Провадження №3/748/1693/25
Єдиний унікальний № 748/3659/25
26 листопада 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Майбороди С.М,
за участю секретаря Пасько К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою:АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,-
за частиною 2 статті 172-15 КУпАП,
Відповідно до складеного протоколу в період з 17:00 години 17 вересня 2025 року по 18:00 годину 18 вересня 2025 року майор ОСОБА_1 перебував в добовому наряді та виконував обов'язки чергового військової частини НОМЕР_2 . 17 вересня 2025 року, близько 11:00 години на території військової частини НОМЕР_2 курсант школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 вчинив акт самокаліцтва, а саме: наніс собі неглибокі множинні різані рани лівого передпліччя. Про вказаний факт самокаліцтва було надано доповідь черговому військової частини попередньої зміни підполковнику ОСОБА_3 , який при зміні наряду 17 вересня 2025 року о 18:00 годині відповідно до інструкції черговому частини передав інформацію новому черговому військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 . В період з 17:00 години 17 вересня 2025 року по 18:00 годину 18 вересня 2025 року, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та виконуючи службові обов'язки у військовій частині НОМЕР_2 , в порушення вимог статті 4 Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.11.2018 № 604, не доповів про подію - акт вчинення 17 вересня 2025 року, близько 11:00 години самокаліцтва курсантом школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_2 . Таким чином, майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, та чинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснивши, що подія мала місце під час чергування ОСОБА_3 , який в подальшому йому повідомив про травмування солдата. Він в свою чергу в медичному закладі з'ясував, що травмування є легким. Вказав, що вимоги Інструкції не порушив.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд зважає на наступне.
Частиною 2 ст.172-15КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, всупереч з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Суду не було надано переконливих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до п.4 розділу ІІ Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604, доповіді та донесення про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, командири (начальники) військових частин надають своїм прямим начальникам за підпорядкованістю (керівники державних підприємств - керівнику структурного підрозділу Міністерства оборони України, на який покладено функціональне управління цим підприємством), повідомляють начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням. Доповіді та донесення надаються: негайно (протягом 15 хвилин) після отримання інформації про подію, кримінальне правопорушення, адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією,- усно (у доповіді мають зазначатися умовне найменування, пункт дислокації та підпорядкованість військової частини, дата і час скоєння правопорушення, стислий зміст, обставини та місце скоєння (вчинення), ким виявлено правопорушення, заподіяні матеріальні збитки, загибель, поранення людей, демографічні дані учасників, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові командира військової частини, номери телефонів для уточнення інформації).
Як слідує з положень п.6 Інструкції оперативний черговий (черговий військової частини) у разі отримання інформації про надзвичайну ситуацію або подію протягом 15 хвилин уточнює її місце, обставини та зміст, час і дату виникнення, наслідки та інформацію про людей, що загинули (за наявності), попередньо з'ясовує причини події, завдані збитки та орієнтовні заходи, яких необхідно вжити для ліквідації наслідків події, та ті, які необхідно провести для недопущення повторних випадків, доповідає головному оперативному черговому Збройних Сил України, оперативному черговому органу військового управління (пункту управління) вищого рівня та командиру військової частини за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції. До подій належать:загибель або тяжке тілесне ушкодження чи каліцтво військовослужбовців (за висновками медичного огляду, надалі обліковуються за висновками судово-медичної експертизи), крім випадків поранення, каліцтва і загибелі внаслідок бойових уражень або дій з боку противника та випадків природної смерті через вади здоров'я або захворювання, крім захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби. Загибель або тяжке тілесне ушкодження чи каліцтво працівників - під час виконання посадових (службових) обов'язків у робочий час.
В даному випадку акт самокаліцтва як вказано в протоколі мав місце під час чергування ОСОБА_3 , який протягом 15 хвилин мав доповісти про подію на виконання вимог п.4,п.6 Інструкції. ОСОБА_1 заступив на чергування через 6 годин після травмування солдата.
За таких підстав судом не встановлено порушень вимог Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604 ОСОБА_1 .
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні у справі «Аллене де Рібемон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами, у зв'язку із чим вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.М.Майборода