Справа№938/1813/25
Провадження № 3/938/1254/25
25 листопада 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно даних протоколу ФОП, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1, ч.2 ст.185-10 КупАП України,
на розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 КпАП України, які постановою судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25.11.2025 об'єднано в одне провадження.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ №347499 від 24.09.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , 24.09.2025 о 16 год 45 хв, в складі групи осіб, а саме спільно з іншою особою, щодо якої складено окремий протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку прикордонного знаку 446, та був виявлений прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" в межах контрольованого прикордонного району на відстані 10км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », чим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Також, з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ №347500 від 24.09.2025, вбачається, що ОСОБА_1 , 24.09.2025 о 16 год 45 хв, на відстані 10 км до лінії державного кордону на напрямку 446 прикордонного знаку, на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області в межах контрольованого прикордонного району, під час затримання за спробу незаконного перетинання державного кордону України, вчинив злісну непокору вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме побачивши прикордонний наряд вдався до втечі разом з ОСОБА_2 , чим порушив вимоги ст. 34 ЗУ "Про державний кордон України" та п.п.12 ст.20 Закону України «Про державну прикордонну службу України».
В судові засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Від представника ОСОБА_1 , адвоката Ружицького Р.О.,через систему "Електронний суд" 24.11.2025 надійшли пояснення в справі, з яких вбачається, що він заперечує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.2 ст.185-10 КУпАП.
Зазначає, що при складенні протоколу за ч.2 ст.204-1 КУпАП посадова особа не конкретизувала місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, не зазначила координати, де він нібито вчинив спробу перетину державного кордону. Також, в протоколі не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого правопорушення, не наведено, які саме дії він здійснював, яка б відповідала об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП. Визнавальні пояснення в протоколі та на відеозапис, ОСОБА_1 надав під впливом погроз та психологічного тиску інспектора прикордонної служби. Крім того, зупинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прикордонники розпочали із застосуваня службової собаки, яка підбігла до них, коли вони йшли туристичним маршрутом і покусала їх, внаслідок чого вони отримали відкриті рани гомілок. Після цих подій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 24.09.2025 звернулися в лікарню за медичною допомогою та 25.09.2025 написали заяви в поліцію.
Крім того, про відсутність наміру перетинати кордон свідчить бронювання проживання в сервісі Booking у котеджі Ксенія на 2 осіб в с. Дземброня із заїздом 22.09.2025 та виїздом 26.09.2025. Також в ОСОБА_1 був квиток на потяг ОСОБА_3 на 26.09.2025 року. Також, 15.09.2025 о 15.16 на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 відправив заяву, в якій повідомив, що з 22 по 26 вересня 2025 він та Потійчук буде проходити маршрут: КПП Бистрець, село Дземброня, Дзембронські водоспади, водоспад Гук, Чорногірський, Заросляк, Говерла, о. Несамовите, г. Дземброня, село Дземброня, КПП Бистрець. Просив у разі необхідності надати дозвіл на це.
Щодо складенння протоколу за ч.2 ст.185-10 КУпАП зазначає, що в протоколі не вказано хто саме дав команду «стій прикордонний наряд», та команду якої саме особи не виконав ОСОБА_1 невідомо. Фото та відео, які підтверджують, що така команда була, в який саме момент і хто її дав, до матеріалів справи не долучено. Доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 цю команду чув нема. Фото та відео, які підтверджують, що після команди ОСОБА_1 вчинив спробу втечі також немає.
Крім того, зазначає, що згідно з абз. 2 п. 7 постанови Пленуму ВСУ №12 від 03.12.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Однак згідно з протоколом, команда «стій прикордонний наряд» була лише один раз, а тому складу адміністративного правопорушення, за ч.2 ст.185-10 КУпАП в діях ОСОБА_1 також немає.
Дослідивши матеріали справи, надані представником особи, яка притягається до адміністративної віддповідальності пояснення у справі, вважаю, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Так, Так відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Ознаками об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою ст. 204-1 КУпАП, є:
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів;
- перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
При цьому, визначальною ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є місце його вчинення.
Суб'єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є фізична осудна особа, яка вчинила одне з діянь, визначених серед ознак об'єктивної сторони даного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:
- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№346605 від 24.09.2025, з якого вбачається, що 24.09.2025 о 16год 45хв, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 446 прикордонного знаку на відстані 10км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в межах контрольованого прикордонного району, був виявлений гр.України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991. В протоколі наявні письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що спільно з ОСОБА_1 мав намір незаконно перетнути державний кордон України з Румунією. Претензій до ДПС України, не має;
- світлокопію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- клопотання ОСОБА_1 від 24.09.2025 з якого вбачається, що він визнає свою провину та зауважень не має;
- відеозапис, що знаходяться на долученому до матеріалів справи лазерному диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зазначає, що мав намір перетнути державний кордон України з Румунією разом з ОСОБА_2 .
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 умисних дій спрямованих на спробу перетину державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак, в протоколі не зазначено, які саме дії вчинила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо незаконного перетину державного кордону.
Крім протоколу, винуватість особи доводиться її письмовими поясненнями у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що він мав намір незаконно перетнути державний кордон з України до Румунії.
Також на диску із записом відеофіксації, зафіксована особа чоловічої статі, яка представилася, як ОСОБА_1 , та повідомила, що мав намір незаконно перетнути державний кордон з Румунією разом з ОСОБА_2 .
Однак, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Ружицький Р.О. надав суду письмові пояснення в яких заперечив вину ОСОБА_1 , спростував надані раніше ним пояснення, зазначив, що відеозапис на якому він говорить про те, що мав намір перетнути державний кордон України та письмові пояснення в протоколі, зроблено під тиском фізичної сили та бажанням як найшвидше звернутися до лікарні, оскільки він отримав укуси собаки. Він не ухилявся від законних вимог правоохоронних органів та жодного опору не чинив.
На підтвердження даних обставин надав суду консультативний висновок спеціаліста від 25.09.2025, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 наявна відкрита рана гомілки, кусані рани гомілки від 24.09.2025 (собака), а також звернення до Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в якому він повідомив про те, що 24.09.2025 близько 14:00 год. перебуваючи на відпочинку із своїм другом ОСОБА_2 , в с. Дземброня, йшли в напрямку до гори Смотрич, де зустріли собаку породи "Бельгійська вівчарка", яка напала на нього та покусала за ногу, після чого появилася людина у військовій формі, представившись прикордонником відкликала собаку.
За наведених обставин, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , письмові пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовані на відеозаписі про визнання своєї вини, суд не бере до уваги, оскільки визнання вини особою під час складання протоколу про адміністративне правопорушення саме по собі не може бути єдиним доказам по справі за відсутності інших доказів.
Крім того, адвокатом представлено суду підтвердження бронювання ОСОБА_4 проживання в сервісі Booking у котеджі Ксенія в с. Дземброня із заїздом 22.09.2025 та виїздом 26.09.2025 на 2 осіб, а також квиток на потяг ОСОБА_3 на 26.09.2025 та заяву від 15.09.2025, надіслану на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій ОСОБА_2 повідомив, що з 22 по 26 вересня 2025 він та ОСОБА_1 будуть проходити маршрут: КПП Бистрець, село Дземброня, Дзембронські водоспади, водоспад Гук, Чорногірський, Заросляк, Говерла, о. Несамовите, г. Дземброня, село Дземброня, КПП Бистрець, що свідчить про мету перебування ОСОБА_1 в контрольовано прикордонному районі 24.09.2025.
Щодо, вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальніість за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Згідно ч.2 ст. 185-10 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.34 ЗУ "Про Державнй кордон України", державні органи, громадські об'єднання, посадові особи, а також громадяни зобов'язані додержувати режиму державного кордону України, виконувати вимоги прикордонного режиму та режиму в пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до п.12 ст.20 ЗУ "Про Державну прикордонну службу" органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право, серед іншого: вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, до суду надано:
- копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ №346604 від 24.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 , 24.09.2025 о 16 год 45 хв, на відстані 10 км до лінії державного кордону на напрямку 446 прикордонного знаку, на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області в межах контрольованого прикордонного району, під час затримання за спробу незаконного перетинання державного кордону України, вчинив злісну непокору вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, а саме побачивши прикордонний наряд вдався до втечі разом з ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ст. 34 ЗУ "Про державний кордон України" та п.п.12 ст.20 Закону України «Про державну прикордонну службу України».
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 надав письмові пояснення в яких пояснив, що разом із ОСОБА_1 чинили опір під час затримання. Претензій до ДПС не має.
- світлокопію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- клопотання ОСОБА_1 від 24.09.2025 з якого вбачається, що він визнає свою провину та зауважень не має;
- відеозапис, що знаходяться на долученому до матеріалів справи лазерному диску, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зазначає, що разом з ОСОБА_2 чинив опір при затриманні. Претензій до ДПС України не має.
Однак, вказані докази не можуть вважатись такими, що беззаперечно доводять вчинення ОСОБА_1 , в складі групи осіб, злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівнику прикордонної служби при виконанні ним своїх службових обов'язків.
Так, із досліджених протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 в групі осіб, а саме спільно з ОСОБА_2 вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме вчинив спробу втечі від прикордонного наряду, був переслідуваний та затриманий працівниками Державної прикордонної служби України.
Однак, жодних доказів, окрім пояснень самої особи, на підтвердження наведених у протоколах обставин до матеріалів справи не долучено, в тому числі протоколу або інших доказів про переслідування та затримання ОСОБА_1 та іншої особи ОСОБА_2 при спробі втечі. Сам протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, посадовою особою, яка складала відповідні матеріали та збирала докази по справі, не надані відомості про наявність умислу особи, без фіксації та належного процесуального оформлення фактів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 в складі групи осіб, спроби незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, а також злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівнику Державної прикордонної служби при виконанні ним своїх службових обов'язків.
При цьому, суд зазначає, що саме по собі зізнання особи у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути визнано достньою підставою для її притягнення до адміністративної відповідальності, а відповідно до положень ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 , в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, а також злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівнику Державної прикордонної служби при виконанні ним своїх службових обов'язків.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, оскільки матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили, що ОСОБА_1 , в складі групи осіб, вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, а також злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівнику Державної прикордонної служби при виконанні ним своїх службових обов'язків.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 185-10, 204-1, 247 п.1, 283, 284 КпАП України, суд,
провадження в справі за ч.2 ст.204-1 та ч.2 ст.185-10 КпАП України відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: Андрій БУЧИНСЬКИЙ