Справа № 185/13853/25
Провадження № 2/185/9265/25
25 листопада 2025 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Перекопський М. М., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
встановив:
До суду надійшла зазначена вище позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за декількома кредитними договорами, права вимоги за якими перейшли до позивача через укладання договорів про перехід прав вимоги до відповідача.
Ознайомившись із поданою позовною заявою і доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У постанові Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №910/19584/20 зазначено, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/18, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.
У позовній заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за декількома окремими кредитними договорами. Тобто, предметом спору є окремі цивільно-правові угоди (кредитні договори), укладені незалежно один від одного.
У правій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2733/18, від 20.07.2020 у справі №910/7186/19, від 16.10.2020 у справі №910/7186/19, від 04.03.2021 у справі №903/515/20, зазначено, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення в сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості в конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Таким чином, сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог є перешкодою для з'ясування взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, бо під час розгляду справи суд повинен був би надавати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, що суттєво ускладнило б вирішення спору в межах однієї справи та в строки, передбачені ЦПК України.
Відповідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно повернути у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог, оскільки їх роз'єднання не буде сприяти виконанню завдання цивільного судочинства.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю 'ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: М. М. Перекопський