Справа № 161/12357/25
Провадження № 2/161/4372/25
(заочне)
25 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Шестерніна В.Д.,
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
24.06.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 10 500 $, а саме: 11.01.2023 - 2 500 $ (зобов'язався повернути їх до 01.03.2023), 01.05.2023 - 3 500 $ (зобов'язався повернути їх до 01.05.2024), 20.07.2023 - 4 500 $ (зобов'язався повернути їх до 20.07.2024), про що написав боргові розписки.
Відповідач позичені грошові кошти не повернув.
В зв'язку з цим позивач (з урахуванням уточнення позовних вимог) просила суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 439 638 грн. (що є еквівалентом 10 500 $ за курсом НБУ), а також покласти на нього судові витрати.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
11.01.2023, 01.05.2023 та 20.07.2023 ОСОБА_2 (позичальник) власноручно написав 3 (три) розписки (а.с. 5-7), в яких ствердив те, що бере в борг у ОСОБА_1 (позикодавець) грошові кошти в сумі 2 500 $ (дві тисячі п'ятсот доларів США), 3 500 $ (три тисячі п'ятсот доларів США) та 4 500 $ (чотири тисячі п'ятсот доларів США), та зобов'язується повернути їх до 01.03.2023, 01.05.2024 та 20.07.2024 відповідно.
Курс іноземної валюти станом на день подання позову - 24.06.2025 (1$ = 41,8702 грн.)
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16 викладені такі правові висновки: «За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику».
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) уклали договори позики, на підставі яких позичальник отримав від позикодавця позику в загальній сумі 10 500 $, взяв на себе зобов'язання повернути позику, однак не виконав його.
За офіційним курсом Національного банку України (станом на день пред'явлення позову) сума позики в гривнях становить 439 638 грн.
Права позивача є порушеними, а відповідач є відповідальним за це.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
VI.Судові витрати
За подання позовної заяви позивач сплатила судовий збір в розмірі 4 711,37 грн. (4 371,15 грн. + 340,22 грн.). Проте позовна заява підлягала оплаті судовим збором в розмірі 4 396,38 грн.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 396,38 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в розмірі 439 638 грн. (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4 396,38 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне заочне рішення суду складено - 25.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін