Справа №766/1045/24
н/п 1-кп/766/1056/25
25.11.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченої (в режимі відеоконференції): ОСОБА_4
захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсона, проведене в режимі відеоконференції з Державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 11.12.2023 під №22023230000000536, з угодою про визнання винуватості (укладену під час судового розгляду) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Нововоронцовка Нововоронцовського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, з професійно-технічною освітою, одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої сторожем Херсонського суднобудівного ліцею, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),
передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 у невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, добровільно погодилась щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованого м. Херсону незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб'єкта рф.
Так ОСОБА_4 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022 за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь в організації та проведенні незаконного референдуму, а саме: активно пропонувала мешканцям будинку АДРЕСА_3 проголосувати шляхом проставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму.
Крім того, за вищевказаних обставин 25.09.2022, ОСОБА_4 разом із невстановленими на даний час представниками окупаційної влади,розмістила у дворі за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 94 виборчий ящик та запрошувала мешканців до голосування за вступ Херсонської області до складу рф.
У подальшому 27.09.2022 так звана «Центральна виборча комісія Херсонської області» за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497 051 громадян, що становить 87,05% від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.
Таким чином, наслідком вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
ІІ. Відомості про укладену угоду, її реквізити,
зміст та визначена міра покарання
06.11.2025 між обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22023230000000536 від 11.12.2023 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до змісту даної угоди, ОСОБА_4 зобов'язалася беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення в судовому провадженні та надати викривальні покази в якості свідка у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 22.07.2022 стосовно осіб, які приймали участь в організації та проведенні т.зв. референдуму на території м. Херсон у вересні 2022 року.
У свою чергу між сторонами було визначено міру покарання за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України з урахуванням правил, визначених ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом строком на 8 років без конфіскації мана.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Прокурор в судовому засіданні, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання, зазначивши, що при її укладені були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального кодексів України. Зазначив про необхідність вирішення питання щодо речових доказів та витрат на залучення експерта у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили угоду затвердити та призначити обвинуваченій узгоджене покарання. При цьому ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в об'ємі пред'явленого обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, підтвердивши можливість виконання взятих на себе згідно угоди зобов'язань, вказавши, що вже була допитана в якості свідка по іншому кримінальному провадженню.
ІV. Мотиви, з яких суд виходив при затвердженні
угоди про визнання винуватості
Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (ч. 4 ст. 469 КПК України).
За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу (ч. 1 ст. 69 КК України).
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, потерпілі внаслідок вчинення якого відсутні. Покарання, узгоджене сторонами, з огляду на правила ч. 1 ст. 69 КК України відповідає санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також особі обвинуваченої, яка на обліках у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, неповнолітніх утриманців не має, свою вину визнала повністю, має постійне та зареєстроване місце проживання. Також при укладенні угоди сторонами обґрунтовано враховано, що ОСОБА_4 вже надала показання як свідок у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 22.07.2022 стосовно осіб, які приймали участь в організації та проведенні референдуму на території м. Херсон у вересні 2022 року, має ряд хронічних захворювань.
З урахуванням правил, визначених ч. 1 ст. 69 КК України та фактичних обставин справи, а також обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої та істотно знижують ступінь її суспільної небезпеки, суд вважає за можливе перейти до покарання нижче від найнижчої межі, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченої.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 в цілому відповідають вимогам кримінального процесуального та кримінального кодексів України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою майбутньої конфіскації майна, проте за умовами угодами відповідне покарання сторонами не узгоджене, суд вважає за необхідне скасувати раніше затосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
У резолютивній частині вироку серед іншого у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
З огляду на викладене з обвинуваченої підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні
Керуючись ст. ст. 100, 122-124, 170-174, 373, 374, п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469, ч. 2 ст. 473, ст. ст. 474, 475 КПК України, суд, -
1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.11.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11.12.2023 під №22023230000000536 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
2. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом строком на 8 років, без конфіскації майна.
3. Запобіжний захід у виді «тримання під вартою», застосований щодо ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
4. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
5. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за період з 06.11.2023 по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
6. Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.11.2023 (№490/5506/22, н/п 1-кс/490/7387/2023), а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A32 (s/n НОМЕР_2 , з ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ); мобільний телефон Samsung Galaxy J7 (s/n НОМЕР_5 , з ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 ).
7. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 4 780 гривень.
8. Речові докази: мобільний телефон Samsung Galaxy A32 (s/n НОМЕР_2 , з ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 ); мобільний телефон Samsung Galaxy J7 (s/n НОМЕР_5 , з ІМЕІ1: НОМЕР_6 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 - повернути законному власнику, а саме: ОСОБА_4 .
9. Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
10. Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання нею угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачена та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Роз'яснити обвинуваченій право подати клопотання про помилування та право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_7