Справа № 522/24162/25
Провадження № 1-кс/522/6177/25
26 листопада 2025 року Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна по матеріалам кримінального провадження № 12025163500000594 від 30.10.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Досудовим розслідування встановлено, що 30.10.2025 до ЧЧ відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення оператора «102», про те, що у складі екіпажу «ОКЕАН 307» за адресою м. Одеса вул. Пантелеймонівська, 76, було зупинено, на автомобільному транспорті «Тойота пріус»,з державними номерами НОМЕР_1 , громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та який під час перевірки документі пред'явив співробітнику поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ДАІ МВС УВС Херсон 29.03.2000 року, з явними ознаками підробки. ЖЕО 35853.
30.10.2025 проведено огляд місця події за адресою: м. Одеса вул. Пантелеймонівська, біля буд. № 76, було виявлено та вилучено наступне майно: посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 від 29.03.2000 року.
30.10.2025 року постановою дізнавача сектору дізнання посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 від 29.03.2000 року, було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12025163500000594 від 30.10.2025 року.
Дізнавач, посилаючись на вимоги ст.ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого експертного дослідження, просить накласти арешт на вказане майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, у якій клопотання підтримала та просила судове засідання провести за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КК України, дізнавач просить розглядати клопотання про арешт майна без виклику особи, яка є його власником, з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та дізнавача.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що Сектором дізнання ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025163500000594 від 30.10.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно з протоколом огляду місця події від 30.10.2025 року було виявлено один згорток з клейкої стрічки чорного кольору в якому міститься посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 від 29.03.2000 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, проведення експертного дослідження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання та накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно.
Керуючись ст.ст. 167-173, 309, 372, 376 КПК України,-
Клопотання дізнавача СД ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 30.10.2025 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 від 29.03.2000 року, володільцем якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
26.11.2025