Справа № 344/16907/25
Провадження № 1-кп/344/1338/25
25 листопада 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , законних представників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , представника потерпілої ОСОБА_15 , представника служби у справах дітей ОСОБА_16 , представника ювенальної превенції ОСОБА_17 , обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , розглядаючи у закритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у зв'язку із наявністю ризиків, які передбачені ст.177 КПК України.
Прокурори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених.
Захисники заперечили щодо клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , вважають клопотання необґрунтованими, а ризики не доведеними. З огляду на те, що обвинувачені є неповнолітніми, вони просили суд застосувати до обвинувачених запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Законні представники погодилися з думкою захисників і також звернулися до суду з проханням змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачені підтримали думку захисників.
Представник потерпілого підтримав позицію прокурора про необхідність продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Суд, заслухавши думку всіх учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що воно підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_19 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 14 червня 2025 року включно, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 15 червня 2025 року включно та ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_20 обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на строк до 15 червня 2025 року включно. В подальшому обвинуваченим було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Окрім цього, суд, відповідно до ч.4 п.1 ст.183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, що спричинив загибель людини.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Суд, беручи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, п.п.4, 6, 12 ч.2 ст.115 КК України, які, відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а також враховуючи наявність ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема п.1 - можливість переховуватися від суду, п.2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 - незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає, що до обвинувачених слід застосувати найбільш суворий запобіжний захід, саме у виді тримання під вартою. Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, суд також вважає за необхідне не визначати обвинувачним розмір застави, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, суд вважає що застосування до обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , інших, більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням вищезгаданих обставин є недоцільним на даний момент, що не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, передбачених ст.177 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177-178, 183, 184, 194-196, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжних заходів обраних щодо обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , відповідно до ухвал слідчих суддів Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 та 18 квітня 2025 року у виді тримання під вартою без визначення розміру застави- продовжити до 23 січня 2026 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_21
Судді
ОСОБА_22