Справа № 517/1158/25
Провадження № 3/517/666/2025
26 листопада 2025 року с-ще Захарівка Одеської області
Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тростенюка В.А., секретаря судових засідань Грабової І.Г., за участю прокурора Овсепян А.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 26.03.1997 виданий Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області, громадянки України, не судимої, депутата Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, мешканки АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення
13 листопада 2025 року до Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до протоколу № 893/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 04 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області VIII скликання, являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 06.02.2025 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п.п. 2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, відповідно до протоколу № 892/2025 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією від 04 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, являючись суб'єктом на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при заповненні та подачі 21.03.2024 об 09 год. 54 хв. до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості, на суму 580 548, 44 грн., що відрізняються від достовірних на суму 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» по справі № 517/1158/25 до суду надійшли заперечення на протокол, згідно яких вказує, що в її діях відсутня будь-яка суспільна шкода. Декларацію нею подано, відомості в ній не спотворені, майно не приховано, жодних негативних наслідків для держави або громади не настало. Вказала, що вона є депутатом селищної ради, що здійснює діяльність на громадських засадах, а не посадовою особою з підвищеним рівнем відповідальності, раніше до відповідальності не притягувалася.
Прострочення строку подачі декларації є малозначним правопорушенням, що дає підстави для застосування ст. 22 КУпАП та закриття провадження.
Також вказує, що у протоколі безпідставно зазначено, що місцем вчинення правопорушення є Затишанська селищна рада (вул. Бережка Олександра, 34). Однак подання декларації здійснюється через персональний електронний кабінет на веб порталі НАЗК, тобто: місцем вчинення правопорушення є фактичне місце перебування декларанта у момент подання декларації; селищна рада взагалі не має відношення до технічного процесу подачі декларації; НАЗК є централізованим органом, прийом декларацій якого не прив'язаний до органів місцевого самоврядування. Таким чином, протокол складений неналежним органом, що є підставою для закриття провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
НАЗК не надсилало жодних персональних повідомлень чи нагадувань про відновлення декларування після ухвалення Закону №3384-IX, відсутні будь-які повідомлення в електронному кабінеті НАЗК, за даними самого протоколу, орган не здійснив жодної перевірки та не встановив доказів, які б підтверджували відсутність поважних причин - лише формально зазначив, що «не встановлено».
Просить суд, закрити провадження у справі на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку з малозначністю та (або) закрити провадження за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - протокол складений неналежним органом через неправильне визначення місця вчинення.
Також ОСОБА_1 до суду надані додаткові пояснення, зміст яких аналогічний запереченню на протокол від 21 листопада 2025 року.
21 листопада 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» по справі № 517/1159/25 до суду надійшли заперечення на протокол, згідно яких вказує вона вчасно виправила декларацію у строк, визначений НАЗК, що свідчить про добросовісність та відсутність будь-якого умислу приховувати майно. ОСОБА_1 не має професійних навичок користування комп'ютером, про що повідомила НАЗК. Інтернет-зв'язок за місцем проживання є нестабільним, що підтверджено в її письмових поясненнях. Заповнення декларації здійснювалось без умислу приховати будь-яке майно та вона добросовісно співпрацювала з НАЗК та надала всі пояснення.
Вказує, що за відсутності підтверджених належними доказами розрахунків, визначена НАЗК сума недостовірних відомостей є недоведеною, а отже не може бути використана судом для встановлення наявності «значного розміру», необхідного для кваліфікації за ч. 4 ст.172-6 КУпАП.
Також зазначає, що протокол не відповідає вимогам закону, оскільки: не містить належного опису форми вини; не містить доказів за відомості; не містить пояснення, чому технічну помилку прирівняно до умислу.
Просить суд, визнати недопустимими доказами матеріали перевірки НАЗК, що долучені до протоколу. Закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.172-6 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Постановою суду від 26.11.2025 року справу № 517/1158/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 176-2 КУпАП та справу № 517/1159/25 щодо неї за ч. 4 ст. 176-2 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі № 517/1158/25.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та подання завідомо недостовірних відомостей при заповненні та подачі щорічної декларації за 2023 рік, надавши мотивовані висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП визнала та пояснила, що вона несвоєчасно подала без поважних причин декларації та подала завідомо недостовірні відомості, оскільки не була обізнана щодо норм певного законодавства. Зробила відповідні висновки щодо подачі декларації у строки встановлені законодавством та зазначення достовірних відомостей. Вважає за необхідне призначити їй покарання у вигляді мінімального штрафу.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до рішення № 1-УІП від 25.11.2020 року, Затишанської селищної ради смт. Затишшя Захарівського району Одеської області «Про початок повноважень депутатів Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області» ОСОБА_1 наділено повноваженням депутата Затишанської селищної ради VIII скликання.
Згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст .3 Закону України «Про запобігання корупції», депутат Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 відноситься до суб'єктів на яких поширюється дія цього Закону, як на депутата місцевої ради, і вона є суб'єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією, і зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно Закону України № 3384-ІХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», набрав чинності 12.10.2023 року, та п.п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31.01.2024.
На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 була зобов'язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 роки не пізніше 31.01.2024.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 та п. 2-7 Прикінцевих положень Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, лише 06.02.2025 р. о 15 год. 36 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних - Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71- 03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - 1ТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (вихідний № 47- 09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені. Заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією та додаткові пояснення надані до суду ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовані матеріалами справи. Будь-яких доказів, щодо невинуватості ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, нею суду не надані.
Таким чином, депутат Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області VIII скликання ОСОБА_1 , являючись суб'єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 06.02.2025, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, Відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» «Інформація, що зазначається в декларації», а саме ч. 1 вказаної статті, у декларації зазначаються відомості про:
об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
З обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, відносно депутата Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 , складеного уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції та затвердженого 23.09.2025 заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, та акту Національного агентства з питань запобігання корупції № 98/25 від 22.09.2025 про результати проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої суб'єктом декларування ОСОБА_1 , встановлено, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації:
Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 11734273 51101 (квартиру загальною площею 44,8 кв. м), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить йому на праві власності згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 987/36609, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), та Форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чинного на дату подання декларації.
Згідно з п. 2 розділу II Порядку суб'єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.
У п. 4 розділу II Порядку визначено, що після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб'єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.
Перед підписанням декларації суб'єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.
Також у п. 5 розділу II Порядку визначено, що суб'єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до договору про пайову участь у будівництві житла від 07.07.2025 № 33/109, копію якого надала суб'єкт декларування, розмір пайового внеску (вартість зазначеної вище квартири) становить 517 494,00 грн.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 517 494, 00 грн.
Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 542581551252 (земельна ділянка з кадастровим номером 5125284200:01:001:0480 загальною площею 2 га), який розташований за адресою: Одеська обл., Захарівський р-н., Перехрестівська сільська рада, що належить йому на праві власності згідно з відомостями ДРРП.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України від 18.09.2025 № 201-20250918-0010428282 оціночна вартість зазначеної вище земельної ділянки земельної ділянки становить 63 054,44 грн.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 63 054, 44 грн.
Таким чином, суб'єкт декларування у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 580 548, 44 грн, чим не дотримав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість у розмірі, який діяв станом на 21.03.2024.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату подання декларації становив 3028,00 гривень.
Викладене свідчить про внесення суб'єктом декларування до декларації недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 580 548,44 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією та додаткові пояснення надані до суду ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та спростовані матеріалами справи. Будь-яких доказів, щодо невинуватості ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, нею суду не надані.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи депутатом Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при заповненні та подачі 21.03.2024 об 09 год. 54 хв. до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості, на суму 580 548,44 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218- 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
Статтями 251, 280 КУпАП передбачені фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, являючись суб'єктом на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 06.02.2025, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, ОСОБА_1 будучи депутатом Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області являючись суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при заповненні та подачі 21.03.2024 об 09 год. 54 хв. до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості, на суму 580 548,44 грн., що відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання вказаної декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
Санкцією ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, передбачено відповідальність у виді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкцією ст. 172-6 ч. 4 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Суд при розгляді даної справи та накладенні стягнення керується вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, так як ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, характер вчиненого діяння, слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 01.05.2024 року, вважаю, що вона підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, ч. 4 ст. 172-6ст. 1, 7, 9, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.ст. 1, 3, 15, 45 ЗУ «Про запобігання корупції», Законом України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 26.03.1997 виданий Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області, громадянки України, не судимої, депутата Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, мешканки АДРЕСА_1 , винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.;
- за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП- у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 34 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: