154/4685/25
3/154/2307/25
26.11.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , майора, за ч.2 ст.17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
17.10.2025 до суду надійшов протокол № 44 про вчинення військового адміністративного правопорушення від 07.11.2025, складений прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Солопом В.П., згідно якого ОСОБА_1 притягується до відповідальності за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене за ч.2 ст.17215 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою заступником начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки- начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований у АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України п. 7 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 16.05.2024 № 560, функціональних обов'язків заступника начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03.101.2025, внаслідок недбалого ставлення до виконання обов'язків військової служби, належний контроль за правомірністю оформлення документів щодо призову військовозобов'язаних не здійснював, внаслідок чого 08.10.2025 ОСОБА_2 незаконно видано військовий квиток № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.10.2025 № 256 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" старшого солдата ОСОБА_2 призвано на військову службу та направлено на її проходження до ВЧ НОМЕР_2 під іншим іменем та прізвищем ( ОСОБА_3 ), що в свою чергу призвело до безпідставного призову на військову службу ОСОБА_2 , який 26.08.2024 самовільно залишив ВЧ НОМЕР_3 . Враховуючи вищенаведене, своїми дійми ОСОБА_1 , допустив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону направив до суду заяву, в якій зазначив, що обставини викладені в протоколі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП підтверджує в повному обсязі. Враховуючи заяву правопорушника, просить визнати особу винним та призначити покарання в межах санкції статті.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, в протоколі виклав свої пояснення в яких вказав, що вину визнав, щиро розкаявся, просив суворо не карати, крім того в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про визнання вини.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, доходжу наступних висновків.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки відповідно до положень ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі учасників на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому продовжений.
Відповідно до ст. ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по цей час.
Статтею 1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З'ясувавши позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що дії ОСОБА_1 , кваліфіковано правильно за ч.2 ст.172-15 КУпАП, а його винуватість підтверджується матеріалами справи.
Так, за частиною другою статті 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період в Україні настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м.м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згідно з п.9 до п.9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервіста.
Відповідно до функціональних обов'язків ОСОБА_1 зобов'язаний: організовувати оповіщення особового складу РТЦК та СП та команди, розгортати та готувати групу контролю та узагальнення даних РТЦК та СП, здійснювати контроль за розгортанням системи оповіщення та готовності до роботи дільниць оповіщення, пунктів збору сільських(селищних) рад, пункту попереднього збору військовозобов'язаних і техніки, забезпечувати контроль за ходом виконання мобілізаційного завдання в місті та районі, планувати роботу та керувати особовим складом відділення, вести контроль за виконанням ними функціональних обов'язків, підводити підсумки роботи відділення та ставити завдання особовому складу, контролювати хід проведення оповіщення збір та поставку мобілізаційних ресурсів у військові організаційні структури, своєчасно приймати заходи щодо повного та якісного укомплектування команд, партій, організовувати взаємодію з військовими організаційними структурами, що комплектуються, уточнити спільні рішення та плани взаємодії, знати стан справ ходу виконання мобілізаційних заходів, контролювати повноту, якість і своєчасність виконання поставлених завдань, всебічно планувати мобілізаційні заходи та особисто керувати їх виконанням, організовувати здійснення мобілізаційних заходів та виконання програми ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні недбалого ставлення до військової служби, вчиненого в умовах особливого періоду, підтверджена долученими до справи доказами: протоколом №44 про вчинення адміністративного правопорушення, обов'язками заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Витягами із Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , Витягом із Наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 Витягами із Наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", Наказами, Витягами із Наказу ІНФОРМАЦІЯ_9 , поясненнями прокурора ОСОБА_5 ,Актом службової перевірки та іншими матеріалами справи.
Згідно вимог пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Пунктом 1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, цей Порядок визначає процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до ст.ст.17, 65, 68 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції та законів України.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551 (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, та доведеність його вини.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, є визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч.2 ст.172-15 КУпАП, а саме штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.). Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_1 наразі проходить військову службу у Збройних Силах України та є військовослужбовцем, начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ч. 2 ст. 17215, ст. ст. 401, 283, 284 КУпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 ,винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Роз'яснити, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ