Справа № 584/1255/25
Провадження № 3/584/472/25
25.11.2025 м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 2 (м.Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, встановив:
ОСОБА_1 04.10.2025 о 12 год. 28 хв. в м. Путивль Конотопського району Сумської області по вул. Новоселівській поблизу буд. № 127, будучи особою, яка постановою серії ЕНА № 5546384 від 22.08.2025 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ, д.н. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2025, чим порушив вимоги п. 2.1. "а " Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судова повістка про його виклик була направлена судом на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення. В той же час, судова повістка повернулася до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
В той же час, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності правопорушника, оскільки згідно запису в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відомо, що справа про адміністративне правопорушення стосовно нього розглядатиметься Путивльським районним судом Сумської області. Правопорушник був викликаний до суду повісткою, що свідчить про його належне повідомлення про дату розгляду справи, але ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день слухання справи сповіщений.
Стаття 268 КУпАП не передбачає розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до підпункту "а" п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом в ході розгляду даної справи, вищевказаних положень Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 473180 від 04.10.2025, даними постанови серії ЕНА № 5546384 від 22.08.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, даними відеозапису.
Зазначені докази суд вважає належними та допустимими та такими, що у повній мірі підтверджують наведені у протоколі обставини допущеного адміністративного правопорушення.
Як вбачається із повідомлення Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Як вбачається із повідомлення Відділення поліції № 2 (м. Путивль) Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, автомобіль ВАЗ 21063, д.н. НОМЕР_2 , зареєстрований на громадянина ОСОБА_2 .
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Як зазначено у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Враховуючи особу правопорушника, який не є власником транспортного засобу, яким керував, та характер скоєного правопорушення, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
При призначенні стягнення суд враховує правовий висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2023 року (справа № 702/301/20), відповідно до якого правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом і полягає у забороні керувати транспортними засобами. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
В силу ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 126, 284, 307, 308 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень), з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду.
Постанова, якщо її не оскаржено, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М.Токарєв