Справа № 161/12317/25
Провадження № 2-ві/161/20/25
26 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву представника відповідача ПП «Віо» - Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича у цивільній справі № 161/12317/25 за позовом адвокатки Виш Анжели Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ВІО», третя особа приватний нотаріус Луцького МНО Курта Наталія Володимирівна про визнання договору дарування удаваним, визнання договором купівлі-продажу та визнання його недійсним, -
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області (головуючий суддя Ковтуненко В.В.) перебуває цивільна справа за позовом адвокатки Виш Анжели Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ВІО», третя особа приватний нотаріус Луцького МНО Курта Наталія Володимирівна про визнання договору дарування удаваним, визнання договором купівлі-продажу та визнання його недійсним.
21 листопада 2025 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ПП «ВІО» Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича. В заяві вказує, що підставою для відводу є порушення суддею етичних норм, вимог завдання та основних засад цивільного судочинства, порушення професійних прав адвоката, порушення права на доступ до правосуддя, надання переваги одному із учасників справи (позивачу) та порушення (обмеження) прав інших учасників (відповідачів та представників відповідачів), порушення строку розгляду справи.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області суду від 25 листопада 2025 року визнано відвід представника відповідача ПП «ВІО» - необґрунтованим та передано для вирішення судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід судді Ковтуненка В.В. передано на розгляд судді Олексюку А.В.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Вирішення питання про відвід судді здійснювалось за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковтуненка В.В. не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник заявника, посилаючись на п.п. 3,5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, вказує, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Представник заявника в заяві зазначає про некоректне та неетичне по відношенню до нього особисто і до судової справи ставлення судді, упереджене ставлення судді та прояв неетичної поведінки. Вказує, що неспроможність судді вирішити питання, які покладаються на підготовче провадження, порушують право відповідача на справедливий суд, порушення суддею процесуальних норм, затягування суддею розгляду справи та надання переваги позивачу.
Вирішення питання про відвід судді/суддів підпадає під сферу дії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд зазначає, що пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Однак, обгрунтування заяви жодним чином не свідчать про заінтересованість судді у результаті розгляду справи, а свідчить про незгоду з процесуальними рішеннями, що не є підставою для відводу.
Обґрунтування відводу охоплюються формулюванням «наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді» (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК), розкриття змісту якого можливе за допомогою тлумачення положень Конвенції Європейським Судом, які стосуються в тому числі і категорії «неупередженість».
Наведеною нормою передбачено обов'язково підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників адміністративного процесу.
Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до положень пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Обставини, визначені представником заявника, не викликають сумнівів в упередженості або необ'єктивності судді Ковтуненка В.В., та є недоведеними, а всі аргументи зводяться до не погодження заявника з процесуальними діями суду.
Суд зазначає, що обставини, які вказані в заяві як підстави для відводу судді Ковтуненка В.В. є безпідставними, непідтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що ґрунтуються на власних припущеннях, а тому, в силу положень ст. 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу головуючого від розгляду вказаного провадження.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, тому суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 247, 260, 261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заявипредставника відповідача ПП «Віо» - Василюка Ігоря Миколайовича про відвід судді Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненка Віталія Володимировича у цивільній справі № 161/12317/25 за позовом адвокатки Виш Анжели Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП «ВІО», третя особа приватний нотаріус Луцького МНО Курта Наталія Володимирівна про визнання договору дарування удаваним, визнання договором купівлі-продажу та визнання його недійсним - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області А.В. Олексюк