Справа № 473/4565/25
іменем України
"26" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Булкат М.С.,
за участю: секретаря судових засідань Багрін І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказувало, що 10 липня 2020 року банк уклав з відповідачем кредитний договір б/н, відповідно до якого надав останньому на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки з встановленою відновлювальною кредитною лінією та встановленням кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації цього строку) у розмірі до 50 000 грн, який в подальшому було збільшено до 150 000 грн, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 43,2 % річних (в подальшому розмір процентів зменшено до 42 % річних).
У разі невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту позичальник зобов'язався сплачувати проценти в подвійному розмірі.
У разі непогашення заборгованості протягом 180 днів з моменту порушення зобов'язань за кредитним договором, починаючи зі 181 дня позичальник зобов'язався сплачувати проценти на умовах, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у розмірі 60 % річних.
Проте позичальник умови договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 21 серпня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 179 306,39 грн, в тому числі:
- заборгованість за кредитом - 144 810,85 грн;
- заборгованість за простроченими процентами - 34 495,54 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 у повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Довганюк О.Л. не з'явилася, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 10 липня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» уклало у письмовій формі зі ОСОБА_1 кредитний договір б/н, в якому сторони узгодили його умови.
Договір складається із підписаної сторонами Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до договору банк зобов'язався надати ОСОБА_1 на споживчі потреби кредит шляхом видачі кредитної картки з встановленою відновлювальною кредитною лінією та встановленням кредитного ліміту зі строком користування коштами протягом 12 місяців (з можливістю пролонгації цього строку) у розмірі до 50 000 грн, який в подальшому було збільшено до 150 000 грн, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит (5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; у разі прострочення повернення кредиту - 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн), а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 43,2 % річних (в подальшому розмір процентів зменшено до 42 % річних).
У разі невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту позичальник зобов'язався сплачувати проценти в подвійному розмірі.
У разі непогашення заборгованості протягом 180 днів з моменту порушення зобов'язань за кредитним договором, починаючи зі 181 дня позичальник зобов'язався сплачувати проценти на умовах, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у розмірі 60 % річних.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник, погодившись з ними, підписав договір.
Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з АТ КБ «ПриватБанк».
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки, сплатити неустойку, проценти та інфляційні втрати за порушення виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в той час як позичальник порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості за кредитним договором.
Станом на 21 серпня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 179 306,39 грн, в тому числі:
- заборгованість за кредитом - 144 810, 85 грн;
- заборгованість за простроченими процентами - 34 495,54 грн, що знайшло своє повне підтвердження розрахунком заборгованості та випискою з рахунку позичальника.
Тому вказана заборгованість на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2 422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 10 липня 2020 року, що утворилася станом на 21 серпня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом - 144 810 гривень 85 копійок; заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 34 495 гривень 54 копійки, а всього в загальному розмірі 179 306 гривень 39 копійок, а також в повернення 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: М. С. Булкат