Справа № 747/415/25
Провадження № 2/747/215/25
іменем України
(заочне)
26.11.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Божко Л.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Представник позивача звернулась до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, 15.08.2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту кредитодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит № 70402415, у якому сторони погодили всі істотні умови, а саме - сума кредиту - 4 000 грн, строк користування кредитними коштами - 730 днів з 15.08.2024 до 14.08.2026 та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0 01% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору. Згідно з умовами договору позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором. Але відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий кредит в строки, передбачені договором. 08.07.2025 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 08-07/25, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 486301. Таким чином ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 70 402415. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість, яка на день формування позовної заяви становить 17 360 00 грн, з яких - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 4000, 00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 13 120, 00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - 240, 0 грн. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором у розмірі 17 360, 00 грн, судовий збір у розмірі 2422, 40 грн та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Ухвалою від 05 серпня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін і призначено судове засідання на 24 вересня 2025 року, яке було відкладено на 30 жовтня 2025 року за клопотанням відповідачки. Ухвалою судового засідання від 30 жовтня 2025 року вирішено проводити заочний розгляд справи з повідомленням відповідача ОСОБА_1 шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади. Сторони у судове засідання не з'явилися, представник позивача в позовній заяві просила суд розглянути справу без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи. Відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином та своєчасно повідомленою про дату, час і місце слухання справи у порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, яке поміщено 30 жовтня 2025 року. Проте відповідач у судове засідання не з'явилась, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не подавала. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без його участі та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України. З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст 280 ЦПК України. У відповідності до ч.2 ст 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 серпня 2024 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 70402415, у якому сторони погодили всі істотні умови, а саме - сума кредиту - 4 000 грн, строк користування кредитними коштами - 730 днів з 15.08.2024 до 14.08.2026 та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0 01% за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. (а.с.22-33) Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором також підписала Паспорт споживчого кредиту та графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с.72-77) Кошти за укладеним договором надійшли на рахунок позичальника згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів директора ТОВ «ПРОФІТГІД» (а.с.21) та скріншотом виконаної транзакції (а.с.20) 08 липня 2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 08-07/25, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 486301, укладеним з ОСОБА_1 (а.с.41-53) Позичальником ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконувались, тому 15.07.2025 року новим кредитором на її адресу направлена вимога про усунення порушень основного зобов'язання (а.с.18) Згідно з Реєстром боржників за ОСОБА_1 станом на 08.07.2025 року рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 120, 0 грн, з яких: з яких - заборгованість за основним зобов'язанням - 4 000, 0 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 13 120, 0 грн. (а.с. 56)
При вирішенні справи судом застосовуються наступні норми права.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. При цьому, в ч.1 ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Крім того, згідно п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання. Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачкою заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, укладеним нею з первісним кредитором 21 січня 2021 року на умовах, передбачених договором. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, допустила заборгованість в розмірі17 120, 0 грн, з яких: з яких - заборгованість за основним зобов'язанням - 4 000, 0 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 13 120, 0 грн. Розмір вказаної заборгованості не спростований, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягує з відповідачки вказану заборгованість у повному обсязі в межах позовних вимог. Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідачки на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору 2422, 40 грн, сплачена позивачем при подачі позову до суду та документально підтвердженою платіжною інструкцією № 0541670014 від 31.07.2025 року. (а.с.1)
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в розмірі 9000, 0 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
Позивач просить суд стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн. Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у даній справі надавало адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», що підтверджується договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюк Т.В. (а.с.63-65), заявкою на надання юридичної допомоги за договором № 02-07/2024 (а.с.65 зв), актом про надання юридичної допомоги за договором № 02-07/2024 (а.с.66), прайс-листом АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.67), заявкою на надання юридичної допомоги № 109 від 09.07.2025, згідно якої вартість послуг АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» складає 9 000, 0 грн (а.с.68), витягом з Акту № 14 від 21.07.2025 про надання юридичної допомоги на суму 9 000, 0 грн (а.с.70). Жодного підтвердження - квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку, тощо - про оплату адвокатському об'єднанню коштів в сумі 9 000 грн до позовної заяви не долучено. Встановлена обставина є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн.
На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 70402415 від 15.08.2024 у розмірі 17 360 (сімнадцять тисяч триста шістдесят) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2 422,40 грн у відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6 офіс 521
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 )
Суддя Л.В.Тіщенко