Справа № 591/3397/25
Провадження № 2-а/591/212/25
26 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/3397/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
03.04.2025 позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що постановою відповідача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210? ч. 3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000грн.
Відповідно до змісту зазначеної постанови, позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ повинен був уточнити свої облікові дані, але не зробив цього.
Позивач зазначає, що позивач був затриманий та доставлений до КУ «СМКЛ №5», де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення. Відсутні підстави вважати що постанова була складена уповноваженою особою. Уповноважена особа не надала доказів неможливості отримання інформації відносно позивача з відповідних реєстрів. Позивачу не було роз'яснено його прав та обов'язків.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № Х 03/25-279 від 23.03.2025 щодо притягнення позивача до відповідальності за статтею 210? частиною 3 КУпАП.
У відзиві на позовну заяву відповідач із позовом не погодився. Зазначив, що позивач був зобов'язаний був уточнити свої персональні (облікові) дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024, однак згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (АІТС Оберіг) на дату складання постанови такого обов'язку не виконав. Протокол складено уповноваженою особою. Позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення більше ніж за три дні до дня розгляду справи. Позивач не заявляв клопотання про перенесення розгляду справи. Відповідачем не було допущено порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він є військовозобов'язаним.
24.02.2022 відповідно до Указу Президента України введено режим воєнного стану. Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №65 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації.
13.03.2025 позивача було доставлено співробітниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
13.03.2025 відносно позивача відповідальним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол № Х 03/25-279, відповідно до змісту якого 13.03.2025 у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5 було встановлено, що позивач протягом 60 днів з дня набрання чинності законом України від 11.04.2024 №3633ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», тобто у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, визначені ст.7 ЗУ «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста або у районному ((міському ) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування чи знаходження. Своїми діями порушив вимоги абз.4 пп10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервистів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервистів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Додатками до протоколу вказано облікову карту та довідку.
Позивачу було роз'яснено його права та обов'язки, повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення - 23.03.2025 о 15-45 год, вручено другий примірник протоколу, про що містяться підписи позивача у відповідних графах протоколу.
Постановою № Х 03/25-279 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.03.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210? КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Суть правопорушення у постанові є аналогічною з викладеною у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Копію постанови направлено позивачу поштою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З урахуванням положень ч.ч. 1,2 ст. 9, ч. 1 ст. 269 КАС України суд окремо зауважує, що спростування або заперечення неуточнення позивачем протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації своїх облікових даних, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, позовна заява не містить.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 210? КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.
У ході судового розгляду встановлено, що доказів уточнення позивачем своїх облікових даних не надано ані під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ані разом з позовною заявою, відсутні будь-які посилання на виконання цього обов'язку позивачем і в тексті позовної заяви.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року.
Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах від третього до двадцятого частини третьої статті 14 Закону №1951-VIII.
Згідно з абзацем 9 ч. 3 ст.14 Закону №1951-VIII для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Проте, вказана норма не звільняла позивача виконати покладений на нього чинним законодавством обов'язок уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року, що означало фактичну звірку з військовозобов'язаним наявних у розпорядженні держави облікових та інших персональних даних (у тому числі місця проживання/перебування, номеру телефону, адреси електронної пошти) з метою їх актуалізації в у визначеному проміжку часу в умовах особливого періоду.
Чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії шляхом уточнення своїх персональні даних у встановлений строк, тобто даних, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів.
В свою чергу, держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів - РТЦК та СП може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, проте обов'язок такого уточнення покладається саме на військовозобов'язаного, яким є позивач, тобто дані реєстру формуються на підставі наданих військовозобов'язаним даних.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України зобов'язані уточнити протягом встановлено шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Позивач, проігнорувавши виконання обов'язку покладеного на нього законом, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався і допустив порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стосовно дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Позивач був доставлений співробітниками Національної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, про розгляд справи про адміністративне правопорушення був повідомлений у передбачений законом спосіб та строк, поважних причин своєї відсутності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в позовній заяві не навів. Порушень процедури провадження та розгляду справи про адміністративне правопорушення судом також не встановлено. Оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, судовим розглядом підтверджений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП є правомірною та підстави для її скасування відсутні. Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 136, 139, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 23.03.2025 № Х 03/25-279 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити у зв?язку з необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.11.2025.
суддя О.О.Ніколаєнко