Справа № 505/1230/25
Провадження № 2/505/2244/2025
18.11.2025 місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Мароли К.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, про визнання права власності,-
Позивач ОСОБА_1 11 квітня 2025 року звернувся до суду із позовом до Подільської міської ради Подільського району Одеської області, та просить визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , право власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «Д», загальною площею 13,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у кінці 2022 він самовільно реконструював нежитлову будівлю з майданчиком для виносної торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в складі: нежитлової будівлі літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., майданчик для виносної торгівлі площею 82,0 кв.м., які знаходяться в його користуванні. У зв'язку з тим, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів містобудування, які підпадають під категорію самочинного будівництва, не врегульований, єдиним способомзахисту прав є судовий захист, і у разі задоволення позову необхідно звернутися до управління ДІАМ для прийняття їх в експлуатацію. Зазначає, що згідно технічного паспорту виготовленого 01.04.2025 на громадський будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за мною, ОСОБА_1 значиться нежитлове приміщення під літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м. Відповідно до довідки виданої КП «ІНВЕНТАРІЗАТОР» за № 115 від 10.04.2025, було виконано обстеження, проведено обмірні роботи, за результатами яких встановлено: об'єкт нерухомості, відповідає вимогам ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі та споруди». Таким чином, за результатами проведеного обстеження об'єкта - нежитлової будівлі літ. «Д», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як придатний до нормальної експлуатації та відповідає вимогам ДБН, та придатна для використання в якості громадської нежитлової будівлі.
За таких обставин, ОСОБА_1 з об'єктивних причин позбавлений можливості захистити своє право власності на майно у встановленому досудовому порядку.
Позивач у судове засідання не з'явився та надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, на заявлених позовних вимогах наполягав.
Представник відповідача Подільської міської ради Подільського району Одеської області у судове засідання не з'явився, про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 самовільно реконструював нежитлову будівлю з майданчиком для виносної торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в складі: нежитлової будівлі літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., майданчик для виносної торгівлі площею 82,0 кв.м. на підставі рішення виконавчого комітету Котовської міської ради № 9 від 26.01.2007 про надання дозволу на будівництво.
Крім того, відповідно до договору про відшкодування збитків за тимчасове зайняття земельних ділянок від 29.01.2025, ОСОБА_1 була надана в строкове платне користування земельна ділянка площею 0,0099 га, на якій знаходиться вищезазначена нежитлова будівля, за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки виданої КП «ІНВЕНТАРІЗАТОР» за № 115 від 10.04.2025, було виконано обстеження, проведено обмірні роботи, за результатами яких встановлено: об'єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , відповідає вимогам ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будівлі та споруди», затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.09.2018 № 260 та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 та відповідає нормам ДБН та не порушує прав власників суміжних земельних ділянок. Нежитлова будівля з майданчиком для виносної торгівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в складі: нежитлової будівлі літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., майданчик для виносної торгівлі площею 82,0 кв.м. знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Котовської міської ради № 9 від 26.01.2007 про надання дозволу на будівництво.
Таким чином, за результатами проведеного обстеження об'єкта - нежитлової будівлі літ. «Д», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як придатний до нормальної експлуатації та відповідає вимогам ДБН, та придатна для використання в якості громадської нежитлової будівлі.
Згідно технічного паспорту виготовленого 01.04.2025 на громадський будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за мною, ОСОБА_1 значиться нежитлове приміщення під літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м.
Згідно висновку оцінювача експертних досліджень про оціночну вартість об'єкта експертної грошової оцінки складеного СПД ОСОБА_2 від 10.04.2025, ринкова вартість нежитлової будівлі літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить 118 000,00 грн.
За змістом ст.ст. 316, 317 ЦК України право власності це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.
За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.
Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України
Так, в розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
Судом встановлено, що реконструйована нежитлова будівля по АДРЕСА_3 позивачем реконструйовано самовільно.
П. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
П. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачено, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України).
Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
За приписами ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Дослідивши наявні докази по справі та враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що самочинне будівництво було здійснено позивачем ОСОБА_3 без передбаченого законом дозволу, однак з початку реконструювання жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). В разі якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Позивач не може в адміністративному порядку вирішити питання про визнання за ним права власності на самовільно реконструйованої нежитлової будівлі літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки дане нерухоме майно відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є користувачем земельної ділянки на якій розташована самовільно реконструйована нежитлова будівля літ. «Д» загальною площею 13,0 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 , та не порушує права інших осіб, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 328, 331, 375, 376 ЦК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , право власності на самовільно реконструйовану нежитлову будівлю під літ. «Д», загальною площею 13,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025 року.