Справа № 185/13678/25
Провадження № 3/185/4733/25
19 листопада 2025 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486992 складеного 18.10.2025 року поліцейським Божко А.В. слідує, що 18.10.2025 року, о 14.50год. по вул.Шевченка,120 в м.Павлограді водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21150 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту,порушення мови та координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відео-запис обставин події, доданий до протоколу, його зміст та зафіксовану послідовність перебігу подій, проаналізувавши та зіставивши їх між собою та у своїй сукупності, беручи до уваги відсутність у справі будь-яких інших доказів провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП за таких підстав.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.
Проте, під час складання протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення правоохоронним органом не дотримано зазначених положень закону, а також вимог ст.266 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній 18.10.2025 року, о 14.50год. по вул.Шевченка,120 в м.Павлограді водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21150 номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту,порушення мови та координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не підписаний особою, відносно якої протокол було складено, а відмова від підпису, яка, на думку правоохоронного органу, мала місце під час складання протоколу, про що зазначено в самому протоколі, не засвідчена належним чином - або безперервним відеозаписом, як це передбачено ст.266 КУпАП та Наказом МВС № 1026 від 09.11.2015 року, або ж двома сторонніми особами - свідками у справі.
Крім того, правопорушник, як це передбачено у ч.3 ст.256 КУпАП, має право подати пояснення і зауваження, щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Однак, протокол відносно ОСОБА_1 не містить ніяких додатків з цього приводу, а в матеріалах справи відсутні інші будь-які данні, які б могли б свідчити про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, а вразі своєї можливої відмови скористуватися своїми правами щодо ознайомлення з протоколом, його відмова була належним чином засвідчена або безперервним відеозаписом, у відповідності до ст.266 КУпАП та Наказу МВС № 1026 від 09.11.2015 року, або ж двома сторонніми особами - свідками у справі.
Наведене вище стосується й дій посадової особи відділу поліції, щодо роз'яснення ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення його прав та обов'язків, передбачених, як Конституцією України так і ст.268 КУпАП, та за наявності відмови особи ознайомитися зі своїми правами та обов'язками - також посвідчити таку відмову належним, передбаченим законом чином.
Крім того, перегляд наданого суду відео-доказу у справі підтверджує зазначені вище висновки суду щодо допущених посадовою особою органу внутрішніх справ порушень, допущених під час фіксації адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення, тощо.
Вказаним доказом зафіксовано той факт, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції на місці не складався, його зміст ОСОБА_1 для ознайомлення не надавався, копія протоколу йому не вручалася, права особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 також не роз'яснювалися, й т.і.
Також, суд наголошує, що порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…., і проведення такого огляду, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 р. ( далі - Порядок)
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що у разу незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Тобто, направлення поліцейським водія, якому інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння, для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, може відбуватися тільки після того, як такий огляд було проведено на місці зупинки транспортного засобу або водій висловив незгоду з результатами огляду на стан сп'яніння, що був відносно нього проведений на місці зупинки транспортного засобу.
Перегляд наданого суду відео-доказу у справі підтверджує зазначені вище висновки суду щодо допущених посадовою особою органу внутрішніх справ порушень, допущених під час фіксації адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення, тощо.
Вказаним доказом зафіксовано той факт, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу взагалі не проводився.
Навпаки, поліцейським в місці зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 не встановлювалися такі ознаки алкогольного сп'яніння, на які посилається поліцейський у складеному протоколі, як запах алкоголю з порожнини роту,порушення мови та координації рухів.
Більше того, як свідчить перегляд наданий поліцейським відео-доказ у справі, висновки огляду, який мав би бути проведений поліцейським на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не повідомлявся ОСОБА_1 , останній не перевірявся на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, зазначених у протоколі, а наявність таких ознак у ОСОБА_1 взагалі не фіксувалися.
Отже, дії посадової особи правоохоронного органу, що склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не відповідали вимогам КУпАП та наведених нормативних актів, оскільки фіксування вказаного факту відбувалося із встановленими вище порушеннями.
Також звертає на себе увагу й той факт, що протокол складено поліцейським відносно водія ОСОБА_1 .
Дійсне ж прізвище останнього, відповідно до наданих паспорту та водійського посвідчення є ОСОБА_2 .
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню ії суспільної небезпеки ( Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччин», « Девеєр проти Бельгії»).
Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Обов язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, беручи до уваги фактичну відсутність у даній справі інших належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить висновку, що винність ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути провадженням закрита, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.
СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.