Єдиний унікальний № 501/5237/25
Провадження № 1-кп/501/314/25
20 листопада 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3
Секретар судового засідання - ОСОБА_4
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62025150030000185 від 10.01.2025
Прокурори - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19
Захисник - ОСОБА_20 .
Обвинувачений:
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Чорноморськ (колишня назва - Іллічівськ) Одеської області, громадянин України, раніше не судимий, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під вартою в Дніпровській установі виконання покарань № 4.
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 408 та ч. 2 ст. 111 КК України.
Суть питання, що вирішується.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_21 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом обставини.
Відповідно до даних обвинувального акту, ОСОБА_21 обвинувачується у вчиненні у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: наданні представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та у дезертирстві, тобто нез'явленні з метою ухилитися від військової служби на службу з лікувального закладу вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 29.08.2025 року, строк дії якого продовжений ухвалою слідчого судді від 24.10.2025 року до 27.11.2025 р..
Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що наявність ризиків визначених пунктами п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, також метою забезпечення виконання ОСОБА_21 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також тим, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_21 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаних у клопотанні ризиків.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..
Мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Зі змісту ч. 5 ст. 199 КПК України суд може продовжити строк тримання під вартою виключно якщо прокурор доведе, що існують обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; існують обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Санкція ч. 4 ст. 408 КПК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а ч. 2 ст. 111 КК України - у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КК України).
Клопотання прокурора обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_21 згідно із ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за більш тяжке з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, тому підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово окуповану територію.
2) обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів, про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме, маючи доступ до власних облікових записів в застосунку «Телеграм» може за допомогою іншого пристрою видалити відповідні дані, які стосуються вчинення ним протиправних дій та повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також можуть видалити сліди листування із ним;
3) незаконно впливати на свідків, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи причетні до вчинення даного злочину, а також усі свідки протиправної діяльності, що у випадку застосування до ОСОБА_21 запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, створить передумови для продовження спілкування ОСОБА_21 з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
4) перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, а саме: ОСОБА_21 , у разі застосування до нього запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, зможе попередити інших невстановлених осіб, із котрими він підтримував контакт для здійснення протиправної діяльності, про необхідність зміни акаунту чи способів зв'язку, чим унеможливить подальше документування вчиненого злочину;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Беручи до уваги той факт, що обвинувачений в умовах воєнного стану ініціативно надавав допомогу представнику іноземної держави у веденні підривної діяльності проти України, зважаючи на лояльність підозрюваного до РФ, котра здійснює збройну агресію проти України, існує ризик вчинення цього ж злочину, або подібних злочинів, що можливо нівелювати виключно шляхом тримання обвинуваченого під вартою.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 6 ст. 176 КПК України)
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (ч. 8 ст. 176 КПК України).
Строк дії ухвали закінчується, обставини, викладені прокурором у клопотанні, передбачені ч.1 ст.177 КПК України доводять те, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу не зменшилися, більш м'який запобіжний захід не може бути застосовано з урахуванням положень ч. 6, 8 ст. 176 КПК України, звершення судового розгляду неможливе до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Суд вважає, що наведені прокурором обґрунтування є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченого та тяжкості висунутого йому обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку.
Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. (п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України).
Суд дійшов висновку про недоцільність визначати розмір застави, оскільки існує велика вірогідність того, що такий альтернативний запобіжний захід не зможе запобігти доведеним ризикам та не забезпечить виконання процесуальних обов'язків особою, яка обвинувачується у державній зраді та дезертирстві.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 199, 315, 371-372 КПК України, суд
Продовжити ОСОБА_21 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 січня 2026 року, включно.
Копію ухвали надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з моменту вручення копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3