г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/530/24
Номер провадження 1-в/213/148/25
Іменем України
20 листопада 2025 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу в складі: Головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання начальника Інгулецького районного відділу філії ДУ Центр пробації у Дніпропетровській області щодо розгляду питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків, відносно засудженого вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2025р., - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, на обліку лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2025р. ОСОБА_4 визнано винним за ст.185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі, та відповідно ст. 75 КК України звільнений з випробувальним терміном на 1 рік.
Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2025р. ОСОБА_4 визнано винним за ст.197-1 ч.2 КК України до 3 років обмеження волі.
Начальник Інгулецького районного відділу філії ДУ Центр пробації у Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням щодо розгляду питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків, відносно засудженого ОСОБА_4 .
Засуджений в судове засідання не з'явився.
Прокурор вимоги клопотання підтримав та просив суд його задовольнити шляхом визначення самостійного виконання вироків.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Обидва вироки не були оскарженні та набрали законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.
Згідно ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має вирішувати питання, зокрема, про застосування покарання за наявності кількох вироків.
У відповідності до п. 11, п. 14 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, зокрема: про застосування покарання за наявності кількох вироків; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно питання про застосування покарання за наявності кількох вироків постає перед судом під час їх виконання, зокрема, у випадку, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній за часом вирок, і тому не призначив покарання за сукупністю вироків.
Згідно з п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»суд, призначаючи покарання за кількома вироками, повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням наст.71 КК України. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, не відбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так іст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1ст.70КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. За наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов'язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками відповідно до ст.71 КК України.
Також, суд звертає увагу на роз'яснення, викладені в п.п. 10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов'язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст.ст.537,539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.
Так, згідно правил, визначених ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з відповідного співвідношення, передбаченого цією статтею.
Згідно правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 року по справі №760/26543/17 вказано, що якщо особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
При цьому, виходячи з видів покарань, які призначені засудженому, а саме позбавлення волі строком на 5 років та звільнення від відбування покарання на підставі ст.75, 76 КК України; та обмеження волі строком на 3 роки,- зазначені вироки мають виконуватись окремо.
На підставі викладеного, керуючисьст.537, 539 КПК України, суд -
Визначити, що покарання за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2025р., яким гр. ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 (один) рік, та покарання за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 року, яким гр. ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 197-1 КК України до 3 років обмеження волі, -виконувати самостійно.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1