не заперечується самим ОСОБА_4 . Також, оскільки умисел ОСОБА_4 фактично був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого, то відповідальність він повинен понести за тілесне ушкодження, яке було фактично заподіяне.
Усі наведені вище обставини спростовують заперечення обвинуваченого з приводу інкримінованого йому кримінального правопорушення, а невизнання вини обвинуваченим суд розцінює як намагання ухилитися від кримінальної відповідальності, передбаченої діючим кримінальним законодавством за вчинення кримінального правопорушення (злочину) проти життя та здоров'я особи та суспільного осуду.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винуватого, зокрема його вік, стан здоров'я, те, що обвинувачений раніше не судимий, за медичною допомогою до лікарів-нарколога чи психіатра не звертався, скарг від сусідів або інших жителів села до Підмихайлівського старостинського округу щодо його поведінки не надходило; він є особою з інвалідністю другої групи, ветераном війни та має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Також суд бере до уваги те, що обвинувачений у залі суду поводився зухвало та нестримано, висловлюючи на адресу потерпілого й свідків відверті погрози, у тому числі заяви про те, що після звільнення з місць позбавлення волі він здійснить над ними фізичну розправу, чим намагався вплинути на їхню поведінку та створити атмосферу страху під час судового розгляду.
Обставин, що пом'якшують покарання, на підставі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно ст. 67 КК України, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Враховуючи вищенаведене, зокрема нестриману та зухвалу поведінку обвинуваченого в залі суду, його висловлювання і погрози на адресу потерпілого та свідків, а також позиції прокурора, сторони захисту й думку потерпілого, який є батьком дружини обвинуваченого, суд доходить висновку про необхідність призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, обравши мінімальний строк, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
08.08.2025 ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міськрайонного суду щодо обвинуваченого ОСОБА_19 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та він був затриманий 06.08.2025 о 20:33 год., тому відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, обвинуваченому слід зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один позбавлення волі.
З метою забезпечення в подальшому виконання вироку, суд вважає за необхідне залишити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до положень ст. 374 КПК України, арешт майна, накладений на підставі ухвал слідчого судді, слід скасувати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вчиненим кримінальним правопорушенням не завдано матеріальної шкоди.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 370, 373-375 КПК України, ст.ст.65, 72 КК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 20:33 годин 06.08.2025 року.
Зарахувати ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 06.08.2025 до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.08.2025 (справа № 345/4323/25 провадження № 1-кс/345/630/2025).
Речові докази:
- футболку сірого кольору марки «Leonidas» на якій наявні сліди речовини темно-бурого кольору; штани темно-синього кольору із наявним на них надписом «Shootel»; кросівки чорного кольору із наявними на них надписами «Navigator» - після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю;
- два змиви темно-бурого кольору, які поміщено в два паперові конверти НПУ - після вступу вироку в законну силу знищити;
- ніж із наявними позначками на клинку темно-сірого кольору «ANT ARIO KNIFE USA» та наявним надписом на зворотній стороні «OKS 3S COMBAT», а також наявним надписом на руків'ї оливкового кольору «USMC» - після вступу вироку в законну силу знищити;
- сорочку сірого кольору з квадратним візерунком; штани сірого кольору, на яких також наявний ремінь коричневого кольору - після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю;
- медичну карту стаціонарного хворого № 8094 на ім'я ОСОБА_20 , яку поміщено в паперовий конверт - після вступу вироку в законну силу повернути законному володільцю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно направити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: