Справа № 521/20501/24
Провадження № 2-з/521/191/25
про відмову у забезпеченні позову
20 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Мазун І.А, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Селіванов Сергій Анатолійович через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу - ОСОБА_3 - користуватися автомобілем CHEVROLET CRUZE, державний номер НОМЕР_1 , до завершення розгляду справи про поділ спільного майна подружжя; зобов?язати відповідача передати вказаний автомобіль ОСОБА_1 , на відповідальне зберігання до ухвалення рішення суду; заборонити відповідачу здійснювати будь-які дії щодо автомобіля, у тому числі керування, експлуатацію, переміщення, ремонт чи будь-яке технічне втручання до завершення розгляду справи; у разі невиконання ухвали суду - надати дозвіл на примусове вилучення автомобіля органами державної виконавчої служби та передачу його на відповідальне зберігання позивачу.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу: CHEVROLET CRUZE, державний номер НОМЕР_1 , який було придбано у шлюбі з ОСОБА_3 та є об?єктом спільної сумісної власності подружжя, хоча зареєстрований на ім?я ОСОБА_1 .. Зазначає, що після припинення сімейних відносин автомобіль фактично перебуває у користуванні відповідача - ОСОБА_3 , яка: не оформила на автомобіль обов?язковий страховий поліс ОСЦПВ; не сплачує штрафи за порушення правил дорожнього руху, які надходять на ім?я власника транспортного засобу; усі штрафи сплачує ОСОБА_1 , як зареєстрований власник автомобіля; не здійснює належного технічного обслуговування транспортного засобу; використовує автомобіль без згоди та дозволу власника; наражає автомобіль на ризик пошкодження та зменшення його вартості.
Таким чином, відповідач користується транспортним засобом у власних інтересах, тоді як усі правові та фінансові наслідки експлуатації автомобіля покладаються на ОСОБА_1 , як на законного власника. Зокрема, Відповідач не оформила обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) на автомобіль, у зв?язку з чим усі ризики цивільної відповідальності за можливу шкоду третім особам фактично покладені на ОСОБА_1 , як на власника транспортного засобу. Оскільки відповідач користується автомобілем без дозволу ОСОБА_1 , без чинного страхового полісу та належного технічного обслуговування, усі ризики заподіяння шкоди третім особам, а також фінансові наслідки (штрафи, цивільна відповідальність) фактично покладені на ОСОБА_1 , що створює реальну небезпеку та обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).
Згідно, наданого позивачем, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу CHEVROLET CRUZE, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_3 , 2010 року випуску.
Представник позивача в заяві про забезпечення позову зазначає, що предметом позову у даній цивільній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що було придбане ними за час перебування у шлюбі за спільні кошти, зокрема автомобіля CHEVROLET CRUZE, державний номер НОМЕР_1 .
Проаналізувавши матеріали заяви, а також долучені до неї докази, суд, вважає, що в долучених до матеріалів справи копіях квитанцій про оплату штрафів, платником є ОСОБА_3 , зокрема суд не бере до уваги квитанції від 13.05.2023р., 03.10.2024р., 30.06.2023р., оскільки оплату було здійснено до подачі позовної заяви до суду.
В матеріалах заяви міститься Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.04.2025 року, Поліс №228241453, з якого вбачається, що автомобіль застрахований ОСОБА_1 , який є власником автомобіля.
Суд зазначає, що вимога позивача про зобов?язання відповідачки передати вказаний автомобіль, ОСОБА_1 , на відповідальне зберігання до ухвалення рішення суду, законом не передбачена, зокрема суд не зможе здійснювати контроль за виконанням даної вимоги.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено, що ОСОБА_3 , здійснює дії спрямовані на погіршення стану автомобіля, крім того позбавлення правом користування автомобілем не відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, та порушує баланс інтересів сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та, керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк апеляційної скарги.
Суддя І.А. Мазун