Справа № 947/36714/25
Провадження № 3/947/4870/25
25.11.2025 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №446079 від 07.09.2025 року, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає: АДРЕСА_1 , адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
07.09.2025 року о 04:01 годин на вулиці Фонтанська дорога, 45 в м. Одесі, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, а саме електросамокатом без номерного знаку, порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, у встановленому законодавством порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Alkotest Drager 7510, результат позитивний 0,76%, тест 1106, АRМF 0280, з проходженням огляду не погодився на стан алкогольного сп'яніння гр. ОСОБА_1 був не згодний, у встановленому законом порядку проїхати до медичного закладу відмовився.
Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим був здійснений неодноразовмий виклик ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду адміністративної справи на 28.10.2025 на 09 годину 00 хвилин, на 25.11.2025 на 09 годину 00 хвилин в будівлі Київського районного суду м. Одеси, що підтверджується довідкою про доставку SMS - повідомлень.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав суду клопотання про в слухання справи за його відсутністю, через неможливість прибути до судового засідання.
Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 надав суду клопотання про закриття провадження по справі посилаючись на те, що 06 вересня 2025 року він з другом був на морі, де вони приблизно о 23:00 вжили пляшку вина на двох, посиділи на морі десь до 2:00 годин 07 вересня 2025 року та пішли пішки до дому. Самокатами не керували. Десь біля 4:00 ранку коли вони йшли до дому, їх зупинили працівники поліції, оскільки була комендантська година. Самокат стояв на проїжджій частині, біля нього автомобіль працівників поліції, їх покликали, потім працівник поліції жінка, сказала, що від них запах алкоголю, після чого пішла за бодікамерою, з цього моменту почалась відеозапис. Протокол складено без залучення двох свідків, та складався під час повітряної тревоги. Просив суд закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні був переглянутий відео запис з місця виявлення адміністративного правопорушення, який був залучений працівниками поліції до матеріалів справи, з якого вбачається, що під час комендантської години ОСОБА_1 разом з хлопцем стоїть біля електросамокату, не оспорюює факт керування, погоджується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, проходить його, результат виявляється позитивним 0,76%, на запитання працівника поліції відповідає, що він не згодний з результатом, працівник поліції на 0:04:54 хв. пропонує йому проїхати до медичного закладу на медичний огляд, на 0:05:02 ОСОБА_1 відповідає, що він згодний. Потім він та його приятель разом з працівниками поліції їдуть до медичного закладу. По дорозі працівник поліції роз'яснює, процедуру проходження медичного огляду, що потрібно буде здати сечу, якщо потрібно треба попити води, що вони зупиняться та куплять вод. На що ОСОБА_1 відповідає, що він не буде пити ту воду, а буде пити воду, яку йому дадуть в медичному закладі, абу будуть чекати поки він захоче. Потім в автомобілі починає некоректно розмовляти з працівником поліції, при прибутті до медичного закладу, говорить, що повітряна тривога, щоб його та друга провели в укриття. Працівники поліції разом з ОСОБА_1 та його притялем проходять в укриття, де ОСОБА_1 продовжує в некоректній формі розмовляти з працівником поліції. На 0:51:30 хв. на запитання працівника поліції навіщо було їхати в стані алкогольного сп'яніння відповідає,що не в стані алкогольного сп'яніння. Потім починає погрожувати працівнику поліції, говорить, що кілька працівників поліції вже звільнив, що не знають з ким мають справу. Після чого ОСОБА_1 , якщо він не затриманий, а комендантська година закінчилась, він зараз викличе таксі та поїде. Йому роз'яснюється, що щн не сплив час проходження медичного огляду. ОСОБА_1 намагається покинути укриття, запитує, чи ого просять пройти огляд чи змушуєте мене пройти огляд. Працівник поліції знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі на що на 01:24:06 хв. відповідає, я відмовляюсь. Знову починає проводити себе агрессивно, некоректно. Працівник поліції роз'яснює, що відносно нього буде складено протокол за відмову за ст. 130 КУпАП. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ст. 130 КУпАП.
Від ОСОБА_1 будь яких інших клопотань до суду не надходило.
При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.
Завданням КУпАП як відомо (серед іншого) є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Тобто законодавець хоче встановити не тільки порядок у державі але й зробити це таким чином, щоб кожний у випадку порушення встановлених правил поніс свою міру відповідальності, оскільки без такої концепції втрачається сенс будь якого закону, що охороняє права і свободи громадян.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп?яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп?яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп?яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу самостійно приходять до висновку про наявність у водія відповідних ознак сп?яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до розділу 2 зазначеної Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року, самокати та моноколеса відносяться до транспортних засобів.
Судом встановлено, що саме ОСОБА_1 відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законному порядку. Дана обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 36714 від07.09.2025 року в якому зазначено порушення вимог п. 2.5 ПДР, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Аналізуючи матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження в встановленому законному порядку медичного огляду в медичному закладі.
Суд не може взятии до уваги посилання ОСОБА_1 , на те, що проткол про адміністративне правопрушення відносно нього складено з порушеннями законодавства, що він не керував електросамокатом, так як це в повному обсязі спростовується дослідженими матеріалами справи та відеозаписом на якому ОСОБА_1 не оспорював факт керування електросамокатом.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в законному встановленому порядку.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом події та іншими матеріалами справи.
Судом встановлено, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній від проходження огляду відмовився.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Отже, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.5 ПДР.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп'яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами.
Відповідно до довідки інформаційного порталу національної поліції громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався, посвідчення водія не отримував.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 6 КпАП України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративних правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Водночас, відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не виключає можливість застосування до нього такого стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, що узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, викладеного у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20, згідно з яким суд призначає додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
За таких обставин, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та приходить до висновку про застосування до нього санкції відповідно до частини зазначеної статті у вигляді однієї тисячи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284,317-1, 307, 308, ч. 1 ст. 130 КпАП України,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Отримувач: ГУК Одеської області) у розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г. В. Войтов