Справа № 490/4646/18
н/п2/490/3342/2021
Центральний районний суд м. Миколаєва
24 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., за участі третьої особи - ОСОБА_1 , в режимі відео-конференції представника відповідачів адвоката Труби К.Б. та представника позивача адвоката Бережної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" адвоката Демарчук Н.О. про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 490/4646/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ "Фінанси та кредит",-
У червні 2018р. АТ КБ «Приватбанк» пред'явило позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , розташовані в підвалі та на першому поверсі в будинку літтер А-4, загальною площею 646,5 кв.м., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 31 серпня 2006р. в розмірі 706599,06 дол. США, шляхом продажу вказаного об'єкту на публічних торгах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладені договори дарування приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , іпотекодержателем якого є АТ КБ “Приватбанк» відповідно до договору іпотеки від 31.08.2006 укладеного між ОСОБА_1 та позивачем в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_4 . Таким чином, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як нових власників приміщення перейшли права та обов'язки за договором іпотеки. При цьому відповідно до рішення виконкому ММР від 28.09.2012 року цим нежитловим приміщенням , атакож іншим нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_3 - була надана нова адреса АДРЕСА_4 . Зважаючи на неналежне виконання кредитних зобов'язань, в забезпечення яких був укладений договір іпотеки, АТ КБ “Приватбанк» подана позовна заява про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Справа перебувала в провадженні інших складів суду.
Ухвалою судді Гуденко О.А, від 31.07.2024 року прийнято до провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ПАТ "Фінанси та кредит " про звернення стягнення на предмет іпотеки. та постановлено призначити підготовче судове засідання у справі .
Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання справ №490/4646/18 та №490/7902/16-ц в одне провадження.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 у задоволенні клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про призначення по справі № 490/4646/18 судової будівельно-технічної експертизи - відмовлено.
02.05.2025 року представником АТ КБ "ПриватБанк" надано клопотання про долучення до матеріалів справи актуального розрахунку заборгованості та виписки по рахункам, яке було задволено судом.
В березні 2025 року ОСОБА_4 , було заявлене клопотання про доручення до матеріалів справи виписки по кредитному рахунку та копії розрахункових документів- яке було задволено судом.
Протокольною ухвалою суду від 05.05.2025 року за згодою представника позивача адвоката Демарчук Н.О., яка підтвердила, що судом вирішено всі заявлені позивачем клопотання та інші клопотання відсутні, було закрито підготовче провадження по справі .
Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року замінено третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору у справі №490/4646/18 з Публічного акціонерного товариство «Банк «Фінанси та Кредит» ( код ЄДРПОУ: 09807856) на його правонаступника - ТОВ «Олком-Лізинг» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Прахових Сім'ї, 58/10, код ЄДРПОУ 40001502).
У задоволенні клопотання представника третьої особи ТОВ "Олком-Лізинг" про повернення на стадію підготовчого провадження - відмовлено.
Надано ТОВ "Олком-Лізинг" строк протягом 10-ти днів з дня вручення копії даної ухвали подати до суду письмові пояснення щодо позову, копії яких разом з доданими до них документами надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) їх до суду, в яких викласти свої аргументи, міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову.
Надано іншим учасникам процесу у 10-денний строк з дня отримання таких пояснень надати відповідь на такі пояснення та завчасно до початку розгляду справи по суті направити їх іншим учасникам справи.
16.06.2025 року представник АТ КБ "ПриватБанк" адвокат Демарчук Н.О. надіслала суду заяву, в якій просить :
- повернутися до розгляду справи №490/4646/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_4 , Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на стадію підготовчого провадження.
В обгрунтування вказаного клопотання посилався на те, що Миколаївським апеляційним судом у справі № 490/963/24 у відповідній постанові підтверджено висновок Центрального районного суду м. Миколаєва стосовно того, що Договір дарування від 14.10.2015 року , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є нікчемним, оскільки укладений з порушенням приписів статті 12 ЗУ «Про іпотеку» без згоди ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Таким чином постановою апеляційного суду вже після закриття підготовчого провадження по даній справі підтверджено висновок Центрального районного суду м.Миколаєва у рішенні від 24 лютого 20225 року стосовно того, що Договір дарування від 14.10.2025 року є нікчемним.
Враховуючи те, що нікчемність правочину має абсолютний характер, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності за даним нікчемним правочином не набули, це свідчить про те, що за сукупністю всіх об'єктивних обставин які не існували на момент прийняття рішення про закриття підготовчого провадження у справі № 490/4646/18 є підстави для повернення на стадію підготовчого провадження і визначення додатково кола співвідповідачів у цій справі, зокрема залучення співвідповідачем ОСОБА_1 .
Окрім того, у випадку залишення позовних вимог в такому ж вигляді буде порушено право власності ТОВ «Олком-Лізинг» в частині предмету іпотеки, що належить на праві власності ТОВ «Олком-Лізинг».
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 заперечила проти заявленого клопотання з підстав його необгрунтованості та з підстав, викиданих в письмових запереченнях, а також звернула увагу суду на те, що таке клопотання подано з значним пропуском строку.
Представником відповідачів адвокатом Трубою К.Б. подано заперечення проти заявленого клопотання. Також в судовому засіданні звернула увагу суду на те, що позивач фактично хоче змінити повністю позов і позовні вимоги, підлаштовуючись про прийняті рішення у справах, які почали свій розгляд вже після п'яти років , як почався розгляд цієї справи. Ця справа перебуває у провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва сім років. Заява нових клопотань про поверення до стадії підготовчого засідання - це зловживання своїми процесальними правами, які направлені на затягування розгляду справи. Також додає , що постановою суду касаційної інстанції від 01.09.2025 року зупинено дію Постанови Миколаївського апеляційного суду від 12 травня 2025 року .
Представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні просила про задоволення заявленого клопотання .
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України). Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Згідно із ч. 1 ст. 197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Так, ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, при цьому відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Між тим, Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року № 204/6085/20 (61-21431св21): ".. суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими....".
Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження мотивовано тим, що Миколаївським апеляційним судом у відповідній постанові у справі №490/963/24 зроблено певні висновки - але позивач у даній справі АТ КБ "ПриватБанк" не був учасником тієї справи.
Також обгрунтовуючи заявлене клопотання, позивач посилається на необхідність повернення на стадію підготовчого провадження з метою :
1) визначення додатково кола співвідповідачів у цій справі, зокрема залучення співвідповідачем ОСОБА_1 . Але відповідного клопотання одночасно не надав.
2) визначення позовних вимог позивача у справі № 490/4646/18 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки наразі АТ КБ «Приватбанк» звертає стягнення на майно яке також належить ТОВ «Олком-Лізинг». Але відповідної заяви , як- то про зміну позовних вимог, суду не надано.
Суд зауважує, що стороною позивача не надано до суду жодних заяв про зміну предмета чи підстав позову, залучення відповідача чи заміну неналежного відповідача, які необхідно розглядати на етапі підготовчого провадження у справі, а тому доводи представника позивача щодо необхідності повернення до вказаної стадії судового процесу є безпідставними, оскільки відповідна процесуальна дія в даному випадку є недоцільною - позивач повідомив суд лише про наміри вчинити певін дії, але з огляду на попередню поведінку представників позивача - чи реалізують вони такі наміри суду невідомо, а жодне судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, в березні 2025 року в межах розгляду цієї справи, представником позивача Демарчук Н.О. подано до суду клопотання про об'єднання в одне провадження справу № 490/7902/16-ц за позовом АТ КБ “Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ., ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_4 , приватний нотаріус Миколаївського МНО Назарова О.С. про встановлення нікчемності правочинів зі справою № 490/4646/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ПАТ "Фінанси та кредит" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обгрунтування клопотання посилається на те, що у серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк» звернулося до Центрального районного суду м.Миколаєва із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ., ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_4 , приватний нотаріус Миколаївського МНО Назарова О.С. про встановлення нікчемності правочинів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитними договором, укладеним між Банком та ОСОБА_4 , в іпотеку передано нежитлове приміщення промислового магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться в АДРЕСА_2 . В подальшому, 14.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладені договори дарування, після чого новими власниками укладений з ОСОБА_5 договір іпотеки нежитлового приміщення промислового магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 106,3 кв. м.
Вказані правочини вчені без згоди позивача як іпотекодержателя вищевказаного нежитлового приміщення та спрямовані на уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки, тому позивач звернувся до суду із позовом щодо визнання іх нікчемними.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року у задоволенні клопотання про об'єднання справ №490/4646/18 та №490/7902/16-ц в одне провадження - відмовлено.
Отже, позивачу задовго до закриття підготовчого провадження у цій справі було відомо про обставини нікчемності вказаних договорів дарування, більш того з вимогами про визнання цих договорів нікчемними, а згодом недійсними - звертався сам позивач в 2016 та 2023 роках відповідно.
Також , в березні 2025 року представник позивача ОСОБА_6 з подальшим уточненням подала до суду клопотання про призначення судової експертизи.
Клопотання обгрунтоване тим, що як на підставі для звернення стягнення на об'єднанні приміщення позивач посилається на ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», яка визначає, що іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Таким чином, звернення стягнення на об'єднанні разом з предметом іпотеки приміщення може бути звернуто стягнення за наявності таких умов: 1. Об'єкт, який було приєднано не може бути виділений в натурі; 2. Об'єкт було приєднано після укладення іпотечного договору; 3. На приєднаний об'єкт не було окремо зареєстровано право власності.
У справі № 490/4646/18 нежитлові приміщення були приєднані до предмету іпотеки після укладення договору без реєстрації права власності на них як на окремий об'єкт нерухомості, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, необхідним у цій справі є встановлення можливості або неможливості виділу в натурі предмету іпотеки за договором іпотеки № б/н від 31.08.2006 року, який було об'єднано з іншими нежитловими приміщеннями. В залежності від можливості такого виділу Позивачем буде подана заява про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 28.03.2025 року у задоволенні клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про призначення по справі № 490/4646/18 судової будівельно-технічної експертизи- відмовлено.
Отже, представнику позивача задовго до закриття підготовчого провадження було відомо про існування прав ТОВ «Олком-Лізинг» на частину предмету іпотеки, а про потребу «не залишати позовні вимоги в такому ж вигляді»- зазначав представник позивача в межах підготовчого провадження, проте жодних належних процесуальних дій до того не вчинив.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання представником позивача, а саме: ухвалення судового рішення у іншій судовій справі ( яка до того ж розглядалася судом вже через майже 6 років після звернення позивача до суду з цими позовними вимогами ), дати постановлення ухвал по справі, хронологія вирішення численних спорів щодо предмету позову - предмету іпотеки були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.
Заявником не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій, які до того ж одночасно з подачею цього клопотання ним не вчинено, що взагалі позбавляє суд оцінити обґрунтованість заявленого клопотання.
Таким чином, оскільки відсутні обґрунтовані позивачем підстави для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,53, 55, 181, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25.11.2025 року.
Суддя Гуденко О.А.