Справа № 461/8019/25
Провадження № 1-кс/461/7162/25
про застосування запобіжного заходу
21.11.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Вишково, Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з загальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_27, 2019 р.н., ОСОБА_23, 2022 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н., раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 07.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000076, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
21.11.2025 слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» терміном на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі не менше 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн, та з покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142400000076 від 07.08.2025, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що не пізніше початку серпня 2025 року у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів.
З метою реалізації свого злочинного умислу, але не пізніше 28.08.2025, ОСОБА_5 , діючи з метою особистого протиправного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
В свою чергу, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску, виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_5 , але не пізніше 28.08.2025, залучив до вказаної протиправної діяльності свою співмешканку ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 , у подальшому за вказівкою ОСОБА_10 та ОСОБА_8 та з відома решти учасників злочинної групи, відповідала за тимчасове поселення осіб, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, на території м. Хуст Закарпатської області та в подальшому - у с. Велятино Хустського району Закарпатської області.
В подальшому ОСОБА_8 виконуючи вказівки ОСОБА_10 , діючи на виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_5 та з відома решти учасників злочинної групи, за невстановленими досудовим розслідуванням обставинами, але не пізніше 28.08.2025, почав активний пошук осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України з метою організації переправлення таких осіб через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем минаючі встановлені пункти пропуску.
У зв'язку з цим в ході телефонної розмови яка відбувалася 28.08.2025 між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , останній запропонував ОСОБА_12 незаконно перетнути державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску, за грошову винагороду в розмірі 7000 доларів США.
У свою чергу у ОСОБА_12 , наприкінці вересня місяця 2025 року, з метою працевлаштування за межами України на період військової агресії російської федерації проти України виник намір, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження, перетнути державний кордон та виїхати до країн Європейського Союзу, у зв'язку з чим останній прийняв пропозицію ОСОБА_8 .
В подальшому відповідно до попередніх домовленостей, 19.09.2025 ОСОБА_12 , виконуючи вказівки ОСОБА_8 та інших учасників злочинної групи спрямовані на організацію незаконного перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску, прибув до м. Хуст Закарпатської області.
В свою чергу ОСОБА_9 , за невстановленими досудовим розслідуванням обставинами, але не пізніше 19.09.2025, виконуючи вказівки ОСОБА_8 та діючи в складі злочинної групи, з метою належного функціонування та роботи даної злочинної групи передала у користування останньому транспортний засіб марки «FIAT FIORINO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою перевезення осіб котрі бажають незаконно перетнути державний кордон України до місць їх тимчасового проживання на території Закарпатської області, а саме міста Хуста та с. Велятино.
Того самого дня о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , використовуючи отриманий від ОСОБА_9 транспортний засіб «FIAT FIORINO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під'їхав до зупинки громадського транспорту що перебуває біля магазину «Епіцентр», що за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська 241, та підібравши ОСОБА_12 , попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Рухаючись до вище вказаної адреси, ОСОБА_8 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував до своєї співмешканки ОСОБА_9 та дав вказівки щоб остання підготувала для ОСОБА_12 кімнату, окрім цього ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , щоб та зателефонувала до ОСОБА_10 та повідомила, що до них їде чоловік якого необхідно «перекинути через кордон».
В подальшому ОСОБА_9 , виконуючи злочині вказівки ОСОБА_8 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зателефонувала до ОСОБА_10 (на номер мобільного телефону НОМЕР_4 ) та переказала вище зазначену інформацію, яку їй повідомив ОСОБА_8 .
В свою чергу ОСОБА_10 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску, зв'язався з невстановленими досудовим розслідуванням особами та повідомив отриману інформацію про новоприбулу особу котра бажає незаконно перетнути державний кордон України.
Того самого дня, прибувши до будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_12 заселився в попередньо підготовлену ОСОБА_9 кімнату в даному будинку, очікуючи подальших вказівок від ОСОБА_8 або інших учасників злочинної групи.
В подальшому, ОСОБА_8 , за допомогою мобільного зв'язку (зателефонував з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , на номер НОМЕР_4 ) повторно зв'язався з ОСОБА_10 та домовився про особисту зустріч з метою подальшої організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску.
У зв'язку з цим 19.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_8 , АДРЕСА_3 , відбулася зустріч між ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , в ході якої ОСОБА_10 повідомив решті, що у нього все готово до незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 , поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску та повідомив що після отримання грошових коштів в розмірі 7000 доларів США готовий розпочинати дії, на що решта учасників злочинної групи та ОСОБА_12 погодились.
Окрім цього між ОСОБА_12 , та ОСОБА_8 відбулася домовленість щодо передачі грошових коштів за організації перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, а саме: частину грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, ОСОБА_12 особисто передасть ОСОБА_8 , або будь кому іншому за його вказівкою, в момент початку перетину державного кордону України, а решту грошових коштів в розмірі 4000 доларів США, повинна передати його довірена особа в момент перетину ОСОБА_12 державного кордону України. Передача коштів за попередньою домовленістю повинна відбутися в м. Хуст Закарпатської області.
У зв'язку з цим ОСОБА_12 звернувся до свого знайомого з м. Львів, ОСОБА_13 з проханням допомоги в передачі грошових коштів за організацію незаконного перетину державного кордону України, на що, останній погодився та пообіцяв приїхати до м. Хуст Закарпатської області та допомогти з передачею грошових коштів.
В подальшому ОСОБА_13 , будучи обізнаним що його знайомий ОСОБА_14 шукає спосіб виїхати за межі України, повідомив останньому, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_12 з проханням передати грошові кошти за організацію перетину державного кордону України. Після чого ОСОБА_13 , запропонував йому поїхати разом з ним та у випадку якщо його товариша ОСОБА_12 переправлять через державний кордон України також спробувати перетнути державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, на що ОСОБА_14 погодився.
В свою чергу 01.10.2025 ОСОБА_13 спільно з ОСОБА_14 , прибувши до м. Хуст, Закарпатської області, отримавши від ОСОБА_12 вище зазначені грошові кошти (котрі у випадку вдалого перетину державного кордону ОСОБА_12 , ОСОБА_13 повинен передати ОСОБА_8 або особі на яку він вкаже). Надалі, того самого дня за погодженням ОСОБА_8 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 заселилтся в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , очікуючи подальших вказівок щодо передачі грошових коштів.
В подальшому під час перебування ОСОБА_13 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , між ними на ОСОБА_8 відбулась розмова щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України, поза митним та прикордонним контролем, минаючі встановлені пункти пропуску за грошову винагороду розмірі 8000 доларів США. В ході даної розмови було, що у випадку вдалого перетину державного кордону України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 передає решту грошових коштів в розмірі 4000 доларів США за ОСОБА_12 та одразу надає 8000 доларів США за подальше аналогічне переправлення ОСОБА_15 через державний кордон України.
08.10.2025 ОСОБА_8 , отримавши підтвердження від ОСОБА_5 , або від іншої невстановленої досудовим розслідуванням особи про безпосередній перетин державного кордону України поза митним та прикордонним контролем ОСОБА_12 в найближчий час, дав вказівку ОСОБА_9 організувати безперешкодний проїзд ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , через блок пости які знаходяться на маршруті слідування з м. Хуст до с. Велятино Закарпатської області та подальше поселення зазначених осіб в с. Велятино Закарпатської області. Окрім цього ОСОБА_8 повідомив, що її та вище зазначених осіб забере транспортний засіб марки «Шкода» синього кольору, з яким останній попередньо домився в ході телефонної розмови за номером телефону НОМЕР_5 з особою, ОСОБА_16 .
Того ж дня, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , сівши до транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_6 , за кермом якого був ОСОБА_16 , почали рух в сторону с. Велятино Закарпатської області. Доїжджаючи до населеного пункту Велятино, зупинившись на блок пості при в'їзді в даний населений пункт, ОСОБА_9 , використовуючи особисті знайомства та авторитет забезпечила безперешкодний проїзд транспортного засобу та пасажирів, які знаходились в даному транспортному засобі.
Прибувши до с. Велятино Закарпатської області, ОСОБА_9 поселила ОСОБА_12 , в приміщені будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де саме проживає та зареєстрована, а ОСОБА_13 та ОСОБА_14 поселила в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_4 , попередньо домовившись про це з ОСОБА_17 .
В подальшому 09.10.2025 о 09 годині ранку до ОСОБА_12 в месенджері WhatsApp з номеру телефону НОМЕР_4 написав ОСОБА_10 та повідомив щоб ОСОБА_12 збирався та був готовий до виїзду.
В подальшому ОСОБА_10 під'їхав на транспортному засобі марки Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_7 , до будинку за адресою тимчасового проживання ОСОБА_12 , а саме: АДРЕСА_4 , звідки забрав останнього. Після чого ОСОБА_12 разом з ОСОБА_10 попрямували до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де їх очікували ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_12 передав ОСОБА_10 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США як першу частину оплати за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, в обхід установлених пунктів пропуску.
У подальшому, відповідно до досягнутої домовленості, у разі успішного незаконного перетину державного кордону ОСОБА_12 , ОСОБА_13 мав передати ОСОБА_10 решту грошових коштів за організацію цього переправлення в сумі 3000 доларів США, а також 8000 доларів США за подальшу організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_14 .
Отримавши грошові кошти в сумі 3000 доларів США, ОСОБА_10 повідомив про це ОСОБА_5 , після чого отримав від останнього вказівку везти ОСОБА_12 у напрямку населеного пункту Ракош Закарпатської області.
У свою чергу ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце та спосіб), але не пізніше 09.10.2025, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного перетину державного кордону України особами призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, зокрема ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , залучив до вказаної злочинної діяльності ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_11 , які, будучи жителями прикордонного населеного пункту, мали можливість вільно пересуватися вздовж державного кордону України та Румунії та відповідно до його вказівок здійснювали безпосереднє переправлення осіб через державний кордон України.
Окрім цього, ОСОБА_5 09.10.2025 повідомив ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_11 , що того ж дня необхідно буде здійснити переправлення через державний кордон України спочатку ОСОБА_12 , а в подальшому - ОСОБА_14 , у зв'язку з чим останні очікували ОСОБА_12 біля цвинтаря в населеному пункті Ракош Закарпатської області.
Прибувши до зазначеного місця, ОСОБА_10 передав ОСОБА_12 ОСОБА_19 та ОСОБА_11 .
Після цього ОСОБА_19 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску дав вказівку ОСОБА_12 сісти на його транспортний засіб, а саме мотоцикл червоного кольору, після чого вони попрямували в напрямку державного кордону з Румунією. У цей час ОСОБА_11 залишилася на місці та очікувала повернення ОСОБА_19 .
У подальшому, рухаючись разом із ОСОБА_12 у напрямку кордону з Румунією, ОСОБА_19 зупинився та надав останньому вказівку очікувати його повернення. Після цього ОСОБА_19 повернувся за ОСОБА_11 та попрямував із нею до місця безпосереднього перетину державного кордону України, де залишив її з метою контролю за рухом нарядів працівників ДПСУ.
У подальшому ОСОБА_19 повернувся за ОСОБА_12 та, минаючи встановлені фотопастки й датчики руху, перевіз останнього до місця безпосереднього перетину державного кордону України, де їх очікували ОСОБА_11 та ОСОБА_18 . Останній під час руху ОСОБА_19 та ОСОБА_12 здійснював контроль за маршрутом з метою недопущення їх зустрічі з працівниками ДПСУ України.
Після цього ОСОБА_18 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_19 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску повідомив ОСОБА_19 та ОСОБА_11 про те, що обстановка «чиста» та що можна приступати до здійснення незаконного переправлення через державний кордон України.
Після цього ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску, привела ОСОБА_12 до струмка, який знаходився між 182 та 183 прикордонним знаком, де у загороджувальному паркані (що розділяє території України та Румунії) у прихованому вигляді знаходилась попередньо підготовлена пролаза у вигляді розрізу виток ягози спірального типу, через яку останній за вказівкою ОСОБА_11 проліз, тим самим незаконно перетнувши державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску та потрапивши на територію Румунії.
У свою чергу ОСОБА_10 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_5 та маючи при собі отримані грошові кошти в розмірі 2600 доларів США, передав їх ОСОБА_5 через визначену ним особу ОСОБА_20 , за що в якості винагороди отримав від нього 300 доларів США.
Після чого, ОСОБА_5 надав ОСОБА_10 вказівки отримати решту грошових коштів за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 у розмірі 3000 доларів США та всю суму за ОСОБА_14 у розмірі 8000 доларів США.
У зв'язку з цим того самого дня (09.10.2025) ОСОБА_10 , продовжуючи виконувати злочинні вказівки ОСОБА_5 , повернувшись до села Велятино Закарпатської області, у приміщенні будинку АДРЕСА_4 зустрівся з ОСОБА_13 та о 13:20 отримав решту грошових коштів у сумі 4000 доларів США за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 та 8000 доларів США за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_14 , поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску.
Отримавши зазначені кошти, ОСОБА_10 у ході телефонної розмови повідомив про це ОСОБА_5 , на що отримав вказівку передати ці грошові кошти ОСОБА_20 , яка чекатиме його за адресою: АДРЕСА_5 .
Прибувши за зазначеною адресою, ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , передав грошові кошти ОСОБА_20 . У свою чергу ОСОБА_20 під час телефонної розмови повідомила ОСОБА_5 про факт отримання коштів від ОСОБА_10 та отримала вказівку очікувати його на тому самому місці для подальшої передачі грошових коштів. Проте у зв'язку з обставинами, які не залежали від ОСОБА_5 , а саме викриттям злочинної діяльності вказаної групи осіб працівниками правоохоронних органів, зазначені кошти останній не отримав.
20.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, вчинені за попередньо змовою групою осіб, щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та затримано в порядку ст.615 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом від 18.10.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_12 від 12.08.2025, 26.09.2025, 13.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 26.09.2025, 13.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 01.10.2025, 13.10.2025; протоколами обшуку від 09.10.2025; протоколом огляду місця події від 09.10.2025; протоколами затримання в порядку ст.615 КПК України від 21.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 09.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 09.10.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_20 від 09.10.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_12 від 20.10.2025; протоколом вручення грошових коштів від 01.10.2025; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.10.2025; протоколами огляду речей та предметів від 13.10.2025; протоколом обшуку від 09.10.2025 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_6 , де проживає ОСОБА_22 ; протоколом обшуку від 20.11.2025 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 ; протоколом обшуку від 09.10.2025 в транспортному засобі «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_8 , який користується ОСОБА_10 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
На даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.
При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:
- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У клопотанні слідчий наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, та зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Згідно ст.183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
При визначені суми застави відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів.
У даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 отримав грошові кошти в розмірі 3000 доларів США та мав отримати ще в розмірі 12 000 доларів США, що в загальній сумі становить 15 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 09.10.2025 становить 621 036 тисяч гривень.
За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Просить врахувати, що відносно ОСОБА_5 скеровано до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.296 КК України та обвинувальний акт за ч.2 ст.187 та ч.1 ст.304 КК України, що свідчить, що останній на шлях виправлення на став та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. Окрім цього, зауважив, що ОСОБА_5 являється батьком багатодітної сім'ї, а саме має трьох малолатніх дітей, що дає йому право на виїзд за межі України під час дії військового стану, у зв'язку з чим останній може переховуватися за межами України від органу досудового розслідування та суду.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення застави в межах, встановлених ч.5 ст.182 КПК України. Вважає підозру необґрунтованою та такою, що не підтверджена належними та допустимими доказами. Окрім цього, органом досудового розслідування жодним чином не обґрунтовані ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного. Згідно підозри події мали місце в жовтні 2025 року, а відтак, підозрюваний мав достатньо часу щоб втекти за межі України, враховуючи наявність в нього трьох малолітніх дітей.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Додатково пояснив, що з загальною середньою освітою, офіційно непрацюючий, неофіційно підробляє продажем автомобілів з-за кордону, має заробіток близько 500 доларів США на місяць, одружений, його дружина підробляє в магазині, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_27, 2019 р.н., ОСОБА_23 , 2022 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н., хворіє бронхіальною астмою.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 07.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000076, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України
Згідно протоколу затримання особи від 20.11.2025, ОСОБА_5 20.11.2025 о 11:15 год. затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК України.
20.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, вчинені за попередньо змовою групою осіб, щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 07.08.2025 внесені відомості у кримінальному провадженні №42025142400000076, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_12 від 12.08.2025, 26.09.2025, 13.10.2025;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_13 від 26.09.2025, 13.10.2025;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_14 від 01.10.2025, 13.10.2025;
- протоколи обшуку від 09.10.2025;
- протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.10.2025, 10.10.2025, 20.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 09.10.2025;
- протокол огляду місця події від 09.10.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 09.10.2025;
- протокол вручення грошових коштів від 01.10.2025;
- протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.10.2025;
- протоколи огляду речей та предметів від 10.10.2025, 13.10.2025;
- рапорт старшого офіцера відділу внутрішньої безпеки Головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_25 від 18.10.2025;
- протокол обшуку від 20.11.2025;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.11.2025,
вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані слідчому судді разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання) від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється в незаконному переправленні особи через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, у зв'язку з чим в разі виникнення бажання та необхідності останній може перетнути кордон поза встановленими пунктами пропуску та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи за кордоном. Окрім цього, оскільки ОСОБА_5 являється батьком багатодітної сім'ї, а саме має трьох малолітніх дітей, що дає йому право на виїзд за межі України під час дії військового стану, останній може переховуватися за межами України від органу досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді існує ризик впливу ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Знаходячись на свободі ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та інших свідків), підозрюваних в даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) та на інших осіб ( ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 ), з метою зміни ними показань.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, який обґрунтовується тим, що останній, вчиняючи вказане кримінальне правопорушення, діяв усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, такий офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, тому, перебуваючи за місцем мешкання може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення. Окрім цього слідчий суддя враховує, що відносно ОСОБА_5 скеровано до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.296 КК України та обвинувальний акт за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304 КК України.
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, якому станом на день розгляду клопотання виповнилося 28 років, такий з загальною середньою освітою, офіційно непрацюючий, неофіційно підробляє продажем автомобілів з-за кордону, має заробіток близько 500 доларів США на місяць, одружений, дружина такого підробляє в магазині, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_27, 2019 р.н., ОСОБА_23 , 2022 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н., раніше не судимий, а також його роль у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання від 20.11.2025, ОСОБА_5 був затриманий 20.11.2025 о 11:15 год. в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 грн, жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного ОСОБА_5 чи його родичів не обґрунтований. Також органом досудового розслідування не доведено виключності випадку, за якого існує необхідність визначення застави у більшому розмірі.
Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий офіційно непрацюючий, неофіційно підробляє продажем автомобілів з-за кордону, має заробіток близько 500 доларів США на місяць, одружений, дружина такого підробляє в магазині, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_27, 2019 р.н., ОСОБА_23 , 2022 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н., та вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, впливати на свідків та інших підозрюваних чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 11:15 год. 18.01.2026, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA918201720355299001500000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 21.01.2026:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Хуст Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ( ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) свідками ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 ) та іншими особами ( ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 ) у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 25.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_26