Cправа №505/3071/25
Провадження №1-кс/505/1494/2025
Іменем України
21.11.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Подільського міськрайонний суд Одеської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
та сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області клопотання старшого слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження обов'язків підозрюваного у зв'язку з внесенням застави щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Котовськ Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України,
21.11.2025 старший слідчий відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулись до суду з клопотанням про продовження обов'язків підозрюваного у зв'язку з внесенням застави щодо ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, строком до 24.12.2025.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 строку дії обов'язків, посилаючись на те, що 17.10.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі 242240грн. Строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , закінчується 21.11.2025, проте продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а тому виникла необхідність у продовженні обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні слідчого відділення Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №- №-12025161180000482 від 02.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
25.09.2025 ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21.11.2025, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто станом на 25.09.2025 - 242240грн.
17.10.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави в розмірі 242240 грн.
Тому, в силу ч.4 ст.202 КПК України, з 17.10.2025 підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , закінчується 21.11.2025.
Так, на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме:
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення яких підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 15-20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення підозрюваним території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, яких вже допитано під час проведення досудового розслідування, з метою зміни їх показів;
- п.4 ч.1 ст.177 КПК України - ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 веде посередній спосіб життя, офіційно не працевлаштований, що вказує на можливість перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу;
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені двох кримінальних правопорушень, вчинених 01.09.2025 та 23.09.2025 виходячи з чого, можна дійти висновку, що останній протиправними діями заробляє собі на проживання, а також ураховуючи, що ОСОБА_4 являється наркозалежною особою свідчить про можливість вчинення ним злочинів, передбачених ст.309 КК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але неабсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Це рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини («Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України»), згідно з якою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Продовження обов'язків необхідно для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об'єктивних причин не закінчено на даний час, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме: здійснити тимчасові доступи до речей та документів, відповідно до отриманих ухвал; провести криміналістичний аналіз отриманих речей та документів; отримати протоколи проведених негласних слідчих (розшукових) дій; повідомити про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в остаточній редакції; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити обвинувальний акт та реєстр кримінального провадження підозрюваному та його захиснику; виконати інші слідчі дії, у виконанні яких виникне необхідність у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, на сьогоднішній час не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-190, 309 КПК України,
Клопотання старшого слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження обов'язків підозрюваного у зв'язку з внесенням застави щодо ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на нього у зв'язку із внесенням застави, в межах строку досудового розслідування, строком до 24.12.2025, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, прокурора, суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, а саме: Одеська область, м.Подільськ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 24.12.2025 включно.
Виконання ухвали доручити прокурорам у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1