Справа № 296/3765/22
1-і/296/431/25
Іменем України
26 листопада 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,
представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
адвокатів обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
потерпілої ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, а також клопотання адвоката ОСОБА_10 , представника потерпілого неповнолітнього ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні № 12022060450000044 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернувся до суду із письмовими клопотаннями про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, а також про продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби.
В обґрунтування клопотання зазначив, що метою та підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховування обвинувачених від суду, протиправного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінальних правопорушень, які підтверджуються належними та допустимими доказами у своїй сукупності, які наразі досліджуються судом.
Крім того, до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 .
В обґрунтування якого зазначив, що обвинувачений ОСОБА_11 скоює нові злочини, погрожує і намагається вплинути на учасників судового процесу. Зокрема, після судового засідання 17.10.2025 поведінка ОСОБА_11 в його сторону була відверто агресивною та спрямована на перешкоджання моїй законній діяльності як адвоката та помсту за принципову позицію.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання. Зазначив, що ризики не зменшились та не змінились, з метою їх запобігання неможливо застосувати до обвинувачених будь-якого іншого запобіжного заходу. Щодо задоволення заяв про передачу обвинуваченого ОСОБА_11 на особисту поруку просив відмовити.
Адвокат ОСОБА_13 не заперечила щодо задоволення клопотання прокурора.
Водночас зауважила, що не погоджується з наявністю ризиків, викладених прокурором у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_12 погодився із позицією свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_11 , його захисники ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_18 представники потерпілих, адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченим та просили їх задовольнити.
Колегія суддів дослідивши клопотання, додані до них матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшла наступного висновку.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення дієвості кримінального провадження є запобіжні заходи.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, даних, що характеризують особу останніх, суд не вбачає на час розгляду клопотань достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим.
Так, суд звертає увагу, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Будь-яких даних щодо неможливості утримання обвинуваченого ОСОБА_12 в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , зменшення чи відсутності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_11 з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, до цього часу не порушував процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що обрані обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 запобіжні заходи відповідно у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту у визначений період доби, є дієвими. На думку суду обрання обвинуваченим більш м'яких запобіжних заходів не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що задля унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити строк дії раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченим, оскільки ризики, які стали підставою для застосування вказаних запобіжних заходів на даний час не зникли та продовжують існувати.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України суд при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 , враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби на особисте зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_11 , відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24 січня 2026 року включно, без права внесення застави.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 відбувати в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період доби обвинуваченому ОСОБА_11 задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Черкаси, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком на два місяці, до 24 січня 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду в період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 24 січня 2026 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання:
- начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 ;
- Подільському управлінню поліції ГУНП в м. Києві в частині продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_11 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 .
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3