Справа № 286/3297/25
26 листопада 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В. ,
з секретарем Грищенко Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Якименко Микола Миколайович до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -
Представник Якименко М.М. в інтересах позивача ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , звернувся із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025, винесену виконувачем обов'язків начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) Миколою Грибаном, а також визнати протиправними бездіяльність відповідача, що проявилася у нездійсненні перевірки законності та обгрунтованості постанови про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025, та прийняте за результатами розгляду скарги позивачки від 15.08.2025 рішення про залишення постанови про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025 без змін, а скарги - без задоволення, що викладене у листі відповідача від 21.08.2025. Здійснити розподіл судових витрат в порядку, передбаченому законодавством, стягнувши такі з відповідача на користь позивача.
Мотивуючи тим, що в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Укртрансбезпеки Миколою Грибаном 29.07.2025 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 002543. Причиною складання оскаржуваної постанови стало те, що 04.06.2025 на 157 км +185м а/д М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, при здійсненні перевезення вантажу транспортними засобами марки «VOLVO», р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ, р.н. НОМЕР_2 , згідно ТТН серії ЛАА № И00844 та ЛАА № И00845 від 04.06.2025 було виявлено внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 10 але не більше 20 відсотків, чим порушено ч.1 ст. 132-2 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 грн.. На день винесення постанови позивач працювала майстром лісу обходу № 1 Велідницького лісництва Словечанського надлісництва з 01.01.2025 за основним місцем роботи за переведенням з філії «Словечанське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». До посадових (службових) обов'язків позивачки не входить надання перевізнику вантажу для перевезення та внесення відповідних відомостей до ТТН, а отже вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-2 КУпАП. Також при винесенні постанови відповідач вийшов за межі владних повноважень і застосував до позивачки штраф у розмірі, що значно перевищує розмір штрафу, передбачений санкцією інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-2 КУпАП, а саме замість штрафу у розмірі 8500 грн. наклав на неї штраф у розмірі 17000 грн.. Роз'яснено, що згідно із частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000,00 грн.. Вважає, що постанова винесена із грубим порушенням матеріального і процесуального права, є протиправною і підлягає скасуванню. 15.08.2025 ОСОБА_1 подала до відповідача скаргу на оскаржувану постанову, просила визнати її протиправною та скасувати. 30.08.2025 отримала лист Укртрансбезпеки, в якому зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2025 № 002543 залишається без зміни, а скарга без задоволення.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що 04.06.2025 посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка. В цей же день о 14 год. 30 хв. на ділянці автомобільної дороги М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів Подільський», 157 км + 185 м було зупинено транспортний засіб марки «VOLVO», р.н. НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «SCHMITZ», р.н. НОМЕР_4 . Перевезення лісоматеріалів згідно товарно-транспортних накладних від 04.06.2025 ЛAA № 00844 та ЛAA № 00845 здійснювалося водієм ОСОБА_2 .. Під час проведеної перевірки здійснено точний габаритно-ваговий контроль зазначеного транспортного засобу та встановлено перевищення визначених законодавством вагових норм на 19,38%. Щодо обов'язкової наявності на момент перевірки товарно-транспортної накладної та її оформлення зазначає, що статтею 51-1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» № 2344-III передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний, зокрема, надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містить достовірну інформацію. Щодо відповідальної особи зазначає, що вантажовідправником у наданих на момент перевірки водієм, ТТН визначено Словечанське надлісництво філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області на адресу філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» було надіслано запит стосовно керівника Словечанського надлісництва або, у разі наявності такої відповідальної особи за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних станом на 04.06.2025. На адресу відділу було надано відповідь, що станом на 04.06.2025 за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних відповідальною була майстер лісу Велідницького лісництва, Словечанського надлісництва, філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» - ОСОБА_1 . Щодо твердження позивачки, що до неї застосовано штраф у розмірі, що перевищує розмір штрафу, передбачений санкцією інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-2 КУпАП зазначає, що відповідальність за вищевказане порушення передбачена ч.2 ст. 132-2 КУпАП, а саме у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. (як і зазначено у оскаржуваній постанові). Частина 1 статті 132-2 КУпАП у постанові зазначена помилково. Представник позивача також заперечує щодо невідповідності оскаржуваної постанови додатку № 2 Інструкції № 512 та зазначає, що вказана постанова відповідає формі та змісту додатку № 2 Інструкції № 512. Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 КУпАП є, зафіксовані результати вимірювання транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки при проведенні точного габаритно-вагового контролю, що перевищують дані, зазначені у ТТН від 04.06.2025 ЛАА № 00844 та ЛАА № 00845. Також представником відповідача до відзиву долучено, зокрема, направлення на рейдову перевірку від 02.06.2025 № 000403; акт № ОАР 014650 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу з перевищенням визначених законодавством вагових норм на 19,38%; посвідчення водія, фототаблицю із зображенням автомобіля марки «VOLVO», р.н. НОМЕР_1 та напівпричіпа SCHMITZ, р.н. НОМЕР_2 , який здійснював перевезення лісоматеріалу; акт № ОЛВ 000863 від 04.06.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, лист на ім'я директора філії «Столичний Лісовий Офіс» ДП «Ліси України» щодо надання інформації стосовно керівника Словечанського надлісництва або відповідальної особи за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних станом на 04.06.2025; відповідь директора філії «Столичний лісовий офіс», з якої вбачається, що відповідальною особою за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних станом на 04.06.2025 є ОСОБА_1 . Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою у справі просить врахувати ту обставину, що дана справа є незначної складності, тому витрати на правову допомогу підлягають стягненню у мінімальному розмірі.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому просить відмовити в задоволенні відзиву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що територіальний підрозділ Укртрансбезпеки при розгляді справи мав і право і обов'язок з'ясувати, хто є спеціальним суб'єктом у справі про притягнення до адмінвідповідальності за ст.132-2 КУпАП виключно шляхом направлення відповідних запитів до органів (підрозділів) МВС або Мінюсту. Натомість звернення відділу із запитом до філії «СЛО» ДП «Ліси України» щодо відповідальної особи - свавільна дія, що виходить за межі владних повноважень відповідача і прямо суперечить КУпАП. Як зазначено у відзиві, відповідач допустив помилку і кваліфікував дії особи за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП помилково замість ч.2 цієї статті, це свідчить про те, що відповідач цим твердженням визнає той факт, що у діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-2 КУпАП, за вчинення якого її притягнуто до відповідальності. Як наслідок, оскаржувана постанова є протиправною. Щодо невідповідності оскаржуваної постанови додатку № 2 Інструкції № 512 зазначає, що оскаржувана постанова виготовлена на давно нечинному бланку, що був прийнятий профільним Міністерством для Інспекції, ліквідованої ще у 2014 році і тому не відповідає вимогам до оформлення такого виду постанов, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 27.09.2021 № 512, на підтвердження зазначеного долучив таблицю невідповідностей бланків постанов, з якої вбачається, що бланк постанови згідно з Наказом Мінінфраструктури від 24.04.2013 № 254 (скасовано) та чинним є бланк постанови згідно з Наказом Мінінфраструктури від 27.09.2021 № 512.
Представник відповідача надала заперечення (на відповідь на відзив), в яких, щодо зауважень позивача про порушення відповідачем порядку визначення суб'єкта, який має бути притягнутим до відповідальності згідно ст.132-2 КУпАП, зазначила, що ст.7 Положення «Про Державну службу України з безпеки на транспорті» передбачено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також: громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань. Встановлення особи, яка має відповідати за порушення законодавства згідно ст.132-2 КУпАП відбувається під час розгляду справи. З відповіді директора філії «Столичний лісовий офіс», вбачається, що відповідальною особою за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних станом на 04.06.2025 є позивачка.
Представник позивача надав додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що відповідач у запереченні не надав жодного розпорядчого документа (наказу, довіреності, посадової інструкції), чинного на 04.06.2025, який би прямо уповноважував майстра лісу Дідич Н.М. на внесення відомостей про масу вантажу до ТТН або дозволяв би їй приймати рішення, що впливають на встановлення вагових параметрів, а лист на який посилається представник відповідача, не може бути доказом у справі, оскільки отриманий у спосіб, що суперечить вимогам спеціальної правової норми - ст.279-5 КУпАП, натомість посадова інструкція майстра лісу, долучена до позовної заяви не містить вказаних повноважень. Твердження представника відповідача про те, що саме позивач є «спеціальним суб'єктом» правопорушення, є лише припущенням, що суперечить обставинам справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Матеріалами справи встановлено, що в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Укртрансбезпеки Миколою Грибаном 29.07.2025 відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 002543, в якій зазначено, що 04.06.2025 на 157 км +185м а/д М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, при здійсненні перевезення вантажу транспортними засобами марки «VOLVO», р.н. НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ, р.н. НОМЕР_2 , згідно ТТН серії ЛАА № И00844 та ЛАА № И00845 від 04.06.2025 було виявлено внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу вантажу до товарно-транспортної накладної, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 10 але не більше 20 відсотків, чим порушено ч.1 ст. 132-2 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 грн.. На підставі частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000,00 грн.. Вказану постанову 30.07.2025 поштовим відправленням було направлено ОСОБА_1 за місцем її проживання та 07.08.2025 вона отримала постанову (а.с.12,12зв.,13).
З копії витягу з наказу від 30.12.2024 № 141-К видно, що ОСОБА_1 прийнята на посаду майстра лісу обходу № 1 Велідницького лісництва Словечанського надлісництва з 01.01.2025 за основним місцем роботи за переведенням з філії «Словечанське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з посадовим окладом 19800 грн. (а.с.14).
До матеріалів справи долучені: посадова інструкція майстра лісу (код КП 3213) філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», з якою ОСОБА_1 була ознайомлена 01.01.2025 та довідник до посадових обов'язків, зокрема, майстра лісу, з яких видно, що до посадових обов'язків майстра лісу не входить надавати перевізнику вантаж для перевезення та вносити відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж або виконання тотожних обов'язків (а.с.16-17,22,26,26зв.).
ОСОБА_1 15.08.2025 на ім'я Державної служби України з безпеки на транспорті надіслала скаргу, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову № 002543 від 29.07.2025 про накладення адміністративного стягнення, винесену в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Укртрансбезпеки Миколою Грибаном, мотивувала тим, що постанова винесена із грубим порушенням матеріального і процесуального права, є протиправною і підлягає скасуванню (а.с.73-75).
З копії листа Укртрансбезпеки від 21.08.2025 щодо розгляду скарги, який позивач отримала 30.08.2025, видно, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 29.07.2025 № 002543 залишається без зміни, а скарга без задоволення.
Частиною першою ст. 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
У разі, якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, настає адміністративна відповідальність згідно з ч.2 ст.132-2 КУпАП.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху згідно Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху, Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», Правил перевезення небезпечних вантажів.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів; 2) порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (водії транспортних засобів; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважені з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів; громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Разом з тим, визначаючись в цій справі щодо суб'єкта відповідальності за ст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої посадової особи вантажовідправника, суд враховує наступне.
Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб'єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.
У свою чергу, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Отже, застосування ст. 132-2 КУпАП підлягає в сукупності зі ст. 14 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ, вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Статтею 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що вантажовідправник має право на: передачу вантажоперевізнику для перевезення; відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу. Вантажовідправник зобов'язаний: вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника(прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці),прізвище, ім'я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством; надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію; здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажів; відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.
Як вбачається із матеріалів справи в товарно-транспортних накладних серії ЛАА № И00844 та ЛАА № И00845 від 04.06.2025 вантажовідправником є філія «Столичний лісовий офіс» Словечанського надлісництва ДП «Ліси України».
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ЄДРПОУ 44768034) у розділі «Найменування відокремленого підрозділу» зазначена філія «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», у розділі «Відомості про керівника відокремленого підрозділу» директором філії зазначений ОСОБА_3 ..
З копії оскаржуваної постанови №002543 від 29.07.2025 видно, що вона винесена відносно ОСОБА_1 , майстра лісу Велідницького лісництва Словечанського надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», проте докази, які б уповноважували майстра лісу на внесення відомостей про масу вантажу до ТТН чи дозволяли б їй приймати рішення, що вливають на встановлення вагових параметрів (накази, довіреності та інш.) до матеріалів справи не додані, а долучений лист директора філії «Столичний лісовий офіс» від 17.07.2025, з якого вбачається, що відповідальною особою за завантаження транспортних засобів та оформлення товарно-транспортних накладних станом на 04.06.2025 є ОСОБА_1 , не може бути доказом у справі, оскільки не є розпорядчим документом та отриманий у спосіб, що суперечить вимогам ст.279-5 КУпАП.
Представником позивача в позовній заяві зазначено, що оскаржувана постанова виготовлена на давно нечинному бланку, що був прийнятий профільним Міністерством для Інспекції, ліквідованої ще у 2014 році і тому не відповідає вимогам до оформлення такого виду постанов, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 27.09.2021 № 512, на підтвердження зазначеного долучив таблицю невідповідностей бланків постанов, з якої вбачається, що бланк постанови згідно з Наказом Мінінфраструктури від 24.04.2013 № 254 (скасовано) та чинним є бланк постанови згідно з Наказом Мінінфраструктури від 27.09.2021 № 512.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує щодо невідповідності оскаржуваної постанови додатку № 2 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, посилаючись на п.3 розділу 3 Інструкції № 512 зазначила, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, зокрема, керівник територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті чи його заступник приймає рішення у справі, яке оформлюється постановою: про накладення адміністративного стягнення; про закриття справи про адміністративне правопорушення, натомість п.3 розділу 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі № 512 від 27.09.2021 вказані посилання не містить.
Крім цього, оскаржувана постанова не містить посилання на пункт Правил дорожнього руху, який нібито був порушений, в описовій її частині лише зазначено, що порушено ч.1 ст.132-2 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-2 КУпАП та на неї накладено штраф у розмірі 17000,00 грн..
Санкція ч.1 ст.132-2 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 8500 грн., відтак відповідач застосував до позивачки штраф у розмірі, що значно перевищує розмір штрафу, передбачений санкцією інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-2 КУпАП, про що зазначає також представник позивача в позовній заяві.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначила, що під час перевірки, яка проводилася 04.06.2025 було виявлено внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків. Відповідальність за вищевказане порушення передбачена частиною 2 статті 132-2 КУпАП, а саме у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. (як і зазначено у оскаржуваній постанові). Частина 1 статті 132-2 КУпАП у постанові зазначена помилково.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в постанові від 08.07.2020 у справі N 177/525/17 висловив позицію, згідно з якою зазначив, що ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що представником відповідача на виконання обов'язку доказування правомірності спірної постанови не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення винесена відповідачем з порушеннями норм КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України, що вказує на некоректну правову кваліфікацію правопорушення, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Оскільки під час розгляду скарги позивача від 15.08.2025 на постанову про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025 відповідачем належним чином не було здійснено перевірку щодо законності винесення вказаної постанови та скарга залишена без задоволення, суд вважає, що дії відповідача в цій частині слід визнати протиправними.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки позов задоволено, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір), понесені за подання адміністративного позову в розмірі 484,48 грн. (сплачений за ставкою, передбаченою при поданні позову через систему «Електронний суд»), які підтверджені платіжною інструкцією №1.294781085.1.
Керуючись ст.ст.5,7,9,77,90,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,132-2,251,280,284,293 КУпАП, суд
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025, винесену виконувачем обов'язків начальника відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Миколою Грибаном визнати протиправною та скасувати, провадження у справі закрити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті щодо нездійснення перевірки законності та обґрунтованості постанови про накладення адміністративного стягнення № 002543 від 29.07.2025 за скаргою ОСОБА_1 від 15.08.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає в АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ: 39816845) місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,48 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Я. В. Кулініч