Справа № 203/8542/25
Провадження №1-кп/0203/2610/2025
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №12025047170000068 від 19.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Пологи Пологівського району Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді водія 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат" (призупинено), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, РНОКПП НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,-
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, колишній водій 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , будучи обізнаним, що відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2002 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, з метою незаконного отримання права керування транспортним засобом, восени 2021 року, перебуваючи у м. Щастя Луганської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, де у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою.
Так, восени 2021 року, перебуваючи у м. Щастя Луганської області, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, у мережі «Інтернет» за допомогою пошукової системи «Google», знайшов оголошення про виготовлення посвідчень водія, після чого, у ОСОБА_3 , виник протиправний умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а саме вищевказаного посвідчення водія.
Після чого ОСОБА_3 , маючи бажання отримати офіційний документ, а саме посвідчення водія, що забезпечує право громадян на керування автомобілем та облік транспортних засобів, однак, не бажаючи проходити офіційну реєстрацію у державній установі згідно Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, вирішив придбати у невстановленої особи завідомо підроблений документ, з метою подальшого його використання.
В подальшому, восени 2021 року, ОСОБА_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і, бажаючи їх настання, маючи протиправний умисел, що посягає на встановлений порядок оформлення документів, які видаються державною установою, з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у підробці офіційного документа, а саме посвідчення водія, під час спілкування з невстановленою в ході досудового розслідування особою та невстановленим в ході досудового розслідування шляхом, надав свої особисті анкетні дані, а саме прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, свою фотографію та зразок підпису, для подальшого внесення їх до посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Після цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, використовуючи отримані від ОСОБА_3 , фотознімки з його зображенням, зразок його підпису, прізвище, ім'я, по-батькові та дату народження, за допомогою знакосинтезуючих пристроїв типу термосублімаційного принтера, підробила вищевказаний офіційний документ.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на пособництво в підроблені офіційного документу, восени 2021 року, (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Щастя Луганської області (точної адреси встановити не представилось можливим), отримав посвідчення водія НОМЕР_3 заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим фактично набув завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія, який почав зберігати при собі з метою його подальшого використання.
Крім того, продовжуючи свою кримінально-протиправну діяльність, ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом, колишній водій 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення приписів «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою від 08.05.1993 КМУ № 340, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що йому було достовірно відомо, використав завідомо підроблене посвідчення водія.
Так, ОСОБА_3 19 липня 2025 року, близько 16 годин 47 хвилин, перебуваючи на вокзальній площі, навпроти центрального входу до залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 11, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують його особу, в процесі чого, на законну вимогу працівника поліції пред'явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_3 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження своєї особи, діючи умисно, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення водія є підробленим, надаючи своїм діям ознак правомірності, добровільно пред'явив працівникам патрульної поліції завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим використав завідомо підроблений документ.
Того ж дня, 19 липня 2025 року, у період часу з 17:10 год. до 17:30 год., на вокзальній площі, навпроти центрального входу до залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд. 11, дізнавачем СД ВнП №2 ДРУП №1 ГУНІ в Дніпропетровській області під час проведення огляду місця події, в присутності двох понятих, було вилучено підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 , заповнене на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 і ч. 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України.
При цьому, під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у заяві ОСОБА_3 у присутності захисника погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.
Вивчив подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для самообмови обвинуваченим, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому був призначений захисник, будь - яких зауважень, заперечень, скарг на дії співробітників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.
Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Дніпра, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.
Отже, оцінив досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 винуватий у вчиненні кримінальних проступків і його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем та як використання завідомо підробленого документа за ч.4 ст. 358 КК України.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме: ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, військову службу наразі призупинено та проходить ВЛК, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкціями відповідних частин статті 358 КК України.
На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
У статті 49 КК України визначені строки давності, що за змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Частиною першою статті 49 КК України встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання.
Частина друга зазначеної статті передбачає, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років.
У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 01.01.2023 року у справі № 735/1121/20 йдеться про те, що встановлені ч.2 ст.49 КК України загальні строки мають преклюзивний характер і спрямовані на недопущення застосування щодо людини заходів кримінальної репресії через нерозумно тривалі проміжки часу. Адже в іншому разі зупинення диференційованих строків у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений переховується від розслідування та суду впродовж багатьох років, продовжувало б їх на необмежений час з можливістю покарання особи за кримінальні правопорушення, вчинені в далекому минулому, впродовж усього життя - як тільки вона потрапить у поле зору правоохоронних органів.
Судом визнано доведеним, що кримінальний проступок, передбачений ч.5 ст. 27, ч.1 ст.358 КК України, мав місце восени 2021 року (більш точного часу та дати вчинення кримінального проступку досудовим розслідуванням не встановлено). Кримінальний проступок, передбачений ч.4 ст.358 КК України, вчинено 19.07.2025, відомості до ЄРДР внесено 19.07.2025, тобто після закінчення загального трирічного строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Отже на момент ухвалення вироку закінчився загальний строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
За таких обставин, суд вважає, що за відсутності відповідних клопотань сторони захисту ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст.358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.4 ст.74 КК України ОСОБА_3 звільнити від покарання за ч.5 ст. 27, ч.1 ст.358 КК України у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
-За ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експерта № СЕ-19/104-25/28981-ДД від 28.07.2025 в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане 03.04.2021 року на категорії А,В,С на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що поміщено до спецпакету №PSP3028134 та опечатано, після експертизи перепаковано до сейф-пакету №5096872, скасував арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 24.07.2025 а також DVD-R диск, на якому знаходиться відеозапис з бодікамер, інв. №796962, №799883, під назвою "export-76v4r.mp4", залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1