Єдиний унікальний номер 341/1815/25
Номер провадження 2/341/980/25
26 листопада 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник Журавльов С. Г. в інтересах ТзОВ «ФК Єврокредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 11.06.2021 № ТDB.2021.0023.16542 у розмірі 17512,23 грн та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 11.06.2021 № ТDB.2021.0023.16542(далі - Договір), у зв'язку з чим у нього виникла загальна заборгованість на суму 17512,23 грн, з яких: 6605,17 грн - сума заборгованості за кредитом, 10907,06 грн - сума заборгованості за процентами.
Наявність відповідної заборгованості позивач обґрунтовує умовами укладеного Договору та двома виписками по рахунку відповідача. Одна з виписок сформована у програмному комплексі первісного кредитодавця АТ «Мегабанк» і через ліквідацію цієї банківської установи стосується заборгованості до 02.12.2022. Іншу виписку сформовано у програмному комплексі Національного Банку України з 03.12.2022 до 03.09.2024.
Ухвалою суду від 29.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Судове засідання призначено на 21.11.2025.
18.11.2025 відповідач надіслав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме суму заборгованості за кредитом у розмірі 6605,17 грн. У задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. Заперечуючи проти стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 10907,06 грн, зазначив, що встановлення сторонами у договорі розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації. Так, тіло кредиту становить лише 6605,17 грн. Зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Також, заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,0 грн. Вважає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Своєю чергою відповідач факт укладення Договору та правильності нарахування процентів за користування кредитом відповідно до погоджених сторонами умов Договору не заперечує.
У судове засідання 21.11.2025 сторони не з'явились, хоча повідомлені належним чином відповідно до норм статті 128 ЦПК України.
Представник позивача у позові просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Відповідач у відзиві від 18.11.2025 просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Положеннями частини першої статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина третя статті 223 ЦПК України).
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
11.06.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір № ТDB.2021.0023.16542 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі -Договір) (а. с. 30-31).
Відповідно до пункту 1 Кредитного договору підписанням цієї Заяви-Договору клієнт беззастережно підтверджує; прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www. todobank.com; укладання з банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини Договору, що розміщений у місці інформування клієнта на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www. todobank.com та індивідуальної частини Договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої клієнт приєднується до Договору вцілому.
Згідно з пунктом 4 Договору: сума максимального ліміту - 200000,0 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту - 273293,0 грн; строк кредиту - 12 міс; базова процентна ставка - 56 %; пільговий період - 62 дні; процентна ставка у пільговий період - 0,0001 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 87,30 % річних.
Розділ 1.7 публічної частини Договору та п. 8.11 Тарифів todobank, 80 % річних від простроченої суми за весь період прострочення (п. 5 Договору).
Відповідно до пункту 8 Договору строк дії Договору: набирає чинності з моменту підписання цієї Заяви-Договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмеженою.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія з пільговим періодом для використання; сума/ліміт кредиту - від 0 до 200000,0 грн (розмір ліміту зазначається у мобільному додатку або повідомляється клієнту у порядку, передбаченому Договором); строк кредитування - 12 місяців; процентна ставка, відсотків річних: базова - 56 %; у пільговий період - 0,0001 %; тип процентної ставки - фіксована; реальна річна процентна ставка - 87,30 % (а. с. 43).
Згідно з довідкою-розрахунком АТ «МЕГАБАНК» заборгованості ОСОБА_1 за Договором станом на 03.09.2024 заборгованість становить 17512,23 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 6605,17 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 10907,06 грн (а. с. 41).
03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» (далі - Банк) та ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» (далі - Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240 (а. с. 13-15).
Згідно з п. 1 Договору про відступлення прав вимоги № GL1N426240 Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору.
Перехід прав вимоги за договором № GL1N426240 підтверджується платіжною інструкцією №66895 та копією протоколу електронного аукціону (а. с .16-17).
Згідно з витягом з Додатку № 1 до договору № GL1N426240 (а. с. 56) до ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» перейшло право вимоги за Договором до боржника ОСОБА_1
27.12.2024 між ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» (далі - Первісний кредитор) та ТзОВ «ФК Єврокредит» (далі - Новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12 (а. с. 11-12).
Відповідно до п. 1 Договору про відступлення прав вимоги № 1/12 Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору (далі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з витягом з Додатку № 1 до Договору від 27.12.2024 про відступлення прав вимоги № 1/12 (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів) до ТзОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором у загальному розмірі 17512,23 грн, з яких: 6605,17 грн - основний борг, 10907,06 грн - відсотки (а. с. 33).
Також, надано копії платіжних інструкцій про перерахування коштів ТзОВ «ФК Єврокредит» на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» у межах виконання договору № 1/12 (а. с. 29).
До матеріалів справи долучено копію виписки по особовому рахунку відповідача з 11.06.2021 до 02.12.2022, відповідно до якої підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично здійснював погашення наявної заборгованості перед банком за нарахованими відсотками (а. с. 48-54).
Також, до матеріалів справи долучено копію виписки по особовому рахунку з 03.12.2022 до 03.09.2024, відповідно до якої підтверджується, що відповідач використовував надані кредитні кошти та періодично здійснював погашення наявної заборгованості перед банком (а. с. 34-40). З даних виписки установлено формування за відповідачем заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6605,17 грн станом на січень 2023 року та подальше нарахування процентів за ставкою 80% річних, що відповідає погодженим сторонами Договору умовам.
Отже, на підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості позивач надав копії Заяви-Договору від 11.06.2021 № ТDB.2021.0023.16542 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, паспорта споживчого кредиту, договору від 03.09.2024 про відступлення прав вимоги № GL1N426240, договору від 27.12.2024 про відступлення прав вимоги № 1/12, виписки про рух коштів по рахунку за періоди з 11.06.2021 до 02.12.2022 та з 03.12.2022 до 03.09.2024.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам у цій справі та позовним вимогам, суд виходить з такого.
Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої-третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, право вимоги за Договором від АТ «МЕГАБАНК» перейшло до «ФК Єврокредит» на підставі договорів про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 № GL1N426240 та від 27.12.2024 № 1/12.
Суд установив, що між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем 11.06.2021 укладено Заяву-Договір № ТDB.2021.0023.16542 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Певний період часу відповідач використовував кредитні кошти, здійснював погашення заборгованості за Договором, у тому числі сплачував нараховані проценти.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами Договору.
Так, у Договорі містяться конкретні умови використання кредитних коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом підписання відповідного Договору.
Отже, суд установив, що відповідач був ознайомлений з указаними у Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодився. Періодично здійснював оплату за користування кредитними коштами.
Суд ураховує, що відповідно до змісту відзиву на позов відповідач не заперечує факт укладення Договору та визнає заборгованість у межах тіла кредиту у розмірі 6605,17 грн. Не заперечує правильності нарахування процентів відповідно до умов Договору.
Оцінюючи доводи відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з приписами частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, не заслуговують на увагу доводи відповідача з покликанням на практику Великої Палати Верховного Суду щодо непропорційно великого розміру неустойки за умовами кредитного договору, оскільки у цій справі позивач просить стягнути не неустойку, а погоджені сторонами у договорі проценти (частину процентів) як плату за користування кредитними коштами.
Так само, суд звертає увагу на те, що заявлені до стягнення 10907,06 грн є саме нарахованими процентами за користування кредитними коштами відповідно до погоджених відповідачем умов Договору. Ці кошти не є компенсацією за невиконання боржником своїх зобов'язань за Договором, не є процентами у розумінні ч. 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання, які суд може зменшити.
Підсумовуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,0 грн, суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу позивач обгрунтовує договором про надання правової допомоги від 01.07.2024 № 1/07, додатками до цього договору, актом приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 14.08.2025 № 12118200, відповідно до якого вартість проведення юридичного та фінансового аналізу боржника становить 1200,0 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви - 10000,0 грн.
Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33-34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення витрат позивача на правничу допомогу, суд ураховує, що складність справи, яка є типовою, і участь у ній адвоката мала місце на підставі загального договору, укладеного між позивачем та АО «Альянс ДЛС». Тобто, у межах цього договору адвокати адвокатського об'єднання представляють інтереси фінансової установи у типових справах. Також, суд ураховує неспівмірність між ціною позову (17512,23 грн) та заявленою до стягнення сумою витрат на правничу допомогу (11200,0 грн).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, об'єктивно наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, не співмірність розмір витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а. с. 63).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п'яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 284, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за Договором від 11.06.2021 № ТDB.2021.0023.16542 у розмірі 17512,23 грн, з яких: 6605,17 грн - сума заборгованості за кредитом, 10907,06 грн - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 листопада 2025 року.
Учасники:
позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ