Справа № 502/1737/25
26 листопада 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О. А.,
за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до
Вилківської міської ради
про
встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину
Позивачі звернулися до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Вилківської міської ради та просили суд встановити факт належності та визнати право власності на спадщину. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати/дружина позивачів, ОСОБА_3 . При житті батько та мати збудували житловий будинок в АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), але реєстрацію права власності не встигли зробити. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді частини вищевказаного будинку. Позивач прийняла спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Після звернення до нотаріуса, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане спадкове майно позивачу рекомендовано звернутись до суду для вирішення відповідного питання. Зважаючи на викладене, позивачі просили:
- встановити належність 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- встановити належність 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , як співвласнику житлового будинку.
- визнати за ОСОБА_1 , право власності на частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , як за співвласником цього житлового будинку.
Позивачами було надано заяви, відповідно до яких вони просили розглянути справу без їх присутності, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача - Вилківської міської ради, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив суд розглянути справу у межах чинного законодавства України, за його відсутності.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 21.05.1974 р., рос. «ОСОБА_4 »та рос. «ОСОБА_5 » зареєстрували шлюб 21.05.1974 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_6 ».
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 05.05.1975 р. запис акта про народження № 38 - рос. «ОСОБА_4 »та рос. «ОСОБА_7 » є батьками: рос. «ОСОБА_8 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 27.02.1974 р., ОСОБА_9 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 27.02.1994 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_10 ».
Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 15.04.2010 р., актовий запис № 47, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З виписки з рішення виконкому Вилківської міської ради № 25 від 23.01.1975 р. вбачається, що рос. «ОСОБА_4 »та рос. «ОСОБА_7 » відведено земельну ділянку для індивідуального будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Рішенням Вилківської міської ради № 100 від 30.05.2024 р. упорядкувано (змінено) адресу об'єкту нерухомого майна - житловому будинку, який значиться за адресою: АДРЕСА_3 на наступну адресу: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки КП КМР “БТІ» № 385 від 19.05.2025 р. станом на 01.01.2013 р. право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 - не зареєстровано.
Відповідно до технічного паспорта житловий будинок в АДРЕСА_1 складається з: літ. А - житловий будинок (загальна площа 71,2 кв. метра, житлова площа 41,6 кв. метра), літ. Б - літня кухня, літ. В - вбиральня, №1-2, І - надвірні споруди.
Згідно заяви яка надійшла 05.10.2010 р. до Кілійської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно заяви яка надійшла 13.10.2010 р. до Кілійської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 відмовився відприйняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 .
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 82913677 від 16.10.2025 р. сформованої Ренійською державною нотаріальною конторою вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 50057106 та номером у нотаріуса 406/2010.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити належністі 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , як співвласнику житлового будинку.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст.12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вилківської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності на спадщину- задовольнити повністю.
Встановити належність 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити належність 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , як співвласнику житлового будинку.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 право власності на частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ. А - житловий будинок (загальна площа 71,2 кв. метра, житлова площа 41,6 кв. метра), літ. Б - літня кухня, літ. В - вбиральня, №1-2, І - надвірні спорудив порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності на 1/2 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: літ. А - житловий будинок (загальна площа 71,2 кв. метра, житлова площа 41,6 кв. метра), літ. Б - літня кухня, літ. В - вбиральня, №1-2, І,як за співвласником цього житлового будинку.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников