Номер провадження: 22-ц/813/6182/25
Справа № 947/39669/21
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Кострицький В. В.
18.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Назарова М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Вініцький Борис Валерійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 29 травня 2025 року, постановлена у складі судді Скриль Ю.А., у приміщенні того ж суду,
у цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області Вініцький Борис Валерійович,-
Короткий зміст рішення суду
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 29 травня 2025 року клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 22.12.2021 у справі № 947/39669/21 та скасоано «заборону на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що з огляду на відсутність наразі підстав, передбачених ст. 158 ЦПК України: 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили сплинули, відкрите виконавче провадження закінчене, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідачки та скасування заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2025 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зазначене рішення є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Вказує, що суд першої інстанції помилково зазначив, що - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 .
Скасування заборони на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 може призвести до відчуження володіння ОСОБА_3 новим власником, що безумовно, зробить неможливим виконання ОСОБА_3 зобов'язання із повернення суми боргу позивачу, а отже, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Зняття заборони на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , необхідно ОСОБА_3 виключно для можливості спробувати знову укласти фраудаторний правочин з метою зменшенням платоспроможності як боржника після виникнення у неї зобов'язання із повернення суми боргу, що є очевидно недобросовісною дією яка направлена на зловживанням правами стосовно кредитора.
Вказує, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , що не перешкоджає їй виконати рішення по справі.
Явка сторін
Представник позивача з'явився до судового засідання та надав свої пояснення, інші учасники належним чином повідомлення про місце, час та дату судового засідання до суду не з'явились, клопотань про відкладення не надавали, що не перешкоджає апеляційному розгляду справі відповідно до ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування серії та номер 1767 щодо нерухомого майна: 561/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вініцьким Б.В. Скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вініцьким Б.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61785356 від 23 листопада 2021 року.
Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Федяєва С.В. залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року залишено без змін.
На підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року, яке набрало законної сили 22 грудня 2023 року встановлено, що здійснений відповідачем ОСОБА_3 правочин щодо відчуження належної їй на праві власності частки квартири під час розгляду Овідідопольським районним судом Одеської області справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 має ознаки фраудаторності, тобто спрямований на зменшення свого майна з метою приховування його від звернення стягнення кредитора. Судом було взято до уваги, що відчуження 561/1000 частин спірної квартири вчинено відповідачем в день постановлення Овідіопольським районним судом Одеської області ухвали про забезпечення позову, якою накладено заборону на право розпорядження (відчуження) вищезазначеним нерухомим майном.
Судом встановлено, що розгляд вказаної цивільної справи було завершено, однак як з'ясувалось продовжують дію заходи забезпечення позову, які було накладено ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2021 року у вигляді накладення заборони на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 .
24.04.2025 відповідачка ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі № 947/39669/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, відповідно до якого просить суд зняти заборону на право розпорядження (відчуження) майном: 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 7,8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 квітня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано недійсним договір дарування серії та номер 1767 щодо нерухомого майна: 561/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 листопада 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вініцьким Б.В.; скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Вініцьким Б.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61785356 від 23 листопада 2021 року.
Вказане рішення набрало законної сили 22.12.2023.
Виконавче провадження ВП № 78090099, відкрите 14.05.2025 за виконавчим листом № 947/39669/21, виданого 13.05.2025 Київським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору, закінчене 21.05.2025 та закрито у зв'язку з його виконанням.
Заходи забезпечення позову шляхом заборони на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 продовжують діяти до цього часу.
Згідно з ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішується відповідно до положень ст. 158 ЦПК України.
Частинами 7, 8, 9 та 11 статті 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови № 9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Отже, ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року, яке набрало законної сили 22 грудня 2023 року, позовні вимоги були задоволені частково, то згідно з частинами дев'ятою, десятою статті 158 ЦПК України підстави для збереження заходів забезпечення позову на момент розгляду даного клопотання відсутні, а тому їх слід скасувати.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково зазначив, що - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , колегія суддів не приймає, оскільки як вбачається суд скасовував заходи забезпечення в рамках цієї справи, які накладені ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2021, у резолютивній частині якої зазначено, накласти заборону на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Посилання скаржника, що скасування заборони на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 може призвести до відчуження володіння ОСОБА_3 новим власником, що безумовно, зробить неможливим виконання ОСОБА_3 зобов'язання із повернення суми боргу позивачу, а отже, унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача є недоречним, оскільки заходи забезпечення у вказаній справі не можуть діяти до вирішення спору у іншій справі.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що у справі №947/31/20, ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 листопада 2021 року накладено заборону на право розпорядження (відчуження) майном - 561/1000 частки квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , вказана ухвала є чинною.
Ураховуючи викладене, з огляду на відсутність наразі підстав, передбачених ст. 158 ЦПК України: 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили сплинули, відкрите виконавче провадження закінчене, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідачки та скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання судом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, з мотивів наведених у скарзі.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З урахуванням викладеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 158, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Боличевського Сергія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 29 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко