Вирок від 26.11.2025 по справі 494/2338/25

Березівський районний суд Одеської області

26.11.2025

Справа № 494/2338/25

Провадження № 1-кп/494/146/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2025 року Березівський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Березівці кримінальне провадження №12017160260000447 від 16.12.2017 року з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

судовим розглядом встановлено, що 16.12.2017 у невстановлений слідством час, водій ОСОБА_4 , маючи відповідне право керування транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, приступив до керування технічно не справного автомобіля марки «ВАЗ-21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме з встановленими на задню вісь автомобіля шинами моделей, які за розміром та допустимим навантаженням не відповідали моделі транспортного засобу, чим порушив вимоги п/п «а» п. 2.9., п. 31.1, п. 31.4., п/п «в» п. 31.4.5. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001) (далі - «Правил»), якими передбачено:

п. 2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин»;

п. 31.1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

п. 31.4. «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

п. 31.4.5 Гальмові системи

в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу.

У подальшому, в зазначений день, приблизно о 17 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (0,91‰ етилового спирту), керуючи вказаним автомобілем з увімкненим ближнім світлом фар, в темний час доби, в умовах обмеженої видимості, здійснював рух по горизонтальному асфальтобетонному сухому дорожньому покриттю проїзної частини зі сполученням «Зброжківка-Березівка» Березівського району Одеської області зі сторони м. Березівка в напрямку с. Зброжківка. Рухаючись у смузі свого напрямку руху, зі швидкістю приблизно 90 км/год., водій ОСОБА_4 грубо порушив пункт: 2.3. б) «Правил», які зобов'язують водія:

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, здійснюючи рух на відстані 900 м. від в'їзду в с. Зброжківка вищезазначеної автодороги, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість та маючи об'єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, у порушення вимог п. 10.1. та п. 11.3 зазначених «Правил», що зобов'язують водія:

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 11.3. «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»; маючи об'єктивну і реальну можливість рухатись в межах своєї смуги руху, допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну для себе смугу руху та продовживши рухатись по ній, нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування на дорозі, після чого, наражаючи на небезпеку як себе так і інших учасників дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість бачити в межах зустрічної смуги руху транспортний засіб з увімкненою аварійною сигналізацією та габаритними вогнями, продовжив рух в зазначеному напрямку, маючи технічну можливість не допустити події дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив та здійснив наїзд передньою лівою частиною кузова на ліві передні дверцята автомобіля марки «ВАЗ - 2121» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував в нерухомому стані та розташовувався на зустрічному для водія ОСОБА_4 узбіччі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієві автомобіля марки «ВАЗ - 2121» реєстраційний номер НОМЕР_2 гр. ОСОБА_6 , заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритого уламкового перелому обох кісток лівої гомілки в середній третині.

Таким чином ОСОБА_4 допустив порушення п/п «а» п. 2.9., п. 31.1, п. 31.4., п/п «в» п. 31.4.5., 2.3. б), п. 10.1., п. 11.3 «Правил дорожнього руху» України, що знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується впорушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

17.10.2025 між прокурором Березівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України. ОСОБА_7 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_7 , повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 (один) рік, зі звільненням ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення у тій послідовності, що викладено в обвинувальному висновку, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, також пояснив, що розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, вид та міру покарання, який до нього буде застосований у разі затвердження угоди. В судовому засіданні обвинувачений публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_6 .

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 підтримала думку свого підзахисного та прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_6 надав згоду на укладення угоди.

Заслухавши учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, угоду про визнання винуватості, розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

Захисник в судовому засіданні проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості не заперечувала, просила таку затвердити.

Потерпілий надав згоду на затвердження угоди.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, шо перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив дії, які виразились у вспричиненні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 обраний не був.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314,373,374,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 жовтня 2025, укладену між прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 та ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 26.11.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 9246 гривень процесуальних витрат за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо апеляційну скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132073472
Наступний документ
132073474
Інформація про рішення:
№ рішення: 132073473
№ справи: 494/2338/25
Дата рішення: 26.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Затверджено угоду (26.11.2025)
Дата надходження: 21.10.2025
Розклад засідань:
26.11.2025 09:15 Березівський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАНЧИШИН АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ПАНЧИШИН АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
державний обвинувач:
Березівська окружна прокуратура
державний обвинувач (прокурор):
Березівська окружна прокуратура
захисник:
Сємак Тетяна Вікторівна
обвинувачений:
Снігур Сергій Миколайович
потерпілий:
Дембіцький Арсеній Васильович