Номер провадження: 22-ц/813/1635/25
Справа № 947/24435/22
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Комлева О. С.
25.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року, постановленого під головуванням судді Бескровного Я.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про захист прав споживача, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (надалі за текстом ПАТ «СГ «ТАС») про захист прав споживача, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування за договором комплексного (полісом) добровільного страхового майна №FO-00814244 від 29.09.2020 року у розмірі 281 898,50 грн. та вартість самої експертизи у розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 29.09.2020 року між ПАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності, ідентифікаційний номер № FO-00814244, Згідно п.9 договору, строк його дії починається, з 29.09.2020 по 29.09.2021 року. Місце дії договору (п.10 договору) будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Страховим випадком є пошкодження та/або знищення застрахованого майна внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху, падіння пілотованих літаючих апаратів, атмосферних стихійних явищ, паводку (повені), землетрусу, тиску снігового (льодового) шару, дії води, протиправних дій третіх осіб, наїзду наземних транспортних засобів (п.5.1.1 договору).
У ніч з 21.06.2021 - 22.06.2021 року в результаті атмосферного стихійного лиха (повені), сталося затоплення будинку АДРЕСА_1 . Внаслідок чого стався страховий випадок.
22.06.2021 року представником ПАТ «СГ «ТАС» Ільченко Д.В. був складений Звіт страхового відшкодування та визначена сума страхового відшкодування у розмірі 31903 грн. З зазначеним розрахунком суми страхового відшкодування позивачка не погоджується, вважає, що ця сума не покриває фактичні збитки, та безпідставно зменшена.
Не погоджуючись з вартістю відшкодування шкоди позивачка замовила незалежну платну експертизу в ТОВ «ЕБ «Айстра». Згідно до звіту №575 - ОД/1.1. від 22.07.2021 року, виконаного сертифікованим експертним бюро оціночної діяльності ТОВ «ЕБ «Айстра», розмір матеріальної шкоди, складає 281 898,50 грн. та вартість самої експертизи - 5000,00 грн. Позивачка направила відповідачу ПАТ «СГ «ТАС» претензію з вимогою сплатити страхове відшкодування, проте відповідач претензію залишив без уваги.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуто з ПАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 250495,50 грн. та витрати по проведенню експертизи у розмірі 5000 грн.
02 травня 2024 року ПАТ «СГ «ТАС»звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, у задоволені якої ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2024 року було відмовлено.
Не погодившись з заочним рішенням суду, приватне акціонерне товариство «СГ «ТАС» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно та необґрунтовано не взяв до уваги те, що станом на момент прийняття рішення та виплату страхового відшкодування позивачка не надала до АТ «СГ «ТАС» (приватне) та до суду документів передбачених п. 10 Договору, а саме: документи, що підтверджують право власності на майно, яке знаходилось в будинку та було підтоплене (квитанції, чеки, договори поставки, купівлі-продажу тощо).
Також судом не взято до уваги, що пошкоджене майно, на яке не було надано документів, що підтверджують право власності в розрахунок розміру матеріального збитку не було включено АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до умов договору.
Також суд у своєму рішенні не навів жодних обґрунтованих доводів та доказів, що Звіт про незалежну оцінку за №23/07-21 від 12.08.2021 року складений «СОД ОСОБА_2 » на замовлення АТ «СГ «ТАС» (приватне) є неточним та виконаний з порушенням норм чинного законодавства та не може братися до уваги.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
В судове засідання, призначене на 11 листопада 2025 року учасники справи не з'явились, були сповіщені належним чином (а.с. 131, 132 т. 2).
До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 100-102 т. 2).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, явка яких не визнавалась судом обов'язковою.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання та які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам не відповідає в повному обсязі, за наступних підстав.
У відповідності до ст. 16 Закону України «Про страхування»: договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Таким чином, з огляду на приписи Закону України «Про страхування» та положення Глави 67 ЦК України, призначення страхування - це страховий захист страхувальника, матеріальна складова якого проявляється в разі настання страхового випадку.
У правовідносинах страхування, закон сприяє захисту інтересів страхувальника та зобов'язує страховика вчиняти дії щодо сприяння страхувальнику у отриманні страхового відшкодування (надати страхувальнику консультації з питань отримання страхового відшкодування, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк).
При цьому, підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування, встановлені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування».
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані не обхідної оборони (без перевищення її меж),або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних нате причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкоду визначенні обставин, характеру та розміру збитків ;наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
Виходячи з характеру правовідносин страхування, визначених законом цілей страхування та нормативного визначення обов'язків страховика, зокрема щодо підстав здійснення страхового відшкодування, суд вважає, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0334 га, яка розташована в АДРЕСА_1 . На вказаній ділянці розташований садовий будинок, який відчужується продавцем за договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з цим договором. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В. (а.с. 52-53 т. 1).
29.09.2020 року між ПАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності, ідентифікаційний номер № FO-00814244. Сума страхового покриття відповідно до договору 3 000 000 грн. із франшизою 500 грн. Згідно п.9 договору, строк його дії починається, з 29.09.2020 року по 29.09.2021 року. Місце дії договору (п.10 договору) будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Страховим випадком є пошкодження та/або знищення застрахованого майна внаслідок пожежі, удару блискавки, вибуху, падіння пілотованих літаючих апаратів, атмосферних стихійних явищ, паводку (повені), землетрусу, тиску снігового (льодового) шару, дії води, протиправних дій третіх осіб, наїзду наземних транспортних засобів (п.5.1.1 договору) (а.с. 6 т. 1).
Відповідно до п. 11.1. умов договору, підписаного ОСОБА_1 , договір викладено на 11 сторінках та складається з частини 1 «Спеціальні умови страхування», частини 2 «Загальні умови», що не діють одна без одної.
При цьому, частина 2 розміщена на веб-сторінці в мережі інтернет, та в частині 1 зазначена адреса, яка також зображена за допомогою QR-коду (а.с. 6 т. 1).
Відповідно до п. 5.5 страховим випадком є атмосферні стихійні явища, внаслідок яких, відбулось пошкодження або знищення застрахованого майна, а саме п. 5.5.2. прямої дії атмосферних опадів (у вигляді зливи, дощу, граду). При цьому, страховим випадком вважаються: злива, дощ, якщо кількість опадів становить 30 мм і більш, тривалістю до 12 годин (п. 5.5.2.1); злива, дощ, якщо кількість опадів становить 100 мм і більш, тривалістю до 48 годин (п. 5.5.2.2.) (а.с. 88 т. 1).
Згідно договору № FO-00814244 від 29.09.2020 року, п.5.1. «При настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна атмосферним стихійним явищем, та паводку (а.с. 87 т. 1).
У ніч з 21.06.2021 - 22.06.2021 року в результаті атмосферного стихійного лиха (повені), сталося затоплення будинку АДРЕСА_1 , а саме цокольного поверху, сильною зливою затоплений будинок позивачки, внаслідок чого постраждалі всі меблі та побутова техніка, яка знаходилась на цокольному поверсі, секційні ворота, виведені з ладу котел, бойлер, система опалення всього будинку. Зірвана зливка з усього будинку, зламалась уся система електрообладнання, проводка повністю пошкоджена, стіни всього будинку були пошкодженні та зруйновані місцями, а також інші пошкодження. Внаслідок чого стався страховий випадок.
ОСОБА_1 подала до ПАТ «СГ «ТАС» заяву про настання події з застрахованим майном.
23.06.2021 року представником ПАТ «СГ «ТАС», ОСОБА_3 , в присутності ОСОБА_1 складений акт огляду (а.с. 63-64 т. 1).
Згідно звіту від 22.06.2021 року, проведеному ФОП ОСОБА_2 , на замовлення ПАТ «СГ «ТАС», за результатами проведеного огляду вартість матеріальної збитку завданого об'єкту складає 31 903,00 грн., які сплачені в якості страхового відшкодування на рахунок позивачки 10.09.2021 року (а.с. 7, 58-62 т. 1).
Не погоджуючись з вартістю відшкодування шкоди, ОСОБА_1 , замовила незалежну експертизу в ТОВ «ЕБ «Айстра».
Згідно до звіту №575 - ОД/1.1. від 22.07.2021 року, виконаного сертифікованим експертним бюро оціночної діяльності ТОВ «ЕБ «Айстра», розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок атмосферного стихійного явища, та паводку, складає 281 898,50 грн. та вартість самої експертизи - 5000 грн. (а.с. 10-52 т. 1).
27.09.2021 року позивачка, направила претензію до ПАТ «СГ «ТАС» з підстав того, що їй провели виплату не в повному розмірі, та не надали жодних документів, які б обґрунтовували зменшення суми виплати, та надала оригінал звіту №575- ОД/1.1. від 22.07.2021 року. Відповідь на претензію від відповідача не отримала (а.с. 8 т. 1).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи з відповідача 250495,50 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.
Однак, з таким висновком суду, колегія суддів погоджується не в повному обсязі, за наступних підстав.
Відповідно до звіту №575 - ОД/1.1. від 22.07.2021 року, предметом дослідження є обсяг будівельно-монтажних робіт, що необхідно провести для усунення пошкоджень, а саме: відкачування води прибирання та усунення засмічення, демонтаж елементів опалювальної системи, демонтаж сантехнічного обладнання, демонтаж пошкодженого шару оздоблення, ремонт системи відводу дощової води, оброблення стін на підлоги сумішами гідроізоляції, шпаклювання та шліфування поверхні стін, фарбування, проклейка керамічних плиток, оздоблення дошками тощо, інші роботи.
У звіті зазначено, що всі кімнати залиті водою, загальна площа пошкоджень - 79, 6 кв.м., рівень води становив приблизно 1,3 - 1, 5 м., що зафіксовано у акті огляду. При затопленні пошкоджено обладнання та побутові електроприлади, меблі та оснащення санвузла, систему відводу дощової води, відшаровані оздоблювальні плитки ганку, промислові секційні підвісні брами (ворота) (а.с. 19 - 20 т. 1).
Колегія суддів, звертає увагу на те, що звіт, який є підставою для відшкодування страхових виплат, зроблено з урахуванням акту огляду, складеним представником СК «ТАС», а також у звіті зазначено, що інформація, надана замовником вважалася достовірною, оцінювачі не проводили її перевірки з метою підтвердження вірогідності. Площа об'єкта визначена на підставі документів, наданих замовником. Спеціальні обміри щодо їх достовірності не проводилися (а.с. 135-136 т. 2).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 77 ЦПК України, передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, що зазначено у ст. 79 ЦПК України.
Частинами 1, 2 ст. 80 ЦПК України, передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Задовольняючи позовні вимоги, які ґрунтувались саме на проведеному звіті, поза увагою суду, залишилась та обставина, що звіт №575 - ОД/1.1. від 22.07.2021 року, на замовлення ОСОБА_1 зроблено саме з урахуванням акту огляду, інформація в якому протирічить інформації, на підставі якої проведено звіт позивачкою.
Так з акту, проведеному 23.07.2021 року, складеному та погодженому з ОСОБА_1 вбачається, що пошкоджено дім А-2Ж: труба водозливу пластикова - 4,5 кв.м., жолоб/труба - 2 м. та 3 м., кріплення жолобу - 4 см., підшивка даху, відсутні 11 полос - 80 мм., ступені при домового порогу, відсутні 3 плитки 0,3х0,3, 1 плитка відсутня, на боковому порозі відсуне 120 см. плитки, підвал приміщень 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5 - стіни в приміщенні мають сліди замокання на площі 1,5 см., в приміщенні 1-5 стіна біля ролетних воріт має пошкодження штукатурки площею 1 мХ0,4 см; обладнання ролетні ворота в приміщенні 1-5 - деформовані, зруйновані, відсутні ролики; бойлер, був затоплений, потребує додаткового обстеження (електричне плато), газовий котел, був затоплений, пошкоджене плато управління та газовий клапан, насос відкачки басейну, знаходиться в ямі, потребує додаткового обстеження, циліндр насоса, насос вигрібної ями, зірвано з кріплення, не працює та потребує додаткового обстеження, холодильник «ВЕКО», був затоплений та потребує додаткового обстеження, пральна машина Koenic, потребує додаткового обстеження, телевізор Samsung, потребує додаткового обстеження, колоріфер Electrolux, потребує додаткового обстеження, з'єднуюча муфта, потребує додаткового обстеження. Вимикачі - 6 штук, з яких 2 двійних та 4 одинарних, а також розетки - 9 одинарних, потребують додаткового обстеження.
У звіті, зробленому на замовлення ОСОБА_1 , матеріальна шкода розрахована з урахуванням укладки плитки на підлогу площею - 12,5 кв.м., укладки плитки на стіни - 5 м., штукатурки 163 кв.м., ґрунтовки стін 163 кв.м., встановлення унітазу, умивальника або мийки, встановлення змішувача, підключення бойлера, пральної машинки та інше.
Відповідно до п. 10.6 умов договору страхування зазначено, що документами, що підтверджують майновий інтерес є документи, що підтверджують право власності на таке майно (п. 10.6.2), а у випадку неможливості надання таких документів, документом, що підтверджує факт наявності застрахованого рухомого майна та майновий інтерес страхувальника може вважатися акт огляду пошкодженого/знищеного майна страховиком, який належним чином підписаний сторонами (а.с. 92 т. 1).
В акті, складеним 23.07.2021 року, зазначена ушкоджена побутова техніка (телевізор, пральна машина, насос, холодильник та інше майно), з позначкою, що дані об'єкти потребують додаткового обстеження.
Колегія суддів звертає увагу, що будь-яких доказів з приводу додаткового обстеження сторонами не надано.
За таких підстав, колегія суддів приходить висновку про те, що звіт № 575-ОД/1.1 є неналежним доказом, тому що протирічить акту, який і був підставою для його складання, та який в свою чергу складений за обстеженням будинку та в присутності ОСОБА_1 , яка з ним погодилась, підписавши його.
За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Установлено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживач за подання позову, пов'язаного з порушенням її прав.
За приписами ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, апеляційна скарга ПАТ «СГ «ТАС» підлягає задоволенню, рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про залишення без задоволення позовних вимог, а тому колегія суддів дійшла до висновку про те, що судові витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно компенсувати ПАТ «СГ «ТАС» за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі 3757,50 грн., також підлягає компенсації за рахунок держави сплачений ПАТ «СГ «ТАС» судовий збір за перегляд заочного рішення суду у розмірі 1511,50 грн.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення - 25 листопада 2025 року.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - задовольнити.
Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року - скасувати.
Ухвалити постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про захист прав споживача - залишити без задоволення.
Компенсувати приватному акціонерному товариству «Страхова Група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір у розмірі 3757,50 грн. за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, та за перегляд заочного рішення суду у розмірі 1511,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 25 листопада 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда