Справа № 133/1772/25
Провадження № 33/801/1150/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Міхасішин І. В.
25 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Юрія Володимировича на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 , 17.05.2025 о 22 год. 33 хв. в м. Козятин по вул. Винниченка, 22, керував електросамокатом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а правил дорожнього руху. Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився в медичному закладі за його згодою. В результаті медичного огляду встановлено стан сп'яніння ОСОБА_1 , який становить 1,05 проміле, про що складений висновок №71.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 доведена належними доказами.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Кузьмінський Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначено, що вина у вчиненні правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, постанова суду є незаконною, необґрунтованою, необ'єктивною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про те, що електросамокат потужністю до 3 кВт є транспортним засобом.
В судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвокат Кузьмінський Ю.В. апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП).
В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
Згідно протоколу ОСОБА_1 , 17.05.2025 о 22 год. 33 хв. в м. Козятин по вул. Винниченка, 22, керував електросамокатом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9.а правил дорожнього руху. Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився в медичному закладі за його згодою. В результаті медичного огляду встановлено стан сп'яніння ОСОБА_1 , який становить 1,05 проміле, про що складений висновок №71.
Склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі вказано, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9. правил дорожнього руху України.
Відповідно до вимог пункту 2.9.а. правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до висновку № 71 від 17.05.2025 в КП «Козятинська ЦРЛ» о 22 год. 55 хв. проведено медичний огляд ОСОБА_1 на предмет вживання ним алкоголю, результат якого позитивний, та вказано, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 1,05 проміле.
ОСОБА_1 , згідно відеозаписів, не заперечував поліцейським факту керування ним транспортними засобом.
Тому, вказаних вище вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що електросамокат, без д.н.з., є транспортним засобом, керування яким у стані сп'яніння може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно пункту 1.10Правил дорожнього руху України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Відповідно п.2.13 ПДР транспортні засоби належать до певних категорій, серед яких А1 інші двоколісні транспортні засоби, які мають електродвигун потужністю до 4 кВТ.
Статтею 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» (далі Закон № 2956-IX від 24.02.2023) визначено поняття низько швидкісного легкого електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб це дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Статтею 2 Закону передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.
Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Підпунктом б) частини 2статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. «v» Конвенції про дорожній рух, термін «водій» («погонщик») означає будь -яку особу, що керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включно велосипеди) або які ведуть по дорозі худобу, стадо, упряжних, в'ючних чи верхових тварин.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кузьмінського Юрія Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин