Справа № 308/4175/25
24.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/697/25 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обрано відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 певні обов'язки.
Роз'яснено ОСОБА_9 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановлено строк дії ухвали про тримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під домашнім арештом до 13 листопада 2025 року включно.
Старший слідчий відділу розслідування у сфері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000138 від 17.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 .
В ухвалі слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з кримінального провадження №12025070000000138 від 17.03.2025, органом досудового розслідування - СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 15.09.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_9 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоком огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 16.03.2025, протоколом дописту потерпілого ОСОБА_10 від 01.04.2025, висновком інженерно-транспортної експертизи від 08.04.2025, висновком інженерно транспортної (авто-технічної) експертизи від 16.06.2025, висновком комісійної судово-медичної експертизи.
Слідчий суддя також вказав, що ОСОБА_9 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та неповнолітню дитину, не веде аморальний спосіб життя, має постійне місце роботи у ТОВ «ОЛГА-ТОРГ».
Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР минуло близько шести місяців, після ДТР та повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні злочину, до моменту звернення з даним клопотанням, останній не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, доказів зворотного надано не було, та не допускав інших порушень процесуальної поведінки. Слідчий суддя також приймає до уваги те, що потерпіла сторона не має претензій до підозрюваного.
Отже, доказів того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчим та прокурором не надано.
Слідчий суддя дійшов висновку за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_9 обрати запобіжний захід - тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, захисника - адвоката ОСОБА_5 , який заперечив доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає, приходить до наступного висновку.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_9 , прокурора, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_9 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для застосування підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з огляду на недоведеність ризиків, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_9 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та покладенням додаткових обов'язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_9 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов'язків, цілодобовий домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_9 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має.
Доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних процесуальних порушень у цьому провадженні не виявлено.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, у зв'язку із чим, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді