Єдиний унікальний номер № 285/4145/25
Провадження № 1-кп/0285/706/25
25 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 285/4145/25 (12025065530000200) за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Народичі Народицького району Житомирської області, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, має на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше судима 07.07.2025 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 справи в суді
29.07.2025 зі Звягельської окружної прокуратури до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025065530000200 від 05.07.2025 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні на 30.09.2025.
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 28.10.2025 кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 05.11.2025.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
09.06.2025 близько 23:00 ОСОБА_4 перебуваючи поблизу магазину “555», що по вулиці Військової Доблесті, 1-А у м. Звягель Житомирської області, познайомилась із ОСОБА_6 , який користувався належним йому мобільним телефоном “Redmi Note 12 4/124Gb», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , синього кольору. Під час спілкування із ОСОБА_6 у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_6 , а саме належним йому вказаним мобільним телефоном марки “Redmi Note 12 4/124Gb».
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4 даного ж дня 09.06.2025 приблизно о 23:00 годині та у цьому ж місці, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросила у ОСОБА_6 передати їй мобільний телефон марки “Redmi Note 12 4/124Gb», що був при ньому.
Будучи введеним в оману потерпілий ОСОБА_6 , який був впевнений у доброчесності ОСОБА_4 , добровільно передав їй в руки належний йому мобільний телефон марки “Redmi Note 12 4/124Gb», після чого остання, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_6 не звертає на неї уваги, тримаючи при собі вказаний мобільний телефон, та не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику умисно шляхом обману заволоділа даним чужим майном, а саме мобільним телефоном марки “Redmi Note 12 4/124Gb» вартістю 3583,33 грн, з яким залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась в ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на вказану суму.
2.2. Правова кваліфікація вказаного кримінального правопорушення
ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження
3.1. Щодо позиції обвинуваченої
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнала повністю, не заперечила фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті. Пояснила, що, коли просила телефон, то не мала наміру його повертати. Скориставшись моментом, вона утекла, телефон здала до ломбарду за суму 1800 грн. Виручені кошти витратила на власні потреби. У вчиненому щиро розкаялася, жалкує про вчинене, збитки відшкодувала потерпілому у повному обсязі. Просила суд не призначати покарання у виді позбавлення волі.
3.2. Щодо позиції сторони обвинувачення
Прокурор у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченої, просив суд визнати ОСОБА_4 винною у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті у виді позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
3.3. Щодо позиції потерпілої сторони
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. У заяві від 14.10.2025 просив суд про розгляд справи без його участі, при визначенні покарання обвинуваченій повністю покладається на розсуд суду. Поданий ним цивільний позов просив залишити без розгляду, оскільки матеріальна шкода йому відшкодована у повному обсязі і претензій до обвинуваченої не має.
IV. Позиція суду
Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Відтак відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд ухвали проводити судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченої.
V. Мотиви суду, оцінка та висновки
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайстві), вчиненому повторно.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.
Показання обвинуваченої у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
Таким чином вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які наявні у матеріалах кримінального провадження та обвинуваченою не оспорюються.
VІ. Призначення покарання
6.1. Загальні положення.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров'я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.
6.2. Щодо обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
6.3. Щодо обставин призначення основного покарання
Відповідно до ст. 65 КК України, враховуючи дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відповідно до досудової доповіді органу пробації має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, той факт, що ОСОБА_4 не працює, має на утриманні двох малолітніх осіб, не перебуває на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері, негативно характеризується за місцем проживання, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з класифікацією за ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Вказані обставини позбавляють суд можливості призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу, виправних робіт чи обмеження волі.
За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.
При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
6.4. Щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням
Згідно з ст. 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Виходячи з усіх обставин справи, зважаючи на те, що остання визнала свою вину, висловила щире каяття у скоєному, повністю відшкодувала завдані збитки, та позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, а тому вважає, що обвинувачену слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням згідно з ст. 75 КК України з покладенням на них обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
6.5 Щодо виконання вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
Зважаючи, що 07.07.2025 вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України засуджена до покарання у виді двох років пробаційного нагляду, що відбувається реально, тому згідно із роз'ясненнями п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» підстави для застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань відсутні. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Суд переконаний, що за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).
VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Підстав для обрання запобіжного заходу судом не встановлено.
Арешт на майно у рамках провадження не накладався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відповідно до заяви потерпілого слід залишити без розгляду.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої згідно з ст. 124 КПК України.
Речові докази, викривачі у даному кримінальному провадженні відсутні.
ш9На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4075/25 від 07.07.2025 щодо ОСОБА_4 виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду.
Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-25/12228-ТВ від 18.07.2025 у розмірі 1782,80 грн стягнути із засудженої ОСОБА_4 в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1