Провадження № 2/742/1292/25
Єдиний унікальний № 742/2310/25
20 листопада 2025 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представниці ОСОБА_1 - адвокатки Ніколаєвої Галини Григорівни до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,-
установив:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ніколаєва Г.Г. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, на користь якої Прилуцьким відділом ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області стягуються аліменти з відповідача в розмірі частини його доходів до повноліття доньки, згідно судового наказу, виданого Прилуцьким міськрайонним судом від 07.06.2018 справа №742/1512/18. Оскільки, відповідач рішення суду не виконує, аліменти сплачує не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів з 2018 року по січень 2025 року в розмірі 82685 грн. 75 коп, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем, тому позивач керуючись положеннями ст.196 СК України і просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів відповідачем, яка не може бути більше 100 відсотків заборгованості, в розмірі 82685 грн. 75 коп. а також понесені судові витрати по справі.
07 жовтня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що він здійснює систематичні платежі на утримання дитини на рахунок позивача та погашає заборгованість по аліментах, і за період з лютого по вересень 2025 року загальна сума утриманих та перерахованих аліментів складає 61977,30 грн., з яких 30988,65г рн сплачено в рахунок боргу за аліментами, що підтверджується приєднаною довідкою з його місця роботи, тобто він активно приймає участь в утриманні дитини та жодної вини чи умислу у виникненні заборгованості зі сплати аліментів за спірний період, немає. Отже підстав для стягнення з нього неустойки (пені) теж немає. Крім того, заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 24.04.2024 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, та з нього стягнуто неустойку пеню від суми несплачених аліментів у розмірі 40073,75 грн. за період з червня 2018 року по березень 2024 року включно. Тобто, з нього вже було стягнуто пеню за невчасну сплату аліментів, і звернувшись повторно, позивачка просить суд стягнути неустойку пеню від суми несплачених аліментів за цей же період, за яким вже винесене рішення у справі з червня 2018 року по січень 2025 року, чим позивачка зловживає своїми процесуальними правами. Також, стороною позивача наданий розрахунок розміру неустойки є не вірним, надуманим та суперечить законодавству.
20.10.2025 відповідачем долучено до справи розрахунок старшого державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумейко А.О. про заборгованість по аліментах станом на вересень 2025 року яка складає 52147,10грн. та копії постанов від 14.09.2023 та 10.02.2025 про накладення штрафу на відповідача у розмірі 14759,20грн. за несплату аліментів згідно п.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте згідно з адресованою до суду заявою її представника, уточнили заявлені позовні вимоги, та вказали, що загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з липня 2024 року по вересень 2025 року становить 52181,40грн. Просять суд стягнути пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів, яка не може бути більше 100 відсотків заборгованості, з вирахуванням суми штрафів, накладених на відповідача в розмірі 14759,20 грн, у розмірі 37422,20 грн, судові витрати по справі та просять суд розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте згідно з адресованою до суду заявою позовні вимоги не визнає в повному обсязі з підстав, наведених у відзиві, та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво 19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Судом установлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15.12.2017 року, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , і її батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до копії судового наказу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області провадження №2-н/742/124/18 єдиний унікальний №742/1512/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини його доходів до повноліття доньки, починаючи з 14.05.2018 року (а.с.13зв).
Відповідно до копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.06.2018 року Прилуцького міськрайонного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області вбачається, що в провадженні Прилуцького міськрайонного ВДВС з 20.06.2018 року перебуває виконавче провадження №56634612 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання спільної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до оновленого розрахунку заборгованості по аліментах, наданих старшим державним виконавцем Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумейко А.О., заборгованість по аліментам боржника ОСОБА_2 станом на вересень 2025 року становить 52147,10 грн.
Згідно копії постанови про накладення штрафу від 14.09.2023 старшого державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумейко А.О., вбачається, що у виконавчому провадженні №56634612 на відповідача ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувача у розмірі 7422,10 грн. за несплату аліментів згідно п.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за період з 01.10.2020 по 31.08.2023.
Згідно копії постанови про накладення штрафу від 10.02.2025 старшого державного виконавця Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумейко А.О., вбачається, що у виконавчому провадженні №56634612 на відповідача ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувача у розмірі 7337,10 грн. за несплату аліментів згідно п.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за період з 01.09.2023 по 31.10.2024.
Згідно довідки про сплату аліментів ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» №06-10/1 від 06.10.2025 вбачається, що за період з лютого по вересень 2025 року загальна сума утриманих та перерахованих аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає 61977,30грн., з яких 30988,65 грн сплачено в рахунок боргу за аліментами.
Згідно копії заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24.04.2024 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та з ОСОБА_2 та стягнуто неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів у розмірі 40073,75 грн. за період з червня 2018 року по березень 2024 року включно.
Відповідно до розрахунку пені з липня 2024 року по вересень 2025 року, наданого позивачем, розмір пені становить 119 027,62 грн..
Суд звертає увагу, що стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Сторона позивача остаточно визначила період заборгованості по аліментах з липня 2024 року по вересень 2025 року, врахувавши її попереднє звернення до суду про стягнення пені за невчасну сплату аліментів.
Відповідно до ч.14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
З врахуванням того, що до відповідача застосовувались заходи примусового виконання, передбачені частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", а саме 14.09.2023 та 10.02.2025 були винесені постанови про накладення на боржника штрафу, і загальна заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з липня 2024 року по вересень 2025 року, як вказує представник позивача, становить 52181,40 грн., тому просять суд стягнути пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів, яка не може бути більше 100 відсотків заборгованості, з вирахуванням суми штрафів, накладених на відповідача в розмірі 14759,20 грн., в розмірі 37422,20 грн.
Натомість в ході розгляду справи судом встановлено, що на даний час із заробітної плати відповідача відбувається систематичні відрахування присуджених поточних аліментів і боргу за аліментами, що підтверджується приєднаною довідкою з місця роботи відповідача ТОВ «Агрофірма «Лосинівська» №06-10/1 від 06.10.2025, та згідно розрахунку заборгованості по аліментах, наданих старшим державним виконавцем Прилуцького відділу ДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумейко А.О. Із розрахунку вбачається, що за період із липня 2024 року по вересень 2025 року заборгованість відповідача по сплаті аліментів відсутня, оскільки нарахований сукупний розмір аліментів за вказаний період становить 52181 грн 40 коп., фактично відповідачем сплачено 62677 грн 30 коп. Наданий державним виконавцем розрахунок про наявний розмір заборгованості за аліментами в установленому законом порядку не оскаржував ся, та його дані не спростовані.
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Суд вважає, що хоча представник позивача в уточнених позовних вимогах просить стягнути пеню за період з липня 2024 року по вересень 2025 року, проте у своїх розрахунках не враховує систематичну сплату аліментів відповідачем за вказаний період, а також часткове погашення заборгованості за минулий період. Тобто, доказів того, що існує заборгованість зі сплати аліментів у спірний період, і яка утворилася з вини платника аліментів, матеріали справи не містять.
Суд не приймає до уваги твердження сторони позивача щодо пріоритету зарахування часткових платежів аліментів на погашення всієї заборгованості за аліментами, оскільки кошти, що надходять від боржника спрямовуються на погашення поточних щомісячних зобов'язань з аліментів за поточний місяць. Тільки після повного покриття поточного платежу залишок суми зараховується на погашення заборгованості, що утворилася за минулі періоди.
Для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц, зазначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Тлумачення ст. 8 СК України та ч.1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України).
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, враховуючи добросовісність платника за вказаний період, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено факт свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо сплати аліментів на утримання своєї дитини, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винної поведінки відповідача щодо умисного ухилення від сплати аліментів, у зв'язку із чим слід відмовити в задоволенні позовних вимог. Інші доводи сторони позивача на висновки суду не впливають, і підстав для задоволення позовних вимог повністю чи частково не дають.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи повну відмову в позові, суд вважає за доцільне судові витрати у вигляді судового збору віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354-355 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог представниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - адвокатки Ніколаєвої Галини Григорівни ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО